Копія
Справа № 11-109/ 2010 року Головуючий в 1-й інстанції Худик М.П.
Категорія ст. 119 ч.1 КК України Доповідач Ковтун В.П.
У Х В А Л А
І М ґЯ М У К Р А Ї Н И
3 березня 2010 року колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Хмельницької області в складі:
Головуючого Ковтуна В.П. суддів: Лінника П.О., Матущака М.С.
з участю прокурора Бантюка І.М.
адвоката ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_2 та в його інтересах адвоката ОСОБА_1 на вирок Ярмолинецького районного суду від 30 грудня 2009 року.
Цим вироком ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця с.Коритна Ярмолинецького району, з середньою спеціальною освітою, одруженого, на утриманні
неповнолітня дитина, працюючого начальником столярного цеху КП «Хмельницькбудзамовник», невійськовозобов'язаного,
раніше не судимого, -
засуджено за ст. 119 ч.1 КК України на 4 роки позбавлення волі.
Перебуває на підписці про невиїзд.
Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 по п'ятдесят тисяч гривень кожному моральної шкоди.
Доля речових доказів вирішена в порядку ст.81 КПК України.
За вироком суду ОСОБА_2 засуджено за те, що він 1 травня 2009 року біля 23 год. в стані алкогольного сп'яніння неподалік приміщення сільського будинку культури в с. Москалівка Ярмолинецького району під час конфлікту з ОСОБА_6 наніс останньому удар правою рукою в обличчя, від чого той втратив рівновагу і впав на асфальтну поверхню та вдарився головою. Внаслідок чого ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми голови, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, що за своїм перебігом спричинили смерть потерпілого.
В апеляціях засуджений та адвокат ОСОБА_1 просять вирок змінити. На підставі ст.75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням. При цьому просять врахувати, що він раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, злочин відноситься до середньої тяжкості і вчинений з необережності, має на утриманні малолітню дитину, працює. На їх думку розмір моральної шкоди судом необґрунтовано завищений. Крім того, засуджений просить врахувати клопотання трудового колективу та передати його на поруки.
В запереченні на апеляції прокурор вважає вирок законним та обґрунтованим, а доводи апеляцій безпідставними.
Заслухавши доповідача, міркування прокурора про законність та обґрунтованість вироку, пояснення захисника на підтримання апеляцій, заперечення на них потерпілих ОСОБА_3 і ОСОБА_5, перевіривши матеріали справи, колегія суддів судової палати вважає, що апеляції задоволенню не підлягають.
Сам засуджений визнав, що 1 травня 2009 року біля 23 год. неподалік приміщення сільського будинку культури в с. Москалівка Ярмолинецького району між ним та ОСОБА_6 виник конфлікт, під час якого він штовхнув останнього, від чого той впав на асфальтну поверхню та вдарився головою.
Такі показання засудженого суд правильно оцінив як його намагання у такий спосіб пом'якшити свою участь у вчиненні цього злочину.
Очевидець події свідок ОСОБА_7 показав, що він знаходився поруч із засудженим та потерпілим, коли між ними розпочався конфлікт, і бачив, як ОСОБА_2 наніс ОСОБА_6 сильний удар правою рукою в обличчя, від якого той спиною впав на асфальтовану площадку і вдарився головою до твердої поверхні. Від отриманого удару потерпілий втратив свідомість, а із голови, вух, рота та носа потекла кров.
Показання свідка ОСОБА_7 повністю узгоджуються із даними висновку судово-медичної експертизи, згідно яких у потерпілого виявлена відкрита черепно-мозкова травма голови у вигляді: травматичного розходження тім'яно-потиличного шва із переходом в перелом, який поширюється на нижню частину лівої тім'яної кістки, чишую лівої скроневої кістки, передню поверхню лівої піраміди, нижню частину правої тім'яної кістки, тріщини в ділянці очної частини правої передньої черепної ямки із поширенням на праве крило клиноподібної кістки, тріщини очної частини лівої передньої черепної ямки із переходом на мале ліве крило клиноподібної кістки, епідурального крововиливу на рівні потиличної та лівої скроневої ділянки об'ємом 20 мл, епідурального крововиливу на рівні передньої черепної ямки об'ємом 5 мл, субдурального крововиливу на рівні лівої передньої, середньої черепних ямок та мозкової частини лівої задньої черепної ямки об'ємом 60 мл, субдурального крововиливу на рівні правої передньої та середньої черепних ямок об'ємом 10 мл, поширеного субарахноїдального крововиливу на конвекситальній та базальній поверхні лівої півкулі головного мозку, поширеного субарахноїдального крововиливу на конвекситальній поверхні правої лобної долі, тім'яної доль, на базальній поверхні правої лобної долі, правої скроневої долі в передній частині, забою кори та прилеглих ділянок білої речовини головного мозку із дрібнокрапчастими крововиливами темно-червоного кольору в ділянці полюса лівої скроневої долі із поширенням на базальну поверхню лівої скроневої долі, забою кори та прилеглих ділянок білої речовини головного мозку із дрібнокрапчастими крововиливами темно-червоного кольору, утворенням дрібних гематом в ділянці лівої потиличної долі та лівої скроневої долі по конвекситальній поверхні, ушкодження м'якої мозкової оболонки в ділянці лівої потиличної та лівої скроневої долі по конвекситальній поверхні, крововиливів плямистих в товщину Вароліїва моста, крововиливу в м'які покриви задньої частини тім'яних ділянок та потиличної ділянки голови. Ці тілесні ушкодження за своїм перебігом і спричинили смерть потерпілої.
Згідно пояснень судово-медичного експерта у суді такої тяжкості тілесні ушкодження могли утворитись лише від неконтрольованого падіння тіла з висоти власного зросту при наданні йому прискорення внаслідок раптового удару в голову, доказом чого є наявність у потерпілого одного крововиливу в м'які покриви правої бровної ділянки та верхньої повіки правої очної ділянки.
Факт спілкування засудженого і потерпілого, після якого вони почули спочатку звук удару, а потім побачили, як останній вже лежав на асфальтованій площадці, підтвердили свідок ОСОБА_8 та ОСОБА_9
Заперечення засудженим факту нанесення потерпілому зненацька сильного удару в голову судом вірно не визнано за щире каяття та сприяння розкриттю злочину. І колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції погоджується, а тому не може наведені в апеляціях обставини визнати за такі, що додатково пом'якшують покарання.
Кваліфікувавши дії ОСОБА_2 за ст.119 ч.1 КК України суд вірно, відповідно до вимог ст.65 КК України, призначив покарання з врахуванням ступені тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що помґякшують та обтяжують його, в тому числі і частково тих, на які є посилання в апеляціях.
Підстав для звільнення ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням згідно ст.75 КК України колегія суддів не знаходить, як і не знаходить можливим зменшити розмір моральної шкоди, який судом першої інстанції визначено з врахуванням характеру злочину та глибини душевних страждань кожного потерпілого у зв'язку із втратою члена сім'ї, з яким вони планували налагодити власний бізнес. Колегія суддів враховує також і ту обставину, що за цієї події було зірвано весілля потерпілого ОСОБА_4
З врахуванням наведеного та керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А :
Вирок Ярмолинецького районного суду від 30 грудня 2009 року стосовно ОСОБА_2 залишити без зміни, а апеляції засудженого та його адвоката ОСОБА_1 без задоволення.
Головуючий /підпис/
Судді: /підписи/
З оригіналом згідно:
Заступник голови
Апеляційного суду В.П.Ковтун