Справа № 11-378/2010р.                                 Головуючий 1 інстанції: Діденко О.П.

Категорія – ст. 121 ч.2 КК України              Доповідач: Козак В.І.

У  Х  В  А  Л  А  

І  М  Е Н  Е  М      У  К  Р  А  Ї  Н  И  

25 червня 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі :

головуючого судді             Козака В.І.,

суддів                                  Мельниченко Ю.В., Трейтяк О.П.,

при секретарі                      Фесюрі Т.І.,

за участю прокурора         Щербака О.В.,

потерпілої                           ОСОБА_1,

представника потерпілої   ОСОБА_2

захисника                            ОСОБА_3,

засудженої                          ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляціями засудженої ОСОБА_4, потерпілої ОСОБА_1 на вирок Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 16 квітня 2010 року

в с т а н о в и л а:

Цим вироком:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка та мешканка АДРЕСА_1, українка, громадянка України, освіта середня, не працює, неодружена, має сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, не судима відповідно до ст. 89 КК України

засуджена за ст. 121ч.2 КК України до 7 років позбавлення волі.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 5 001 гривень 77 копійок у відшкодування матеріальної шкоди та 50 000 гривень у відшкодування моральної шкоди, а всього стягнуто 55 001 гривень 77 копійок.

Вироком суду ОСОБА_4 визнана винною та засуджена за те, що 01 січня 2009 року близько 04 год. 30 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, у квартирі АДРЕСА_2, на грунті неприязних стосунків, що виникли під час сварки зі своїм співмешканцем ОСОБА_1, умисно завдала останньому удар кухонним ножем в живіт, внаслідок чого ОСОБА_1 отримав тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, від якого 01.01.2009 року близько 05 години при транспортуванні каретою швидкої допомоги  до Ніжинської центральної міської лікарні помер.

Не погоджуючись з даним вироком суду, засуджена ОСОБА_4 подала апеляцію, в якій ставить питання про його скасування із направленням справи Ніжинському міжрайонному прокурору для організації проведення додаткового розслідування, або до того ж суду на новий судовий розгляд, посилаючись на однобічність, неповноту досудового та судового слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Вказує, що суд поклав в основу вироку показання малолітнього свідка ОСОБА_6 і не дав належної оцінки показанням свідка ОСОБА_7 Також, звертає увагу суду на те, що місцевий суд розглянув справу за відсутності свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9, показання яких на думку апелянта є важливими для з’ясування дійсних обставин справи.

В апеляції потерпіла ОСОБА_1 просить вирок суду скасувати, а справу повернути прокурору для вирішення питання про кваліфікацію дій засудженої за ст. 115 ч. 1 КК України, оскільки на її думку вина засудженої у вчиненні більш тяжкого злочину доведена матеріалами даної справи. Зазначає, що суд визначив засудженій занадто м’яке покарання, яке явно не відповідає ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженої.  

Провівши судове слідство колегія суддів прийшла до висновку, що апеляції засудженого ОСОБА_4 та потерпілої ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

Допитана в судовому засіданні засуджена ОСОБА_4 вину не визнала та пояснила, що 31 грудня 2008 року вона разом з співмешканцем ОСОБА_1, сестрою ОСОБА_7, батьком ОСОБА_10, товаришем співмешканця ОСОБА_11 святкували Новий рік в квартирі АДРЕСА_3. З ними був ще один чоловік на ім’я ОСОБА_3, але той зразу пішов від них. Пили горілку, шампанське. Вона в той вечір випила 100-150 г. горілки і трохи шампанського. До них зателефонував їх знайомий на ім”я ОСОБА_12 і повідомив, що може повернути борг. Домовились зустрітися біля „Бумі-маркету”. Отримавши гроші, вона купила сину подарунок-машину і за пропозицією ОСОБА_12 поїхала в корчму випити шампанського, де пробула хвилин 30. Коли повернулася, почала стукати у вікно, але їй ніхто не відкрив. Тоді вона сильніше вдарила і розбило скло, порізавши при цьому руку. В цей момент прийшов співмешканець ОСОБА_10, який ходив в магазин по горілку і вони удвох зайшли до будинку. Трохи згодом між нею та ОСОБА_1 виникла сварка з приводу присутності ОСОБА_11. Вона не хотіла його присутності, оскільки останній коли нап’ється починає вести себе погано. ОСОБА_13 ОСОБА_1 сказав, що це друг і він буде ночувати в них. ОСОБА_1 схопив хлопавку і стрельнув у неї біля вуха. Між ними знову виникла сварка з приводу ОСОБА_11 та дій ОСОБА_13. Тоді  співмешканець почав її бити по різним частина тіла і що далі відбувалося вона не пам”ятає. Зі слів сестри знає, що ОСОБА_1 ногою душив її наступаю на горло, коли вона лежала на полу. Коли прийшла до тями побачила, як чоловік падає біля холодильника і попросив викликати швидку. Тоді вона побачила рану в нього. Швидку викликала сестра, а вона весь час, до приїзду швидкої була з чоловіком. З собою її не взяли і вона пішки пішла до лікарні. Коли прибула їй повідомили, що ОСОБА_1 помер. Стверджує, що вона ОСОБА_1 ударів не наносила.

З показань потерпілої ОСОБА_1 вбачається, що від старшого сина ОСОБА_14 вона дізналася, що ОСОБА_4 ножем спричинила тілесні ушкодження від яких той помер. Трохи пізніше, коли готувалася апеляційна скарга до суду від онука ОСОБА_6 вона дізналася, що він бачив, як його мати ОСОБА_4 нанесла удар ножем. Але боячись травмувати онука не розпитувала його. Знає, що онук в перший день розказав про все старшому сину. В подальшому від сусідів дізналася, що ОСОБА_4 гуляла в корчмі, а її син ОСОБА_1 на вулиці до 3 години ночі віддзвонював її, а після її ОСОБА_4 і сталося лихо.

Неповнолітній свідок ОСОБА_6 вказав, що він спав дома і прокинувся від хлопка лопушки. Він вирішив подивитись, і підійшов до дверей на кухню. Він не хотів, щоб його бачили і ставши за дверима дивився через віконце дверей, яке було без скла. Він бачив батька, який стояв перед дверима боком до нього, дивився на хлопавку і стріляв з неї угору. ОСОБА_7 сиділа за столом біля дядька з чемоданом. Мама, ОСОБА_4 стояла перед батьком обличчям до нього і він бачив, як мати, тримаючи ножа в лівій руці вдарила цим ножем батька, нанісши удар знизу вгору.

Свідок ОСОБА_15 пояснила, що вона чергувала в Новорічну ніч 2009 року. Як точно відбувалися події пам”ятає погано, але під досудового слідства вона розповідала, як відбувалися події і ці показання вона підтримує.

Допитана під час досудового слідства свідок ОСОБА_15, т.1 а.с.31, вказала, що як черговий лікар швидкої допомоги 1 січня 2009 року виїжджала за викликом о 5 годині за адресою АДРЕСА_4 з приводу ножового поранення. Жінка, яка представилась дружиною постраждалого повідомила, що це вона нанесла ножове поранення чоловіку. Коли ОСОБА_1 заносили до лікарні він помер.

Свідок ОСОБА_12, дільничний інспектор, повідомив, що він у складі слідчо-оперативної групи виїжджав на місце пригоди в АДРЕСА_5. По приїзду побачив сліди крові, малолітню дитину. В його присутності ОСОБА_7 повідомила, що під час сварки її сестра вдарила ножем свого чоловіка.

Свідок ОСОБА_16 сусідка, яка проживає в квартирі НОМЕР_1 підтвердила, що 1 січня 2009 року о 5 годині приходила ОСОБА_7 і попросила викликати „швидку”. Пояснила, що ОСОБА_4 вдарила ножем ОСОБА_1.

Свідок ОСОБА_7 відмовилась від дачі пояснень. В первинних поясненнях свідок детально розповідала про обставини святкування Нового року і вказувала, що саме ОСОБА_4 вдарила ножем  ОСОБА_1. Дані показання свідок підтвердила під час проведення очної ставки з ОСОБА_4

В подальшому свідок змінила показання і стала вказувати, що саме вона вдарила ОСОБА_1 ножем.

Проаналізувавши всі пояснення засудженої, потерпілої та свідків суд  дійшов до висновку, що саме від дій ОСОБА_4 настала смерть ОСОБА_1

Так, ОСОБА_4 під час допиту в якості підозрюваної 1.01.2009 року, т.1 а.с. 126, вказувала, що повернувшись додому близько 2 години ночі не пам”ятає, що відбувалося. Тільки пам”ятає, як ОСОБА_1 лежав на підлозі з пораненням. Допитана в якості обвинуваченої, т.1 а.с.138, дала свідчення, що в Новорічну ніч між нею та ОСОБА_1 була сварка і бійка, як вона взяла ніж і вдарила чоловіка не пам”ятає. В судовому засіданні Ніжинського міськрайонного суду, яке відбулося 07.03.2009 року підсудна ОСОБА_4 вже згадала, що між нею та ОСОБА_1 виникла сварка під час якої останній ображав її, бив, після чого вистрелив з новорічної хлопавки біля її вуха. Все це відбувалося на кухні. Пам’ятає, як спонтанно взяла ніж, але як наносила удар і куди потім діла цей ніж не пам”ятає. Т.2 а.с.19. Оскаржуючи вирок суду, ОСОБА_4  вказувала, що  скоїла злочин у стані сильного душевного хвилювання (т.2 а.с.37). В судовому засіданні апеляційного суду Чернігівської області ОСОБА_4 не заперечувала, що саме вона завдала поранення ножем ОСОБА_1, хоч зробила це під впливом сильного душевного хвилювання (а.с. 64-65 т.2), про що нею було зазначено і в касаційній скарзі, в якій вона просила пом’якшити їй покарання (т.2 а.с. 85-86).

Неповнолітній свідок ОСОБА_6 прямо вказує на ОСОБА_4, як особу яка заподіяла ножове поранення ОСОБА_1

Ставити під сумнів показання неповнолітнього свідка ОСОБА_6 стосовно того, що він бачив, як удар ножем ОСОБА_1 заподіяла його мати ОСОБА_4 суд підстав не знаходить, так як його показання узгоджуються з іншими доказами, а саме: з показами потерпілої ОСОБА_1, що від ОСОБА_6 їй стало відомо про те, що він бачив, як тілесне ушкодження його батьку ОСОБА_1 заподіяла його мати ОСОБА_4

 Протоколом додаткового огляду місця події від 12.01.2010 року коли було встановлено відсутність скла у дверях кімнати-кухні квартири та зі слів ОСОБА_1 розташування меблів у квартирі, де було заподіяно тілесне ушкодження ОСОБА_1, станом на 01.01.2009 року (а.с.113-117 т.2).

Протоколом відтворення обстановки та обставин події від 12.01.2010 року за участю неповнолітнього ОСОБА_6 підтверджується можливість даного свідка з зазначеного ним місця спостерігати за обставинами скоєння злочину через вибите скло дверей, тобто про події, про які він дав свідчення в якості свідка під час досудового слідства (т.2 а.с.118-120) та в судовому засіданні.

Консультативним висновком на а.с.113 т.1 підтверджується, що у ОСОБА_6 лівобічна сенсоневральна глухота IV ступеня, тому суд приймає до уваги, як доказ у підтвердження правдивості показань свідка ОСОБА_6, пояснення психолога ОСОБА_17 даними в суді першої інстанції стосовно того, що для нього характерним є підслуховування, тобто, не тільки побачити, а намагатися почути те, що побачив. Педагог ОСОБА_18 прийшов до висновку, що даючи показання, свідок ОСОБА_6 розумів питання які йому ставилися та говорив правду.

Показами свідка ОСОБА_7, допитаної в якості свідка під час досудового слідства, а саме 01.01.2009 року, та під час очної ставки з ОСОБА_4, що була проведена 01.01.2009 року, а також її показами в якості свідка в судовому засіданні 17.03.2009 року, підтверджується, що ОСОБА_4 та ОСОБА_1 в ніч з 31.12.2008 року на 01.01.2009 року перебували в стані алкогольного сп’яніння, так як святкували настання Нового року, між ними виникла сварка, яка переросла в бійку, під час якої саме ОСОБА_4 нанесла удар ОСОБА_1 в область живота, т.1 а.с.28-30, 32; т.2 а.с.120.

Змінені показання свідка ОСОБА_7 стосовно того, що вона нанесла удар ножем ОСОБА_1, мотивуючи тим, що мала намір помститися сестрі ОСОБА_4 за те, що вона виселила її з спільної квартири та поставила на облік у наркодиспансері, спростовуються наступними доказами.

Так, під час додаткового допиту в якості свідка 19.01.2010 року ОСОБА_7 дала показання, що намір сказати про те, що удар ножем спричинила її сестра ОСОБА_4, виник у неї, коли вона чекала на вулиці приїзду швидкої медичної допомоги (протокол на а.с. 131-132 т.2). Під час очної ставки із свідком ОСОБА_16 ОСОБА_7 дала свідчення, що намір сказати про те, що тілесне ушкодження ОСОБА_1 спричинила ОСОБА_4, а не вона, виник у неї, коли приїхала швидка медична допомога, протокол на а.с.142-143 т.2. Але ці показання свідка ОСОБА_7 спростовуються показаннями свідка ОСОБА_16, а саме, що ОСОБА_7 повідомила її про те, що ОСОБА_1 ударила ножем ОСОБА_4 ще до виклику швидкої допомоги. ОСОБА_7 як у судовому засіданні, так і під час очної ставки з ОСОБА_16, яка була проведена 22.01.2010 року, т.2 а.с.142-143, не спростувала показань свідка ОСОБА_16

При цьому ОСОБА_7 не змогла пояснити, чому вона, зайшовши до квартири ОСОБА_16 з тим, щоб викликати лікарів, сказала, що саме її сестра нанесла удар ножем ОСОБА_1 Крім цього, ОСОБА_7 не змогла пояснити відсутність на її руках крові, коли вона прийшла викликати швидку медичну допомогу до ОСОБА_16, в той час, коли на ручці ножа, яким було заподіяне тілесне ушкодження, згідно висновку судово-медичної експертизи ножа від 04.02.2009 року № 14 виявлено змішання крові різних осіб, а.с.63-65 т.1.

Будучи допитаною в якості свідка 06.01.2010 року ОСОБА_7 вказувала на те, що намір помститися сестрі ОСОБА_4 виник у неї дуже давно, ще до спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_1, вона лише чекала слушної миті, а.с 124 т.2. Але при цьому відповіді на запитання, в чому полягає помста сестрі ОСОБА_4, якщо вона дала свідчення, що нанесла удар ОСОБА_1 ножем, захищаючи сестру ОСОБА_4, не змогла дати.

ОСОБА_7 даючи покази про те, що її сестра ОСОБА_4 не спричиняла тілесні ушкодження ОСОБА_1, спирається на той факт, що в момент спричиняла нею тілесних ушкоджень ОСОБА_1 ОСОБА_4 була без свідомості, а.с. 122-125 т.2.

Аналізуючи показання ОСОБА_7 та ОСОБА_4 суд обґрунтовано прийшов до висновку про критичне ставлення до показань свідка ОСОБА_7, як даних у суді, так і під час досудового слідства, в яких вона вказувала про вчинення нею злочину, так як вони суперечать зібраним у справі доказам і вірно вирішив, що ОСОБА_7 змінила свої показання з жалю до сестри ОСОБА_4 та в зв’язку з тим, що хворіє на невиліковну хворобу під кодом 2-21, у зв’язку з чим перебуває на обліку в КІЗ поліклінічного відділення Ніжинської ЦМЛ з 2006 року, а показання підсудної ОСОБА_4, як такі, що дані з метою перекласти відповідальність на іншу особу.

22.01.2010 року кримінальне переслідування відносно ОСОБА_7 за фактом спричинення умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_1, що мало місце 01.01.2009 року, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України - закрито на підставі ст.6 п.2 КПК України (т.2 а.с. 158,159).

Висновком судово-медичної експертизи від 04.02.2009 року № 03 підтверджується, що у ОСОБА_1 мали місце тілесні ушкодження у вигляді колото-різаного ушкодження передньої черевної стінки, що проникає в черевну порожнину з наскрізним ушкодженням великого сальника, брижі тонкої кишки, стінки петлі порожньої кишки, задньої черевної стінки з проникненням в за очеревинний простір зліва з ушкодженням лівої ниркової вени, які були небезпечними для життя в момент спричинення і за цією ознакою розцінюються як тяжкі тілесні ушкодження.

Безпосередньою причиною смерті стала гостра кровотеча в результаті ушкодження лівої ниркової вени, на тлі колото-різаного ушкодження передньої черевної стінки, що проникає в черевну порожнину та за очеревинний простір зліва. Зазначені тілесні ушкодження могли виникнути внаслідок дії колюче-ріжучого предмету типу ножа. Найбільш ймовірним положенням потерпілого по відношенню до нападника було передньою частиною з незначним поворотом лівим боком чи близьке до цього положення(т.1 а.с.40-44). Саме на таке положення підсудної ОСОБА_4 по відношенню до потерпілого ОСОБА_1 вказував у судовому засіданні неповнолітній свідок ОСОБА_6, у зв’язку з чим його показання в тій частині, що з положення стоячи поруч, він показував вірно праву та ліву руки, а з положення навпроти - показував навпаки, не є перешкодою вважати його показання в іншій частині такими, що не відповідають обставинам справи.

Спричинення поранення ОСОБА_1 ножем також підтверджується висновком судово-криміналістичної експертизи клаптя шкіри з області живота від трупа ОСОБА_1 від 08.01.2009 року № 003-МК, а.с.50-51 т.1.

Протоколом огляду місця події від 01.01.2009 року підтверджується вилучення з приміщення квартири АДРЕСА_6 ножа, черевика чоловічого, килимка зі стільця та шматка шпалери, на яких були плями бурого кольору (а.с.8-14 т.1), які визнані речовими доказами (а.с.94-95 т.1).

Згідно висновків судово-медичної імунологічної експертизи від 12.02.2009 року №№ 20, 21, 22 не виключається походження крові на чоловічому черевику, килимі з стільця, та на шматку шпалери, що були вилучені 01.01.2009 року з приміщення квартири АДРЕСА_7, від ОСОБА_1, т.1 а.с. 71-74, 80-83, 89-92.

Згідно висновку судово-медичної цитологічної експертизи від 04.02.2009 року № 14 не виключається походження крові від ОСОБА_1 на клинку ножа, що був вилучений 01.01.2009 року з приміщення квартири АДРЕСА_7, як і не виключається походження домішку крові від ОСОБА_1 на ручці ножа, на якій також виявлено кров, яка може походити від особи з будь-якими груповими характеристиками крові, т.1 а.с. 63-65.

Висновком судово-медичної експертизи від 04.01.2009 року №3 підтверджується, що в ОСОБА_4 мали місце легкі тілесні ушкодження у вигляді множинних синців в області обличчя, обох верхніх кінцівок, обох нижніх кінцівок, поперекової області справа та зліва, саден в області шиї, обличчя, лівої нижньої кінцівки, забитих ран обох верхніх кінцівок, які могли виникнути від дії твердих тупих предметів, та у вигляді двох різаних ран в області правої кисті, які могли виникнути в результаті гострого ріжучого предмету і по давності заподіяння могли відповідати 01.01.2009 року, а.с.55-57 т.1.

Приймаючи до уваги показання ОСОБА_4, що вона пошкодила праву руку об скло вікна, що мало місце напередодні заподіяння тілесного ушкодження ОСОБА_1, та що в судовому засіданні не здобуто доказів відносно наявності крові на руках інших осіб, та даючи оцінку зазначеним доказам у сукупності з висновком судово-медичної цитологічної експертизи від 04.02.2009 року № 14, т.1 а.с. 63-65, суд приходить до висновку, що кров на ручці ножа, вилученого з місця події, могла походити від ОСОБА_4

Згідно висновку амбулаторної судово-психіатричної експертизи від 29.01.2009 року № 29 у ОСОБА_4 не простежуються будь-які клінічні ознаки психічного захворювання, вона могла усвідомлювати свої дії та керувати ними на період часу, до якого відноситься інкриміноване їй діяння, вона може правильно сприймати обставини, які мають значення для справи та давати про них правильні свідчення, і примусові заходи медичного характеру їй не показані, т.1 а.с. 98-101.

Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що вина засудженої в інкримінованому злочині доведена і вона повинна нести відповідальність за ст.121 ч.2 КК України за умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого.

Доводи викладені в апеляції потерпілої про те, що дії ОСОБА_4 необхідно кваліфікувати за ст.. 115 ч.1 КК України не ґрунтуються на досліджених в судовому засіданні доказах і спростовуються послідуючими діями засудженої. Безпосередньою причиною смерті стала гостра кровотеча в результаті ушкодження лівої ниркової вени. Тобто локалізація поранення вказує, що ОСОБА_4 наносячи удар потерпілому ножем, мала намір на завдання тяжкого тілесного ушкодження, а її дії щодо настання смерті потерпілого носять характер необережної вини. Також на відсутність умислу на вбивство потерпілого вказує і послідуюча поведінка засудженої, яка прийняла міри по виклику швидкої і відправилась в лікарню за потерпілим.

Таким чином, суд першої інстанції вірно кваліфікував дії засудженої ОСОБА_4 за ст. 121 ч.2 КК України і призначив покарання з врахуванням даних про особу засудженого.

Порушень вимог ст.. 65 КК України апеляційною інстанцією не встановлено.

Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України судова колегія,

у х в а л и л а:

Апеляції засудженої ОСОБА_4, потерпілої ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 16 квітня 2010 року щодо ОСОБА_4 без змін.

СУДДІ:

Козак В.І.                                Мельниченко Ю.В.                      Трейтяк О.П.