Справа № 22ц- 7442 Головуючий у 1 інстанції Желтобрюх І.Л.
Категорія 57 Доповідач Курило В.П.
__________________________________________________________________
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
6 липня 2010 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
Головуючої судді : Курило В.П.
суддів: Санікової О.С., Будулуци М.С.
при секретарі Степаненко В.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Київському районі міста Донецька на постанову Київського районного суду міста Донецька від 2 грудня 2009 року за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Київському районі міста Донецька про зобов»язання нарахувати та виплатити щомісячну державну соціальну допомогу,
В С Т А Н О В И В :
Постановою Київського районного суду міста Донецька від 2 грудня 2009 року Управління Пенсійного фонду України в Київському районі міста Донецька зобов»язане здійснити нарахування та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 1 жовтня 2007 року по 31 грудня 2008 року щомісячно з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність і з врахуванням фактично виплачених сум.
В задоволені решти позову відмовлено.
З рішенням не погодились як позивач ОСОБА_1, так і відповідач - управління пенсійного фонду.
Ухвалою судді апеляційного суду від 7 червня 2010 року апеляційна скарга ОСОБА_1 залишена без розгляду у зв»язку з пропуском строку на апеляційне оскарження постанови суду.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду, ухвалити нове рішення, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачка є особою, на яку поширюється дія Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Суд дійшов до висновку, що відповідно до ст. 6 Закону відповідач повинен провести перерахунок та сплатити позивачці недоотримані суми щомісячної державної соціальної допомоги в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 1 жовтня 2007 року по 31 грудня 2008 року щомісячно, оскільки відповідач вказаний перерахунок не зробив. Суд дійшов до висновку, що такі дії відповідача є неправомірними, та зобов’язав відповідача зробити зазначений перерахунок та виплатити позивачу вказані доплати.
Представник відповідача в засідання апеляційного суду не з»явився, просив розглядати справу у його відсутність.
Позивач в апеляційному суді просила апеляційну скаргу відхилити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши доповідача, пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду – зміні, з наступних підстав:
Відповідно до п.4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставою для зміни рішення суду першої інстанції є неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права.
Апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального права, тому підлягає зміні.
Згідно з приписами статті 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення Другої світової війни було менше 18 років. З паспорту позивача вбачається, що вона є громадянкою України, ІНФОРМАЦІЯ_1, тому має право на отримання соціальних пільг, встановлених зазначеним Законом.
Статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18 листопада 2004 року передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно з пунктом 12 статті 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" на 2007 рік було зупинено та встановлено, що підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, які виплачуються замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків надбавки, встановленої для учасників війни.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 9.07.2007 року № 6-рп2007 зупинення дії статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними).
Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесені зміни до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та статтю 6 цього Закону викладено в такій редакції: "Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів".
Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп2008 змін и, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу 11 Закону України від 28.12.2007 № 107-1У, щодо розмірів підвищення пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Ураховуючи положення Конституції України щодо дії нормативно-правових актів у часі, положення статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у редакції 2004 року поновили свою дію в 2207 році з 9 липня 2007 року, а у 2008 році – з 22 травня 2008 року.
За таких обставин суд першої інстанції по вказаній справі мав зробити висновок про можливість відновлення порушеного права позивача у 2008 році з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, а ні з 1 січня 2008 року як зазначив суд першої інстанції.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що позивач пропустила строк для звернення у суд за захистом порушеного права з 9 липня 2007 року по вересень 2007 року включно. А з 1 жовтня 2007 року він визнав поважною причину пропуску позивачем строку для звернення у суд. Тому суд повинен був ухвалити рішенням, яким відновити порушене право позивача з 1 жовтня 2007 року по 31 грудня 2007 року і з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
Суд першої інстанції неправильно застосував Закон України «Про соціальний захист дітей війни», що призвело до неправильного визначення строку, за який відповідач має нарахувати та виплатити позивачу надбавку до пенсії як дитині війни.
Тому постанова суду в наведеній частині відповідно до п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України підлягає зміні.
В іншій частині постанова суду є законною і обґрунтованою.
Доводи апеляційної скарги відповідача були предметом дослідження суду першої інстанції, висновків суду вони не спростовують. Ці доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. ст. 307, 309, 316 ЦПК України, апеляційний суд,
В И Р І Ш И В :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Київському районі міста Донецька задовольнити частково.
Постанову Київського районного суду міста Донецька від 2 грудня 2009 року змінити. Зобов»язати управління пенсійного фонду України в Київському районі міста Донецька здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 як дитині війни підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 1 жовтня 2007 року по 31 грудня 2007 року і з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року. В решті цю ж постанову залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Головуюча:
Судді: