АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-2838/2010 Головуючий по 1 інстанції
Категорія: 57 Діденко Т.І.
Доповідач в апеляційній інстанції
Гончар Н.І.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
« 06 » липня 2010 р. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Бурлака В.О.
суддів Гончар Н.І., Корнієнко Н.В.
при секретарі Голобородько С.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Монастирищенському районі Черкаської області на постанову Монастирищенського районного суду Черкаської області від 17 листопада 2009 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_6 до Управління Пенсійного фонду України в Монастирищенському районі Черкаської області про визнання дій протиправними та зобов’язання провести перерахунок пенсії , -
в с т а н о в и л а :
21 липня 2009 року ОСОБА_6 звернулась в суд з позовом до УПФ України в Монастирищенському районі Черкаської області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити дії, мотивуючи тим, що вона є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інвалідом ІІ групи.
Відповідно до ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської аварії», як інваліду ІІ групи захворювання, що пов’язане з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, призначена пенсія не може бути нижчою від 8 мінімальних пенсій за віком, а додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, має виплачуватись в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.
Розмір призначеної та виплачуваної їй державної та додаткової пенсій за шкоду, заподіяну здоров’ю, не відповідає зазначеним вище розмірам, встановленим цим Законом.
Позивачка зверталася до УПФ України з проханням провести перерахунок розміру її пенсії відповідно до розмірів, визначених у ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», проте у задоволенні її прохання відмовлено.
Просила визнати неправомірними дії УПФ України в Монастирищенському районі Черкаської області щодо відмови у здійсненні перерахунку її пенсії по інвалідності відповідно до ст.ст. 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та зобов’язати УПФ України в Монастирищенському районі Черкаської області здійснити перерахунок пенсії по інвалідності і сплачувати її з 01 листопада 2006 року.
В серпні 2009 року УПФ в Монастирищенському районі Черкаської області подало заперечення на позовну заяву, в тексті якого звернулось до суду із клопотанням про застосування позовної давності до позовних вимог позивача за період з 01 листопада 2006 року по 04 серпня 2008 року, мотивую тим, що позивачем пропущений річний строк звернення до суду, який встановлений ст.. 99 КАС України, просив застосувати до позовних вимог за вказаний період наслідки пропущення строків звернення до суду, які встановлені ч.1 ст.100 КАС України.
Ухвалою Монастирищенського районного суду Черкаської області від 17 листопада 2009 року відмовлено в задоволенні вказаного клопотання.
Постановою Монастирищенського районного суду Черкаської області від 17 листопада 2009 року позов задоволено частково.
Ухвалено визнати неправомірною відмову управління Пенсійного фонду України в Монастирищенському районі Черкаської області ОСОБА_6 у перерахунку пенсії по інвалідності та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка виплачується їй у відповідності зі статтями 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність за період з 01.11.2006 року по 17.11.2009 року.
Ухвалено зобов'язати УПФ України в Монастирищенському районі Черкаської області провести перерахунок та виплатити ОСОБА_6 за період з 01.11.2006 року по 17.11.2009 року державну пенсію по інвалідності в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, який встановлений законами України про Державний бюджет України на відповідні роки, при цьому врахувати виплати, які проведені позивачеві за вказаний період.
Ухвалено зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Монастирищенському районі Черкаської області провести перерахунок та виплатити ОСОБА_6 за період з 01.11.2006 року по 17.11.2009 року щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, який встановлений законами України про Державний бюджет України на відповідні роки, при цьому врахувати виплати, які проведені позивачеві за вказаний період.
У решті позовних вимог ОСОБА_6 - відмовлено.
В апеляційній скарзі УПФ України в Монастирищенському районі Черкаської області просить скасувати постанову суду, як ухвалену з неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, та з порушенням норм матеріального та процесуального права та винести нове рішення, яким відмовити ОСОБА_6 в задоволенні позову.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення із наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_6 має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, учасника ліквідації аварії на ЧАЕС, є інвалідом ІІ групи захворювання, пов’язаним з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного Фонду України в Монастирищенському районі Черкаської області. Статтею 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії І, та у зв’язку із втратою годувальника. Згідно ч. 4 ст. 54 цього ж Закону в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по другій групі вісьми мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до 1 категорії, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю у відповідних розмірах, зокрема, інвалідам ІІ групи – 75 % мінімальної пенсії за віком. Пунктом 28 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» в зазначені вище ст.ст. 50, 54 Закону були внесені зміни, які за рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру пенсій позивачеві застосуванню підлягають стаття 50 та частина четверта статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Безпідставними є посилання апелянта на те, що порядок обчислення додаткової пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України, оскільки надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом. Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок, не порушуючи положень цього Закону, в тому числі й інших законів, якими встановлено розміри мінімальної пенсії за віком.
Зі змісту ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» випливає, що під час визначення розміру пенсій за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком. За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає. Враховуючи зазначене, судом не приймаються до уваги посилання апелянта на те, що положення частини третьої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, та пенсії як інваліду ІІ групи, захворювання якого пов'язано з Чорнобильською катастрофою, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст. 50 та 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Отже суд вірно встановив, що права позивачки були порушені діями управління Пенсійного фонду України в Монастирищенському районі по неповній виплаті йому належної пенсії як інваліду – чорнобильцю.
Разом з тим, судом, при вирішення даного спору, було безпідставно не застосовано наслідки пропущення річного строку звернення до адміністративного суд, які передбачені ч. 1 ст. 100 КАС України, на чому наполягав відповідач в своєму запереченні, в частині визнання дій управління Пенсійного фонду України в Монастирищенському районі Черкаської області, щодо не проведення перерахунку пенсії позивачу відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» протиправними та в частині неповного нарахування та виплати пенсії за період з 21 липня 2008 року по 21 липня 2009 року включно. Оскільки доказів про поважність причини пропуску річного строку для звернення до суду , передбаченого ст. 99 КАС України, позивач не надав та про його поновлення ні в позовній заяві , ні в ході судового розгляду не просив. А тому, не зважаючи на наявність фактів порушення прав позивача, суд мав відмовити йому у захисті за період з 01 листопада 2006 року по 20 липня 2008 року включно та за період з 22 липня 2009 року по 17 листопада 2009 року, з підстав пропущення строку, виклавши такий висновок в постанові, прийнятій за результатами розгляду справи. Тому з названих підстав та враховуючи, що позивач звернувся з позовом лише 21 липня 2009 року, рішення суду в цій частині необхідно скасувати, ухваливши нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог за період з 01 листопада 2006 року по 20 липня 2008 року включно та за період з 22 липня 2009 року по 17 листопада 2009 року. Виходячи із викладеного, колегія суддів також вважає, що ухвала суду першої інстанції від 17 листопада 2009 року про відмову в задоволенні клопотання відповідача про застосування позовної давності також підлягає скасуванню.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги в цій частині рішення суду є суттєвими, а в іншій частині такими не являються і не дають підстав для висновку суду про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Монастирищенському районі Черкаської області задовольнити частково.
Постанову Монастирищенського районного суду Черкаської області від 17 листопада 2009 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_6 до Управління Пенсійного фонду України в Монастирищенському районі Черкаської області про визнання дій протиправними та зобов’язання провести перерахунок пенсії в частині визнання неправомірною відмови управління Пенсійного фонду України в Монастирищенському районі Черкаської області у перерахунку ОСОБА_6 пенсії по інвалідності та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю та зобов»язання управління Пенсійного фонду України в Монастирищенському районі Черкаській області провести перерахунок та виплатити ОСОБА_6 державну пенсію по інвалідності в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком , виходячи із розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений законами України про Державний бюджет України на відповідні роки за період з 01 листопада 2006 року по 20 липня 2008 року та за період з 22 липня 2009 року по 17 листопада 2009 року – скасувати. Ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Ухвалу Монастирищенського районного суду Черкаської області від 17 листопада 2009 року – скасувати.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України на протязі двох місяців з моменту проголошення.
Головуючий: підпис
Судді: підписи
Згідно з оригіналом
Суддя Н.І.Гончар