АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-6278/2010 Головуючий в 1й інстанції – Сорока О.В.
Категорія –34 Доповідач - Григорченко Е.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 червня 2010 року Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі :
головуючого – Костюченко Н.Є.
суддів –Григорченка Е.І., Кіктенко Л.М.
при секретарі – Сичевській А.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою
ОСОБА_1
на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31 березня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася з апеляційною скаргою на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31 березня 2010 року, де ставить питання про його скасування та ухвалення нового рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на те, що рішення ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права, суд не з’ясував обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи.
Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31 березня 2010 року позовні вимоги задоволені частково, з відповідача на користь позивачки стягнено 188,24 грн. у відшкодування матеріальної шкоди, 500 грн. у відшкодування моральної шкоди, а також судові витрати в розмірі 171 грн., а всього 859,24 грн.
Судом першої інстанції встановлено, що 12.04.2008 року близько 20.00 години з садової дільниці АДРЕСА_1 вибігла собака породи «німецька вівчарка», яка належить відповідачу та напала на позивачку, завдавши їй легкого ступеню тяжкості тілесні ушкодження, у вигляді синців, садни на лівому плечі, що підтверджується актом судово-медичного дослідження, постановою про відмову в порушенні кримінальної справи, поясненнями свідків та самих сторін /а.с. 7, 25/.
За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до висновку, що діями відповідача позивачці була заподіяна матеріальна шкода та моральна шкода, тому суд, на підставі наданих доказів матеріальної шкоди та враховуючи обставини справи щодо заподіяння моральної шкоди, задовольнив позовні вимоги частково.
Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів не находить підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду, з наступних підстав.
Вирішуючи даний спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції в достатньо повному об’ємі з’ясував права та обов’язки сторін, обставини справи, перевірив доводи сторін та дав їм належну правову оцінку. Висновки суду підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами, поясненнями свідків та самих сторін.
При вище наведених обставинах справи, суд першої інстанції, відповідно до ст. ст.. 1166, 1167, 1187 ЦК України, ст.ст. 10, 60 ЦПК України, прийшов до обґрунтованого висновку, що діями відповідача заподіяна позивачці матеріальна та моральна шкода, стягнувши з відповідача на її користь зазначені суми у відшкодування шкоди.
Доводи в апеляційній скарзі позивачки про те, що суд не в повному обсязі задовольнив її вимоги, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки, суд першої інстанції розглянув справу і вирішив питання про розмір матеріальної і моральної шкоди, який підлягає відшкодуванню, у відповідності із вимогами ст. ст. 10, 11 ЦПК України про змагальність сторін та диспозитивність цивільного судочинства, на підставі наданих доказів і з урахуванням характеру та ступеню спричинених позивачці моральних страждань.
Порушень матеріального чи процесуального закону, які могли б призвести до скасування судового рішення, судом апеляційної інстанції не встановлено.
Таким чином, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, а постанову суду залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, апеляційний суд, –
ухвалив :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31 березня 2010 року залишити без змін.
Ухвала суду набуває законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців, з дня проголошення.
СУДДІ: