Справа № 22ц-7961 Головуючий у 1 інстанції Міщенко Г.А.
Категорія 57 Доповідач Курило В.П.
__________________________________________________________________
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
29 червня 2010 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
Головуючої судді : Курило В.П.
суддів: Санікової О.С., Будулуци М.С.
при секретарі Сироті Д.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Ворошиловського районного суду міста Донецька від 6 жовтня 2009 року за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Ворошиловському районі міста Донецька про зобов»язання зробити перерахунок та виплату доплати до пенсії,
В С Т А Н О В И В :
У жовтні 2008 року ОСОБА_1 звернулась в Донецький окружний адміністративний суд з позовом до управління Пенсійного фонду України в Ворошиловському районі міста Донецька про зобов»язання зробити перерахунок та виплатити доплату до пенсії. Вона посилалась на те, що народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 і має статус «Дитини війни». Відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» вона має право на доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, починаючи з січня 2006 року. Але відповідач їй таку доплату не нараховує і не сплачує. Тому вона просила визнати такі дії відповідача протиправними, відновити пропущений нею строку для звернення у суд і зобов»язати управління пенсійного фонду нарахувати та виплатити їй таку доплату з 1 січня 2006 року по 31 грудня 2007 року.
Постановою Ворошиловського районного суду міста Донецька від 6 жовтня 2009 року в задоволені позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду , ухвалити нове рішення про зобов»язання нарахувати їй доплату до пенсії з 1 січня 2006 року по день розгляду справи в апеляційному суді. Вона посилається на неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права.
В судове засідання апеляційного суду позивач не з»явилась, про час та місце судового засідання повідомлена належним чином.
Представник відповідача в судове засідання не з»явився, просив розглядати справу у його відсутність.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачка є особою, на яку поширюється дія Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Суд дійшов до висновку, що відповідно до ст. 6 Закону відповідач повинен був провести перерахунок та сплатити позивачці недоотримані суми щомісячної державної соціальної допомоги в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за 2007 та 2008 рік. Але позивач пропустила строк для звернення у суд без поважних причин , тому її позовні вимоги не можуть бути задоволені.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, постанова суду першої інстанції – скасуванню з ухваленням нового рішення з наступних підстав:
Відповідно до п.1 та 3 ч.1 ст. 309 ЦПК України підставою для скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення є неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи і невідповідність висновків суду обставинам справи.
Розглядаючи справу, суд першої інстанції неповно з»ясував обставини, що мають значення для справи, зробив висновки, які не відповідають обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи .
Згідно з приписами статті 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення Другої світової війни було менше 18 років. З паспорту позивача вбачається, що вона є громадянкою України, ІНФОРМАЦІЯ_1, тому має право на отримання соціальних пільг, встановлених зазначеним Законом.
Статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18 листопада 2004 року передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно з пунктом 12 статті 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" на 2007 рік було зупинено та встановлено, що підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, які виплачуються замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України від 9.07.2007 року № 6-рп2007 зупинення дії статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними).
Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесені зміни до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та статтю 6 цього Закону викладено в такій редакції: "Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів".
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп2008 зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу 11 Закону України від 28.12.2007 № 107-1У, щодо розмірів підвищення пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Ураховуючи положення Конституції України щодо дії нормативно-правових актів у часі, положення статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у редакції 2004 року поновили свою дію в 2007 році з 9 липня 2007 року, а у 2008 року – з 22.05.2008 року.
Судом встановлено, що позивач звернулась в суд з позовом про захист свого порушеного права спочатку у Донецький окружний адміністративний суд у жовтні 2008 року. Про це свідчить відмітка на квитанції про оплату нею судового збору при подачі позову до адміністративного суду і дата, що самім позивачем зазначена в позовній заяві.(а.с.1, 2-3). Вказаний позов не був прийнятий Окружним адміністративним судом і направлений до розгляду по суті у Ворошиловський районний суд міста Донецька. Позовна заява ОСОБА_1 місцевим судом зареєстрована лише 5 серпня 2009 року.
Відповідно до ч.2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду з позовом встановлений строк у один рік, який обчислюється з дня коли особа дізналась, або мала дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Враховуючи вказані положення закону, а також той факт, що відповідач – управління пенсійного фонду наполягало на застосуванні строку звернення у суд, суд першої інстанції відповідно до ч.1 ст. 100 КАС України зробив правильний висновок про те, що позивач пропустила строк для звернення. Але його висновки про те, що поважних причин для цього не має не обгрунтованні.
Матеріалами справи доведено, що позивач звернулась в Окружний адміністративний суд у жовтні 2008 року. Тому право на захист її порушених відповідачем прав на отримання доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком у неї виникло за рік до її звернення у суд. Таким чином, право на захист прав позивача виникає з жовтня 2007 року. А у зв»язку з цим відповідач має відновити порушене право позивача шляхом нарахування та виплати позивачці доплати до її пенсії як дитині війни з жовтня 2007 року по 31 грудня 2007 року і з 22 травня 2008 року по 31 травня 2008 року.
Що стосується доводів позивача про необхідність відновлення її порушеного права на отримання відповідної доплати до пенсії з 1 січня 2006 року, то підстав, що передбачені законом, для цього не встановлено. Дійсно позивач пропустила строк для звернення у суд і не привела переконливих доводів для його поновлення з 1 січня 2006 року по 31 січня 2006 року.
Доводи скарги про те, що причини з яких позивач не зверталась у суд за захистом своїх прав раніше є поважними безпідставні. Посилання позивача на її необізнаність, відсутність відповідної інформації, отримання інформації про права та обов»язки сторін у справі із засобів масової інформації не можуть бути прийняті судом як поважні причини пропуску строку для звернення у суд через те, що вони не грунтуються на законі.
За таких обставин у суду першої інстанції не було законних підстав для відмови позивачці у задоволені її позовних вимог з жовтня 2007 року по 31 грудня 2007 року і з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року. У зв»язку з чим рішення суду в наведеній частині є незаконним в підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.
В своїй апеляційній скарзі позивач просить зобов»язати відповідача нарахувати і виплатити їй надбавку до пенсії як дитині війни і по теперішній час. Але апеляційна скарга в зазначеній частині не грунтується на законі.
Відповідно до ч. ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч.1 ст. 118 ЦПК України позов пред»являється шляхом подання позовної заяви.
З матеріалів справи видно, що позивач подавала суду лише одну позовну заяву, яка знаходиться на а.с. 2-3. В цій заяві вона просила вирішити питання про нарахування і виплату їй надбавки до пенсії як дитині війни лише за період січень 2006 року – 31 грудня 2008 року. І саме ці вимоги були предметом розгляду суду першої інстанції. Інших вимог, у тому числі вимоги про захист порушеного права в інший період – 2009 рік вона не заявляла. Тому у апеляційного суду не має передбачених законом прав для обговорювання вказаного питання під час апеляційного перегляду судової справи.
Керуючись ст. ст. 307, 309, 316 ЦПК України, апеляційний суд,
В И Р І Ш И В :
Апеляційну скаргу задовольнити частково.
Постанову Ворошиловського районного суду міста Донецька від 6 жовтня 2009 року скасувати. Зобов»язати управління пенсійного фонду України в Ворошиловському районі міста Донецька нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену щомісячну державну допомогу в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 1 жовтня 2007 року по 31 грудня 2007 року і з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року з врахуванням фактично виплачених у зазначений період сум.
В задоволені іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.
Головуюча:
Судді: