АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-2526/10 Головуючий по 1 інстанції
Категорія: 19, 27 Дерунець О.А.
Доповідач в апеляційній інстанції
Гончар Н.І.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 червня 2010 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Бурлаки В.О.
суддів Гончар Н.І., Корнієнко Н.В.
при секретарі Голобородько С.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Соснівського районного суду м.Черкаси від 17 березня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_6 до Кредитної спілки «Лідер-Плюс» про стягнення суми боргу , -
в с т а н о в и л а :
У вересні 2009 року ОСОБА_6 звернувся в суд з позовом до КС «Лідер-Плюс» про стягнення з останнього 4 016 гривень інфляційних та 3 % річних та пені в зв»язку з невиконанням зобов»язання щодо повернення суми вкладу за період з 23 січня 2009 року по 24 вересня по 2009 року, мотивуючи тим, що 23 листопада 2007 року між ним та відповідачем був укладений договір № 690 про залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок з можливістю довнесення коштів.
Відповідно до п.1.1. договору ним було внесено відповідачу в день підписання договору грошові кошти в сумі 17 000 грн. строком на 12 місяців. Відповідно до п. 1.4 договору відповідач взяв на себе зобов’язання нараховувати йому відсотки на внесений вклад в розмірі 30% річних.
Вказаний в договорі строк виконання зобов'язання Спілки по поверненню коштів закінчився 23 листопада 2008 року. В зазначений строк відповідач належних йому коштів не повернув, а його заява від 12 грудня 2008 року подана на ім’я Голови правління КС «Лідер-Плюс» про повернення належних йому коштів залишена без задоволення.
В зв’язку з цим він був вимушений звернутися в суд з позовом про стягнення боргу в загальній сумі 18 169 грн. 72 коп, який рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 13 березня 2009 року був задоволений повністю та на його користь з відповідача було стягнуто вклад з урахуванням інфляційних, 3% річних, пені за період з 24 листопада 2008 року по 22 січня 2009 року на загальну суму 18 169 грн. 72 коп., а також понесені ним судові витрати.
Оскільки рішення суду до даного часу не виконане просив стягнути з відповідача на його користь в зв»язку з невиконанням грошового зобов»язання по поверненню вкладу інфляційні, 3% річних та пеню за період з 23 січня 2009 року по 24 вересня 2009 року в загальній сумі 4 016 гривень.
25 листопада 2009 року ОСОБА_6 подав заяву про збільшення своїх позовних вимог, просив стягнути з відповідача за період з 23 січня 2009 року по 25 листопада 2009 року інфляційні , 3% річних та пеню в загальній сумі 4 983 гривні 94 копійки.
Рішенням Соснівського районного суду м.Черкаси від 17 березня 2010 року ОСОБА_6 в задоволені позову відмовлено.
Не погоджуючись з даним рішенням ОСОБА_6 , просить, у зв‘язку з неповним з’ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи та неправильним застосуванням норм матеріального права, скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.
Заслухавши пояснення осіб, які з‘явились в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи із наступного.
Із матеріалів справи вбачається, що 23 листопада 2007 року між КС «Лідер-Плюс» та ОСОБА_6 був укладений договір про залучення внеску /вкладу/ члена кредитної спілки на депозитний рахунок з можливістю довнесення коштів в сумі 17 000 гривень строком на 12 місяців, тобто до 23 листопада 2008 року за відсотковою ставкою 30 % річних з виплатою процентів щомісячно. Після закінчення строку дії договору КС взяті на себе зобов»язання не виконала, належні позивачу кошти не повернув. Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 13 березня 2009 року з КС на користь ОСОБА_6 було стягнуто вклад на депозитний рахунок з урахуванням інфляційних, 3 % річних та пеню за період з 24 листопада 2008 року по 22 січня 2009 року в загальній сумі 18 380 гривень 72 копійки. Рішення суду до даного часу не виконано, кошти за виконавчими листами позивачу на день ухвалення рішення судом першої інстанції від 17 березня 2010 року не сплачені, як не сплачені вони і на день розгляду справи судом апеляційної інстанції.. Позивач просив стягнути з відповідача на його користь в зв»язку з невиконанням грошового зобов»язання по поверненню вкладу - інфляційні, 3% річних та пеню за період з 23 січня 2009 року по 25 листопада 2009 року в загальній сумі 4 983 гривні 94 копійки.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 суд першої інстанції виходив з того, що рішенням суду від 13 березня 2009 року уже були стягнуті інфляційні, 3 % річних та пеню, тобто КС «Лідер-Плюс» уже зобов»язано понести відповідальність за порушення грошового зобов»язання.
Однак з таким висновком суду колегія суддів не може погодитись.
Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Ч. 1 ст. 509 ЦК України передбачає, що зобов»язанням є правовідношення, в якому одна сторона /боржник/ зобов»язана вчинити на користь другої сторони /кредитора/ певну дію /передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо/ або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов»язку.
Зобов»язання виникають на підставах, встановлених ст. 11 ЦК України, зокрема договорів та інших правочинів /ч. 2 ст. 509 ЦК України/.
Зобов»язання перестає діяти в разі його припинення на підставах, передбачених договором або законом / ч. 1 ст. 598 ЦК України/. Підстави припинення зобов»язання зазначені у ст.ст. 599, 600, 601, 604-609 ЦК України і не передбачають підставою припинення зобов»язання ухвалення судом рішення про задоволення вимог кредитора.
За відсутності інших підстав припинення зобов»язання, передбачених договором або законом, зобов»язання відповідно до ст. 599 ЦК України припиняється його виконанням, проведеним належним чином. Належним виконанням зобов»язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов»язки сторін зобов»язання.
Саме по собі ухвалення судом рішення про задоволення вимог кредитор, виконання якого не здійснено, не припиняє зобов»язальних правовідносин сторін договору й не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов»язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Ч. 2 ст. 625 ЦК України передбачає право кредитора на отримання боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення грошового зобов»язання, 3 % річних від простроченої суми та оплату цих сум.
Колегія суддів вважає, що наявність рішення суду про стягнення боргу з КС «Лідер-Плюс» та передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України грошових сум за період невиконання грошового зобов»язання до 22 січня 2009 року та відкриття виконавчого провадження за даним рішенням за відсутності реального виконання боржником свого зобов»язання /добровільного чи примусового/ не свідчить про припинення договірних правовідносин між КС «Лідер-Плюс» та ОСОБА_6
Відповідно до п. 3.2 договору від 23 листопада 2007 року /а.с. 33/ в разі несвоєчасної виплати відсотків або суми Вкладу, якщо це сталося з вини Спілки, нараховується пеня в розмірі одноденної подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочки.
Виходячи з викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_6.
Вимоги позивача в частині стягнення інфляційних та 3 % річних підлягають задоволенню відповідно до наданого ОСОБА_6 розрахунку /а.с. 16/, який є правильним, проведеним відповідно до вимог діючого законодавства, а саме підлягають стягненню із КС «Лідер – Плюс» інфляційні станом на 25 листопада 2009 року в сумі 1 350 гривень 13 копійок та 3 % річних станом на 25 листопада 2009 року в сумі 428 гривень 96 копійок.
Що стосується позовних вимог щодо стягнення пені, то вони підлягають частковому задоволенню - за період з 23 січня 2009 року по 23 листопада 2009 року включно, тобто в межах строку встановленого п. 1 ч.2 ст. 258 ЦК України, в розмірі 3 176 гривень 22 копійки.
В зв»зку з ухваленням нового рішення, колегія суддів вважає за необхідне стягнути з КС «Лідер-Плюс» на користь ОСОБА_6 сплачені ним при зверненні в суд та поданні апеляційної скарги судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи відповідно в сумах 76 гривень 50 копійок та 240 гривень..
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.
Рішення Соснівського районного суду м.Черкаси від 17 березня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_6 до Кредитної спілки «Лідер-Плюс» про стягнення суми боргу – скасувати.
Ухвалити по справі нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_6 задовольнити частково.
Стягнути з Кредитної Спілки «Лідер-Плюс» на користь ОСОБА_6 за період з 23 січня 2009 року по 25 листопада 2009 року інфляційні в розмірі 1 350 гривень 22 копійки, 3 % річних в розмірі 428 гривень 96 копійок, за період з 23 січня 2009 року по 23 листопада 2009 року пеню в розмірі 3 176 гривень 22 копійки, в загальній сумі 4955 гривень 31 копійка.
Стягнути з Кредитної Спілки «Лідер-Плюс» на користь ОСОБА_6 судовий збір в сумі 76 гривень 50 копійок та витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи в сумі 240 гривень.
Рішення суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з моменту проголошення.
Головуючий /підпис/
Судді /підписи/
Згідно з оригіналом
Суддя Н.І. Гончар