Справа № 22ц-7437 Головуючий у 1 інстанції Бухтіярова І.О.
Категорія 57 Доповідач Курило В.П.
__________________________________________________________________
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
29 червня 2010 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
Головуючої судді : Курило В.П.
суддів: Санікової О.С., Будулуци М.С.
при секретарі Сироті Д.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Ворошиловського районного суду міста Донецька від 23 листопада 2009 року за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Ворошиловському районі міста Донецька про визнання дій неправомірними, зобов»язання до проведення перерахунку та виплати надбавки до пенсії за віком як дитині війни за 2009 рік,
В С Т А Н О В И В :
1 жовтня 2009 року позивач звернувся у Ворошиловський районний суд міста Донецька з позовом до управління Пенсійного фонду України в Ворошиловському районі міста Донецька про зобов»язання до проведення перерахунку та виплати надбавки до пенсії за віком як дитині війни за 2009 рік. Вона посилалась на те, що народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 і має статус «Дитини війни». Відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Але відповідач їй таку доплату у 2009 році не нараховує і не сплачує. Тому вона просила визнати такі дії відповідача протиправними і зобов»язати управління пенсійного фонду нарахувати та виплатити їй таку доплату з 1 січня 2009 року.
Постановою Ворошиловського районного суду міста Донецька від 23 листопада 2009 року у задоволені позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду, ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі. Посилається на неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права.
В судовому засіданні апеляційного суду позивач апеляційну скаргу підтримала. Просила її задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з»явився, просив розглядати справу у його відсутність.
Заслухавши доповідача, пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду першої інстанції – скасуванню з ухваленням нового рішення з наступних підстав:
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України підставою для скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права. Відповідно до ч. 2 ст. 309 ЦПК України норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.
Розглядаючи справу, суд першої інстанції неправильно застосував Закон у правовідносинах сторін за період з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, що призвело до неправильного вирішення справи.
Згідно з приписами статті 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" «дитиною війни» є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення Другої світової війни було менше 18 років. З паспорту позивача вбачається, що вона є громадянином України, ІНФОРМАЦІЯ_1, тому має право на отримання соціальних пільг, встановлених зазначеним Законом.
Статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18 листопада 2004 року передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно з пунктом 12 статті 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" на 2007 рік було зупинено та встановлено, що підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, які виплачуються замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України від 9.07.2007 року № 6-рп2007 зупинення дії статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними).
Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесені зміни до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та статтю 6 цього Закону викладено в такій редакції: "Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів".
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп2008 зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу 11 Закону України від 28.12.2007 № 107-1У, щодо розмірів підвищення пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Ураховуючи положення Конституції України щодо дії нормативно-правових актів у часі, положення статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у редакції 2004 року поновили свою дію в 2007 році з 9 липня 2007 року, а у 2008 року – з 22.05.2008 року.
Відмовляючи у задоволені позовних вимог про зобов»язання управління пенсійного фонду до виплати позивачу доплати до пенсії як «дитині війни» у 2009 році, суд першої інстанції виходив з того, що такі вимоги не грунтуються на законі. Суд вважав, що правовідносини між сторонами у справі регулюються ст. 71 Закону України від 26 грудня 2008 року №835- YI «Про державний бюджет на 2009 рік» та постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», які до теперішнього часу не визнані неконституційними. Але з таким висновком суду першої інстанції погодитися не можливо.
Положення статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у редакції 2004 року існувала і на час розгляду судом першої інстанції справи і на теперішній час. Законом України «Про державний бюджет на 2009 рік» будь які зміни до вказаного Закону не вносилися. А правила ст. 71 Закону України «Про державний бюджет на 2009 рік» до цих правовідносин не застосовуються.
Відповідно до ст. 71 Закону України «Про державний бюджет на 2009 рік» надано право Кабінету Міністрів України у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати , в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетами.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач – управління пенсійного фонду посилалось саме на цю норму Закону як підставу для застосування щодо позивача – «дитини війни» постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».
Але як видно із змісту ст. 71 Закону України «Про державний бюджет на 2009 рік» вказана норма закону передбачає встановлення розміру соціальних виплат, які визначаються з урахуванням розмірів мінімальної заробітної плати .
Відповідно ж до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком . Отже, в ст. 6 приведеного Закону не йдеться про мінімальну заробітну плату. Тому і посилання відповідача на правила ст. 71 Закону України «Про державний бюджет на 2009 рік» як і посилання суду на зазначену норму Закону в обґрунтування правових висновків про відмову у задоволені позовних вимог є помилковими.
Отже, у суду першої інстанції не було законних підстав для відмови у задоволенні позовних вимог щодо виплати позивачу надбавки до пенсії за 2009 рік у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. А дії управління пенсійного фонду щодо не нарахування і невиплати позивачці вказаних сум доплат є неправомірними.
Розглядаючи справу, суд першої інстанції не застосував Закон, що мав бути застосований, що призвело до неправильного вирішення справи. Тому судове рішення відповідно до п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню. Враховуючи, що позовні вимоги ОСОБА_1 грунтуються на законі, вони підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 307, 309, 316 ЦПК України, апеляційний суд,
В И Р І Ш И В :
Апеляційну скаргу задовольнити .
Постанову Ворошиловського районного суду міста Донецька від 23 листопада 2009 року скасувати.
Визнати неправомірною відмову управління пенсійного фонду України в Ворошиловському районі міста Донецька по недоплаті ОСОБА_1 в 2009 році надбавки до пенсії як «дитині війни» у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Зобов»язати управління пенсійного фонду України в Ворошиловському районі міста Донецька нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену щомісячну державну допомогу в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за 2009 рік з урахуванням фактично виплачених сум.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.
Судді: