АПЕЛЯЦІЙНИЙ     СУД    ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

         Справа № 22ц-7324/2010                         Головуючий в 1й інстанції – Максименко О.І.

                         Категорія –79                                 Доповідач -   Григорченко Е.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня  2010 року Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі :

головуючого – Костюченко Н.Є.    

    суддів –Григорченка Е.І., Кіктенко Л.М.

    при секретарі –  Сичевській А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_1

на ухвалу Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 11 травня 2010 року по справі за скаргою ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди,-

встановив:

ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою на ухвалу Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 11 травня 2010 року, де ставить питання про її скасування, посилаючись на те, що ухвала є незаконною, постановлена з порушенням матеріального та процесуального права.

Ухвалою Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 11 травня 2010 року скарга ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства і прокуратури, визнана неподаною та вернута заявнику.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали судді в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала судді-зміні, з наступних підстав.

    З матеріалів скарги вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська зі скаргою, де просить ухвалити рішення про відшкодування шкоди, завданої  незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства і прокуратури у розмірі 250000 грн.

Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 19.02.2010 року зазначена скарга ОСОБА_1 залишена без руху, оскільки  не відповідає вимогам ст.ст. 119-121 ЦПК України, і йому було надано строк до 02.04.2010 року  для усунення недоліків. При цьому в ухвалі зазначені наслідки невиконання  ухвали / а. с. 75-76 /.

    Однак, ОСОБА_1 недоліки скарги, зазначені в ухвалі від 19.02.2010 року, не усунув,  тому суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська ухвалою від 11.05.2010 року обґрунтовано визнав неподаною та повернув скаргу ОСОБА_1 /а.с. 79 /.

    Доводи, приведені ОСОБА_1 в апеляційній скарзі, що ухвала постановлена з порушенням ст. ст. 12, 13, 14 Закону України «Про відшкодування шкоди, завданої громадянину незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури та суду», ст. ст. 14, 119, 311 ЦПК України, з самостійною зміною суддею процесуального статусу учасників, не можуть бути прийняті до уваги, з наступних підстав.

    Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України « Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду», розмір відшкодовуваної шкоди, зазначеної в пунктах 1, 3, 4 статті 3 цього Закону, залежно від того, який орган провадив слідчі дії чи розглядав справу, в місячний термін з дня звернення громадянина визначають відповідні органи  дізнання, досудового слідства, прокуратури і суд, про що виносять постанову (ухвалу).  Якщо справу закрито судом при розгляді її в апеляційному або касаційному порядку, зазначені дії провадить суд, що розглядав справу у першій інстанції.

Згідно ч. 2 ст. 12 зазначеного закону, у разі незгоди з винесеною постановою (ухвалою)  про відшкодування шкоди громадянин відповідно до положень цивільного процесуального законодавства може оскаржити постанову до суду , а ухвалу суду - до суду вищої інстанції в апеляційному порядку.  Оскарження до суду не позбавляє громадянина права звернутись із скаргою до відповідного прокурора.

    Зазначена норма закону передбачає право на  оскарження постанови або ухвали у разі незгоди з ними щодо відшкодування шкоди.

В даному випадку ОСОБА_1  звернувся до суду    із скаргою не на постанову чи ухвалу відповідного органу, а з вимогами про відшкодування матеріальної шкоди, які повинні розглядатися, відповідно до положень цивільного процесуального законодавства, в позовному провадженні, і заява повинна відповідати вимогам   ст. ст. 119, 121 ЦПК України.

Оскільки скарга ОСОБА_1 не відповідає вимогам   ст. ст. 119, 121 ЦПК України,  зокрема в скарзі не зазначені ім’я (найменування) позивача і відповідача, їх  

місцезнаходження, поштовий індекс та номер засобів зв'язку, ціна позову, суд першої інстанції обґрунтовано залишив її без руху, а потім повернув заявнику.

Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити частково апеляційну скаргу, змінити ухвалу суду, виключивши вимоги суду щодо ненадання ОСОБА_1 доказів в підтвердження своїх вимог, оскільки такі вимоги не відповідають ст. 119 ЦПК України.

    Керуючись ст.ст. 303, 307, 312 ЦПК України, апеляційний суд, –

    ухвалив :

            Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

            Ухвалу Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 11 травня 2010 року змінити.

    Виключити з ухвали суду вимоги щодо ненадання ОСОБА_1 доказів свого звернення до прокуратури Дніпропетровської області та доказів на підтвердження завдання йому матеріальної шкоди.

    В іншій частині ухвалу Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 11 травня 2010 року залишити без змін.

Ухвала суду набуває законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців, з дня проголошення.

СУДДІ: