КОПІЯ
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
_____________________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
У Х В А Л А
17 червня 2010 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду Хмельницької області
у складі: головуючого – судді Баса О.Г.,
суддів: Матковської Л.О., Карпусь С.А.,
при секретарі: Пещанюк Л.Ю.
з участю: представників сторін
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 22ц-2098 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Теофіпольського районного суду від 07 квітня 2010 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу та завданої моральної шкоди.
Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів,-
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_2, звертаючись в суд з вказаним позовом зазначав, що в серпні 2008 року домовився з ОСОБА_1 про купівлю належного їй будинку №54, який розташований по вул. Пушкіна у смт. Базалія Теофіпольського району Хмельницької області за 15000 грн., у зв’язку з чим 26 серпня 2008 року в рахунок платежу сплатив відповідачці 1400 дол. США., що еквівалентне на той час 6300 грн., а остання видала йому про це розписку. Однак коли він в кінці 2008 року намагався сплатити решту суми в розмірі 8700 грн. та оформити договір купівлі-продажу, відповідачка заявила, що може продати будинок не менше, як за 3000 доларів США, на що він погодився і до серпня 2009 року мав повністю провести оплату.
Він разом з сім'єю дочки вселився в будинок, проте, у квітні 2009 року відповідачка перекрила газ, хоч усі послуги ним оплачувались, та почала збільшувати вартість будинку, а потім повідомила, що вижене його з хати та
====================================================================
Головуючий у І інстанції – Стецюк І.С. Справа № 22ц-2098
Доповідач – Матковська Л.О. Категорія № 19,20
не поверне 1400 доларів США. Коли позивач пред’явив написану нею розписку, її чоловік вирвав розписку у нього з рук та порвав її.
ОСОБА_2 просив зобов’язати ОСОБА_1 повернути йому 1400 доларів США і 1384 грн. 78 коп. сплачених ним за газ та інші послуги. Крім цього, просив стягнути з відповідачки моральну шкоду в сумі 6000 грн., яку вона заподіяла йому потрясінням, викликаним знищенням розписки, а також тим, що позбавила його та онуків можливості користуватися газом.
19 січня 2010 року позивач звернувся до суду із заявою про уточнення та збільшення позовних вимог, в якій також просив визнати недійсною угоду купівлі-продажу житлового будинку та стягнути на його користь 10361 грн., що еквівалентне 1330 доларам США виходячи із курсу 7, 97 грн. за один долар США, а також стягнути на його користь 6000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Теофіпольського районного суду від 07 квітня 2010 року позов задоволено частково.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 10302 грн. 50 коп.
Інші позовні вимоги залишено без задоволення.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 не погоджується з рішенням суду, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що маючи намір придбати будинок позивач передав їй завдаток, однак ОСОБА_2 не виконав своїх зобов’язань і підстав для повернення йому суми завдатку немає. Проте, суд першої інстанції не застосував норми матеріального права, передбачені ч. 1 ст. 570, ч.1 ст. 571 ЦК України.
Апеляційну скаргу слід відхилити з наступних мотивів.
Відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено, що в серпні 2008 року сторони домовились про те, що ОСОБА_1 продасть ОСОБА_2 належний їй житловий будинок АДРЕСА_1, і в рахунок оплати позивач передав відповідачці 1300 доларів США.
Дані обставини сторонами не заперечуються.
Правочин купівлі-продажу житлового будинку не відбувся, позивач звільнив будинок і поставив вимогу про повернення сплачених грошей. Відмову повернути гроші відповідачка мотивувала тим, що отримана нею сума є завдатком за договором купівлі-продажу і поверненню не підлягає.
Відповідно до ст. 570 ЦК України завдатком є грошова сума, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
Ознакою завдатку є те, що він одночасно виступає і способом платежу, і способом забезпечення виконання зобов'язання.
Правила ст. 571 ЦК України про залишення завдатку особі, яка його одержала, або стягнення з неї подвійної суми завдатку застосовується в таких випадках, коли між сторонами укладено договір, проте він не виконується з вини якоїсь із сторін.
У разі коли сторони лише домовилися укласти договір, але відповідно його не оформили, сплачені в рахунок виконання договору платежі визнаються авансом і повертаються в тому розмірі, в якому вони надавалися.
Оскільки договору купівлі-продажу будинку, який би за своєю формою та змістом відповідав вимогам закону, між сторонами укладено не було, то сплачені в рахунок виконання договору ОСОБА_2 1300 доларів США є авансом і повинні бути повернуті в тому розмірі, в якому вони передавалися.
Отже, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку, що на користь позивача підлягає стягненню з відповідачки сплачена сума, яка дорівнює 10302 грн.50 коп.
Відповідно до роз'яснень, що містяться в п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року N 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" та вимог ст. 23 ЦК України спори про відшкодування моральної шкоди розглядаються, коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції України та іншим законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди. Враховуючи те, що законом не передбачено стягнення моральної шкоди в правовідносинах, що виникли між сторонами, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Доводи апеляційної скарги про неправильне застосування норм матеріального права спростовуються наведеними вище обставинами.
Рішення суду ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Теофіпольського районного суду від 07 квітня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: /підпис/
Судді: /підписи/
З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду Л.О. Матковська