копія
Справа №33-233 Головуючий в 1-й інстанції Марцинкевич В.А.
Категорія ч.1 ст.130 КУпАП
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 червня 2010 року м. Хмельницький
Суддя судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Хмельницької області Ващенко С.Є. з участю секретаря Логвін І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Хмельницького міськрайонного суду від 20 квітня 2010 року,
в с т а н о в и в:
Цією постановою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1, не працюючого,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 грн.
за постановою суду 20 березня 2010 року близько 09 год. 30 хв. ОСОБА_1 на 167 км автодороги Житомир-Чернівці керував автомобілем НОМЕР_1, з ознаками алкогольного сп’яніння (різкий запах алкоголю з рота, почервоніння шкіряного покриву лиця та очей, змазаність мови). Від проходження медичної експертизи для встановлення стану сп’яніння відмовився в присутності свідків.
В апеляції (у тому числі в доповненні до неї), посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, ОСОБА_1 просить постанову скасувати а справу закрити. При цьому стверджує, що насправді він керував автомобілем в тверезому стані, а їхати в лікарню на обстеження відмовився у зв’язку з тим, що в машині з ним, крім дружини і матері, їхали двоє малолітніх дітей: одного та шести років народження, а також тому, що працівники ДАІ, дізнавшись від нього, що він напередодні під час вечері випив сто грамів горілки, запропонували йому написати про це у протоколі і сказали, що тоді за відмову поїхати в медичний заклад він буде лише попереджений. Вказує, що свідки в дійсності його не оглядали і на вимогу працівника ДАІ підписали протокол, не прочитавши його змісту. Зазначає, що про місце і час розгляду справи судом він повідомлений не був, у зв’язку з чим судом не були з’ясовані всі обставини, що мають значення для правильного розгляду справи.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 на підтримку апеляційної скарги з посиланням на зазначені в ній доводи, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, вважаю що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.2 ст.254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Однак, як видно з оглянутої при апеляційному розгляді справи копії протоколу, її якість така, що прочитати зміст викладеного у протоколі обвинувачення прочитати важко, практично неможливо.
Відповідно до ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Проте відомості про належне повідомлення ОСОБА_1 про час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення в суді у ній відсутні, а сам ОСОБА_1 стверджує, що в суд на розгляд справи його ніхто не викликав.
Запис же у протоколі, що його „повідомлено, що розгляд адміністративної справи відбудеться 20.04.2010 року о 9 год. 00 хв. в Хмельницькому міськрайсуді”, не може бути визнаний належним повідомленням про час і місце розгляду справи, оскільки, по-перше, цей суд розташований у трьох різних приміщеннях за різною адресою, по-друге, із наявного на протоколі штампу суду з вхідним номером і датою видно, що протокол щодо ОСОБА_1 надійшов до суду лише 19.04.10., що виключає саму можливість своєчасного повідомлення його про розгляд справи 20.04.2010 року.
Таким чином, як при порушенні провадження у справі про адміністративне правопорушення, так і при розгляді справи в суді, було порушено право ОСОБА_1 на захист, що є безумовною підставою для скасування постанови.
Відповідно до ст.260 КУпАП у випадках, прямо передбачених законами України, з метою припинення адміністративних правопорушень, крім іншого, допускаються адміністративне затримання особи, вилучення посвідчення водія, тимчасове затримання транспортного засобу, відсторонення водіїв від керування транспортними засобами та огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а також щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції (ч.1). Порядок адміністративного затримання, вилучення посвідчення водія, тимчасове затримання транспортного засобу, відсторонення водіїв від керування транспортними засобами та огляд на стан алкогольного сп'яніння з метою, передбаченою цією статтею, визначається цим Кодексом та іншими законами України (ч.2).
Зокрема, порядок і підстави вилучення посвідчення водія визначені ст.265-1 КУпАП. За змістом цієї статті посвідчення водія вилучається і у випадках, коли особа підозрюється у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 цього Кодексу.
Відповідно до ст.265-2 КУпАП у разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено правопорушення, перелічені у ч.1-й цієї статті, у тому числі частинами першою, другою, третьою і четвертою ст.130 цього Кодексу, працівник Державної автомобільної інспекції тимчасово затримує транспортний засіб, після чого зобов’язаний надати особі можливість повідомити про тимчасове затримання транспортного засобу та своє місце знаходження іншу особу за власним вибором і вжити заходів щодо повернення автомобіля до місця постійної дислокації.
Згідно ж із ст.266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп’яніння, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного сп'яніння (ч.1). Такий огляд водія проводиться з використанням спеціальних технічних засобів працівником міліції у присутності двох свідків (ч.2). І лише у разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння працівником міліції з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного сп'яніння і перелік яких затверджений управлінням охорони здоров’я місцевих адміністрацій (ч.3). Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним (ч.5). Направлення особи для огляду на стан алкогольного сп'яніння і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (ч.6). Крім того, у разі відсторонення особи від керування транспортним засобом можливість керування цим транспортним засобом надається уповноваженій нею особі, яка має посвідчення водія відповідної категорії та може бути допущена до керування транспортним засобом(ч.7).
Проте під час розгляду справи апеляційним судом встановлено, що, вилучивши у ОСОБА_1 посвідчення водія, працівники ДАІ автомобіля, яким він керував, не затримали, а, видавши тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, дозволили йому продовжити рух. А це саме по собі вже викликає сумнів у тому, що у ОСОБА_1 в той час були ознаки сп’яніння, та сумніви у тому, що запис в протоколі про відсторонення його від керування транспортним засобом відповідає дійсності.
Достовірних же та допустимих доказів керування транспортним засобом з ознаками алкогольного сп’яніння, а також того, що йому 20 березня 2010 року працівниками ДАІ було запропоновано пройти огляд на стан сп’яніння саме у встановленому законом порядку, апеляційним судом не встановлено.
Так, при апеляційному розгляді справи ОСОБА_1 пояснив, що він керував автомобілем у тверезому стані. Працівники ДАІ, які його зупинили, не пропонували йому пройти огляд на стан сп’яніння з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки, а одразу запропонували їхати на обстеження у медичний заклад, попередивши, що там обов’язково буде виявлено вживання ним алкоголю, у тому числі добу назад, і тоді на нього буде накладене максимальне стягнення.
А відомості про те, що ОСОБА_1 на місці зупинки пропонували пройти огляд на стан сп’яніння з використанням спеціальних технічних засобів, як і пояснення свідків про відмову ОСОБА_1 від проходження такого огляду, у справі і в протоколі про адміністративне правопорушення, зокрема, відсутні.
За таких обставин, вважаю, що порушене щодо ОСОБА_1 провадження за ч.1 ст.130 КУпАП підлягає закриттю за відсутності в його діях складу правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ч.8 п.2 ст.294 КУпАП, -
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу задовольнити.
Постанову Хмельницького міськрайонного суду від 20 квітня 2010 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а провадження у справі - закрити за відсутністю у його діях складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя /підпис/
Згідно з оригіналом:
Суддя апеляційного суду
Хмельницької області С.Є.Ващенко