Справа № 22ц-7406                 Головуючий  у 1 інстанції  Олещенко Л.Б.

Категорія 57                               Доповідач  Курило В.П.

__________________________________________________________________  

 Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

Іменем України

29 червня 2010 року     Апеляційний суд Донецької області в складі:

                                                Головуючої судді : Курило В.П.

                                               суддів:  Санікової О.С., Будулуци М.С.

                                               при секретарі Сироті Д.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою   ОСОБА_1  на постанову   Ленінського  районного суду  міста Донецька  від  29  вересня 2009 року за позовом    ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Донецька про визнання бездіяльності неправомірною щодо не нарахування щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та про зобов»язання провести нарахування та виплатити вказану доплату,

  В  С  Т  А  Н  О  В  И  В :

 10 липня 2009 року  ОСОБА_1 звернувся в  адміністративний суд з позовом до  управління Пенсійного фонду України в   Ленінському районі міста Донецька про зобов»язання зробити перерахунок та виплату   доплати до пенсії. Він посилався на те, що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 і має статус «Дитини війни». Відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» він має право на доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, починаючи з січня 2006 року. Але відповідач йому таку доплату не нараховує і не сплачує. Тому він просив визнати таку  бездіяльність відповідача протиправною, відновити пропущений ним строк для звернення у суд і зобов»язати управління пенсійного фонду нарахувати та виплатити   таку доплату з 1 січня 2006 року по   2009 рік включно.

Постановою    Ленінського   районного суду  міста Донецька від  29  вересня 2009 року визнана протиправною бездіяльність управління пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Донецька щодо не нарахування ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30%     мінімальної пенсії за віком з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.

Управління Пенсійного фонду України в  Ленінському районі міста Донецька зобов»язане  здійснити нарахування та виплатити  ОСОБА_1 підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з   9 липня 2007 року і по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року  по 31 грудня 2008 року. В задоволені решти позову відмовлено.

В апеляційній скарзі  позивач просить скасувати рішення суду в частині відмови у задоволені його позовних вимог, ухвалити нове рішення про зобов»язання нарахувати доплату до пенсії з 1 січня 2006 року по день розгляду справи в суді. Він посилається   на неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права.

В судовому засіданні апеляційного суду позивач  апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з»явився, просив розглядати справу у його відсутність.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач є особою, на яку поширюється дія Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Суд дійшов до висновку, що відповідно до ст. 6 Закону відповідач повинен провести перерахунок та сплатити позивачу недоотримані суми щомісячної державної соціальної допомоги в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з  9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року і з 22 травня 2008 року  по 31 грудня 2008 року щомісячно, оскільки відповідач вказаний перерахунок не зробив. Суд дійшов до висновку, що така  бездіяльність відповідача є неправомірною, та зобов’язав відповідача зробити зазначений перерахунок та виплатити позивачу вказані доплати. Інші вимоги позивача  не грунтуються на законі.

            Заслухавши доповідача, пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, постанова суду першої інстанції - зміні з наступних підстав:

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України підставою для зміни рішення суду першої інстанції є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права. Відповідно до ч. 2 ст. 309 ЦПК України норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

Розглядаючи справу, суд першої інстанції неправильно застосував Закон у правовідносинах сторін за період з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, що призвело до неправильного вирішення справи в зазначеній частині.

Згідно з приписами статті 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення    Другої світової війни було менше 18 років.  З паспорту позивача вбачається, що він є громадянином України,  ІНФОРМАЦІЯ_1, тому має право на отримання соціальних пільг, встановлених зазначеним Законом.

Статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18 листопада 2004 року передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

           Згідно з пунктом 12 статті 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" на 2007 рік було зупинено та встановлено, що підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, які виплачуються замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків надбавки, встановленої для учасників війни.

  Рішенням Конституційного Суду України від 9.07.2007 року № 6-рп2007 зупинення дії статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними).

Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесені зміни до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та статтю 6 цього Закону викладено в такій редакції: "Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"  дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів".

 Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп2008 зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу 11 Закону України від 28.12.2007 № 107-1У, щодо розмірів підвищення пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Ураховуючи положення Конституції України щодо дії нормативно-правових актів у часі, положення статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у редакції 2004 року поновили свою дію  в 2007 році з 9 липня 2007 року, а у  2008 року – з 22.05.2008 року.  Тому суд правильно визначив, що управління пенсійного фонду має нарахувати і виплатити позивачу доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії як дитині війни з  7 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року і з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.

Доводи скарги про те, що  суд мав зобов»язати відповідача зробити такий перерахунок і виплатити йому доплату до пенсії з 1січня 2006 року не грунтуються на законі. В 2006 році Кабінетом Міністрів України не було розроблено відповідного механізму застосування вказаного закону, було відсутнє бюджетне фінансування цих витрат взагалі, тому у суду першої інстанції не було підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 щодо виплати йому доплати до пенсії з 1 січня 2006 року.

Рішення суду першої інстанції в наведеній частині є законним і обгрунтованим і підстав для його скасування не має. А доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Разом з тим, суд першої інстанції безпідставно не задовольнив позовні вимоги про зобов»язання відповідача зробити нарахування та виплатити позивачу доплату до пенсії за 2009 рік. Відмовляючи у задоволені позовних вимог в зазначеній частині, суд першої інстанції вважав, що такі вимоги не грунтуються на законі.  

. Суд вважав, що правовідносини між сторонами у справі регулюються ст. 71 Закону України від 26 грудня 2008 року №835- YI «Про державний бюджет на 2009 рік» та постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», які до теперішнього часу не визнані неконституційними.    Але з таким висновком суду першої інстанції погодитися не можливо.

 Положення статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у редакції 2004 року існувала і  на час розгляду судом першої інстанції  справи, існує і на теперішній час. Законом України «Про державний бюджет на 2009 рік» будь які зміни до вказаного Закону не вносилися. А правила ст.  71 Закону України «Про державний бюджет на 2009 рік» до цих правовідносин не застосовуються.

Відповідно до ст. 71 Закону України «Про державний бюджет на 2009 рік» надано право Кабінету Міністрів України у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру  мінімальної заробітної плати , в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетами.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач – управління пенсійного фонду посилалось саме на цю норму Закону як підставу для застосування щодо позивача – «дитини війни» постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».

Але як видно із  змісту ст. 71 Закону України «Про державний бюджет на 2009 рік»  вказана норма закону  передбачає встановлення розміру соціальних виплат, які визначаються з урахуванням  розмірів мінімальної заробітної плати .

Відповідно ж до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком . Отже, в ст. 6 приведеного Закону не йдеться про мінімальну заробітну плату. Тому і посилання відповідача на правила ст. 71 Закону України «Про державний бюджет на 2009 рік» як і посилання суду на зазначену норму Закону в обґрунтування правових висновків про відмову у задоволені позовних вимог є помилковими.

Отже, у суду першої інстанції не було законних підстав для відмови у задоволенні позовних вимог щодо виплати позивачу надбавки до пенсії за 2009 рік у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. А  бездіяльність управління пенсійного фонду щодо не нарахування і невиплати позивачу вказаних сум доплат є неправомірною.

Розглядаючи справу, суд першої інстанції не застосував Закон, що мав бути застосований, що призвело до неправильного вирішення справи. Тому   судове рішення   відповідно до п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України підлягає   зміні. Враховуючи, що позовні вимоги  ОСОБА_1 в наведеній частині грунтуються на законі, вони підлягають задоволенню.  

Керуючись ст. ст. 307, 309, 316  ЦПК України, апеляційний суд,

 В  И  Р  І  Ш  И  В :

Апеляційну скаргу  задовольнити частково.

Постанову   Ленінського районного суду міста Донецька від  29 вересня  2009 року  змінити. Зобов»язати управління пенсійного фонду України в Ворошиловському районі міста Донецька нарахувати та виплатити  ОСОБА_1  недоплачену щомісячну державну допомогу в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року.

В іншій частині цю ж постанову залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.  

Головуюча:

Судді: