копія
Справа №33-123 Головуючий в 1-й інстанції Шклярук В.М.
Категорія ст.124 КУпАП
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 квітня 2010 року м. Хмельницький
Суддя судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Хмельницької області Ващенко С.Є., з участю секретаря судового засідання Лук’янчук О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дунаєвецького районного суду від 05 лютого 2010 року,
в с т а н о в и в:
Цією постановою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, непрацюючого, жителя с. Великий Жванчик Дунаєвецького району Хмельницької області,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 350 грн.
За постановою суду 08 листопада 2009 року о 13 год. 30 хв. ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом „ВАЗ-2103”, номерний знак НОМЕР_1, рухаючись по вул. 3-го Інтернаціоналу в м. Дунаївцях, при виконанні маневру обгону автомобіля ВАЗ 2101, номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2 на перехресті з вул. Радянською порушив п.п.14.2. „б” та 14.6. „а” ПДР України і допустив зіткнення з автомобілем ВАЗ 2101, номерний знак НОМЕР_2, що рухався попереду і виконував маневр повороту на вул. Радянську. В результаті зіткнення транспортні засоби пошкодженні.
В апеляції ОСОБА_1, посилаючись на невідповідність висновків суду, викладених у постанові, фактичним обставинам справи та неправильне застосування закону, просить постанову скасувати, а провадження у справі закрити. При цьому вказує на відсутність на дорозі будь-яких дорожніх знаків з відповідною інформацією про наявність перехрестя на дорозі чи заборону обгону на відрізку дороги перед зіткненням автомобілів. Звертає увагу на те, що водій ОСОБА_3 керував автомобілем у стані алкогольного сп’яніння, а також на неадекватні дії останнього, які не відповідали вимогам ПДР. Стверджує, що саме ОСОБА_3, здійснюючи маневр повороту ліворуч, порушив вимоги Правил дорожнього руху, що і стало причиною ДТП.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 на підтримку апеляційної скарги з посиланням на зазначені у ній доводи, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, вважаю що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як видно з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 обвинувачувався в порушенні вимог п.14.2. „б” та 14.6. „а” Правил дорожнього руху (далі – ПДР), що призвело до пошкодження вказаних транспортних засобів.
Однак таке обвинувачення не підтверджене наявними у справі доказами і, більше того, спростовується матеріалами справ №3-1258 (2009р.) та №3-27 (2010р.) про адміністративні правопорушення, з яких убачається, що ДТП сталася саме з вини ОСОБА_3, якого постановами від 7 грудня 2009 року та 28 січня 2010 року відповідно визнано винним у вчиненні правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 та ст.124 КУпАП.
Згідно з вказаними матеріалами ОСОБА_3 притягнуто до відповідальності за керування 08.11.2009 року транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння та порушення ним вимог п.п.9.2. „б”, 9.4., 10.1, 10.4. і 12.3. ПДР, що спричинило пошкодження зазначених транспортних засобів.
З досліджених при апеляційному розгляді усіх справ (щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_3) видно , що суду під головуванням одного і того ж судді на час розгляду справи про обвинувачення ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП вже було відомо, що в дійсності причиною пошкодження автомобілів ОСОБА_1 і ОСОБА_3 було порушення останнім Правил дорожнього руху, у тому числі вимог пункту 10.1., відповідно до яких перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, а також, що ОСОБА_2 8 листопада 2009 року в порушення вимог пункту 2.9. „а” ПДР керував транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння.
Проте суд при розгляді справи щодо ОСОБА_1 вказаних обставин не врахував.
Крім того, з матеріалів справи про обвинувачення ОСОБА_1, зокрема із схеми ДТП, доданих до протоколу огляду транспортних засобів фотографій, а також із схеми, зробленої сторонами з виїздом на місце пригоди, коли справа щодо ОСОБА_1 розглядалася судом, видно, що будь-яких знаків чи дорожньої розмітки або інших особливостей місцевості, які давали б інформацію про наявність попереду перехрестя і забороняли б ОСОБА_1 здійснити маневр обгону автомобіля під керуванням ОСОБА_3, на дорозі перед місцем ДТП немає. А інші достатні і достовірні докази про порушення ОСОБА_1 вимог п.14.6. „а” ПДР, згідно з якими обгін на перехресті заборонений, у справі відсутні.
Відповідно до вимог п.14.2. „б” ПДР перед початком обгону водій повинен переконатися в тому, що водій транспортного засобу, який рухається попереду по тій самій смузі, не подав сигналу про намір повороту (перестроювання) ліворуч.
Як зазначав у своїх поясненнях від 08.11.2009 р. ОСОБА_1, ОСОБА_3 включив сигнал повороту і почав повертати ліворуч в той час, коли його, ОСОБА_1, автомобіль, виконуючи маневр обгону, вже знаходився на смузі зустрічного руху і був у 5-10 метрах від автомобіля ОСОБА_3.
Такі пояснення ОСОБА_1 повністю узгоджується з поясненнями самого ОСОБА_3 від 08.11.2009 р. про те, що він включив сигнал лівого повороту доїхавши до перехрестя, та з поясненнями останнього в суді, що сигнал лівого повороту він включив за 10-15 метрів до повороту, а в той час, як виїхав на зустрічну смугу, відчув удар в ліві переднє крило і двері.
Зазначені пояснення ОСОБА_1 і ОСОБА_3 свідчать проте, що при зміні напрямку ліворуч ОСОБА_3 не тільки не переконався у безпечності цього маневру, а й порушив вимоги п.9.4 ПДР, згідно з якими сигнал покажчика повороту в населеному пункті належить подавати завчасно до початку маневру (з урахуванням швидкості руху), але не менш як за 50-100 м, і якими визначено, що подавання попереджувального сигналу не дає водієві переваги і не звільняє його від вжиття запобіжних заходів.
На те, що ОСОБА_3 розпочав маневр повороту в момент, коли автомобіль ОСОБА_1 вже був біля нього на смузі зустрічного руху, вказують і дані протоколів огляду транспортних засобів щодо характеру та локалізації механічних пошкоджень на них. Відповідно до цих протоколів на автомобілі ОСОБА_1 деформоване переднє праве крило, пошкоджені передній бампер з правої сторони, повторювач правого повороту та передня права фара, а на автомобілі ОСОБА_3 деформовані передній бампер з лівої сторони і переднє ліве крило та пошкоджені передні ліві двері.
Наведені докази в сукупності свідчать про те, що перед початком обгону ОСОБА_1 ОСОБА_3 останній не подавав сигналу про намір повороту ліворуч, а подав такий сигнал тоді, коли ОСОБА_1, здійснюючи маневр обгону, вже виїхав на смугу зустрічного руху, що спростовує і висновки суду про порушення ОСОБА_1 вимог п.14.2. „б” ПДР.
Що стосується висновку спеціаліста, то він не може бути визнаний допустимим доказом, оскільки відповідно до ст.251 КУпАП доказом у справі про адміністративне правопорушення може бути лише висновок експерта (а не спеціаліста). Тому суд не вправі був посилатися на цей висновок як на доказ, що підтверджує вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення. До того ж у цьому висновку зазначено лише хто з водіїв і як повинен був діяти при вчинені відповідного маневру, але при цьому не вказано хто з них які вимоги ПДР порушив і винен у ДТП.
За таких обставин постанову суду першої інстанції слід скасувати із закриттям провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ч.8 п.2 ст.294 КУпАП, -
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу задовольнити.
Постанову Дунаєвецького районного суду від 05 лютого 2010 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю складу правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення.
Суддя /підпис/
Згідно з оригіналом:
Суддя апеляційного суду С.Є.Ващенко