Судове рішення #10041004

КОПІЯ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________________________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 

 29 червня 2010 року                                                                      м. Хмельницький

 Колегія  суддів  судової палати у цивільних справах

        Апеляційного суду Хмельницької області

           в складі: головуючого – судді Баса О.Г.,

         суддів: Матковської Л.О., Карпусь С.А.,

            при секретарі: Басюр А.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 22ц-2574 за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України у Деражнянському районі Хмельницької області на постанову Деражнянського районного суду від 21 січня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у  Деражнянському районі про стягнення недовиплаченої грошової допомоги, як дитині війни.

    Заслухавши доповідача,  перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів,-

в  с  т  а  н  о  в  и  л  а :

ОСОБА_1, звертаючись в суд з зазначеним позовом вказувала, що  відповідно до Закону України „Про соціальний захист дітей війни” вона є дитиною війни та має право на доплату до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком щомісячно. Проте дані вимоги закону відповідачем не виконуються.

 Позивачка просила визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України у Деражнянському районі Хмельницької області щодо невиплати та часткової виплати щомісячного підвищення до пенсії їй як дитині війни за період з 1 січня 2007 року по 30 вересня 2009 року включно  та зобов’язати управління Пенсійного фонду України у Деражнянському районі Хмельницької області вчинити перерахунок підвищення до її пенсії в розмірі  30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до Закону України „Про соціальний захист дітей війни” за період з 1 січня 2007 року по 30 вересня 2009 року включно.

Постановою Деражнянського районного суду від 21 січня 2010 року позов задоволено частково.

Зобов’язано управління Пенсійного фонду України у Деражнянському районі Хмельницької області виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 09 липня 2007 року по 31

____________________________________________________________________

Головуючий у першій інстанції: Зарєчна І.В.                                                                                  Справа № 22ц-2574

Доповідач: Матковська Л.О.                                                                                                                    Категорія № 57

грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 30 вересня 2009 року включно, врахувавши виплати, які були проведені у 20 08-2009 роках.

В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в Деражнянському районі просить постанову суду скасувати, винести нову постанову, якою відмовити в задоволені позову, посилаючись на те, що суд не взяв до уваги вимог Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, де передбачено, що фінансування виплат за цим Законом проводиться із державного бюджету, а не із бюджету Пенсійного фонду України, тому в діях управління Пенсійного фонду України у Деражнянському районі не вбачається будь-яких порушень законодавства. Крім того, законами про Державний бюджет на відповідні роки не передбачалися видатки на виплату підвищення дітям війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, а п.п. 9,10 Положення „Про Пенсійний фонд України” визначений вичерпний перелік напрямів використання коштів і постановою Кабінету Міністрів України №530 від         28 травня 2008 року встановлено розмір надбавок до пенсії дітям війни.

Апеляційну скаргу слід відхилити з наступних мотивів.

Відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом вірно встановлено, що ОСОБА_1 є громадянкою України,  отримує пенсію за віком і відноситься до категорії громадян, яким встановлено статус дитини війни.

Статтею 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” (у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

За ст. ст. 3 та 7 цього ж Закону державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами. Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.  

Пунктом 12 статті 71 Закону України від 19 грудня 2006 року  „Про Державний бюджет України на 2007 рік” дію статті 6 Закону № 2195 – IV „Про соціальний захист дітей війни” зупинено на 2007 рік із урахуванням статті 111 цього Закону.  

Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення пункту 12 статті 71 та статті 111 Закону „Про Державний бюджет України на 2007 рік.”

Пунктом 41 розділу I I Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” внесено зміни до Закону № 2195-IV і статтю 6 викладено в новій редакції.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року вказані зміни також визнані неконституційними, відновлена дія положення статті 6 Закону № 2195 – IV у попередній редакції.

Законом України „Про Державний бюджет України на 2009 рік” ці положення не змінювались.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про їх неконституційність, отже суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивачка має право на отримання доплати за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня  2007 року та з 22 травня 2008 року по 30 вересня 2009 року.  

  Вирішуючи спір і задовільняючи позов частково, суд правомірно виходив з того, що управління Пенсійного фонду як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення та виплати пенсій і доплат до них, повинно було діяти у відповідності з вимогами статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» і здійснити позивачу відповідні нарахування за той період часу, коли дія цієї норми не була зупинена. Не виконуючи вимог даної норми, відповідач допустив протиправну бездіяльність.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом не враховано відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни є безпідставними, оскільки питання надання бюджетних коштів управлінню Пенсійного фонду для виконання покладених на нього функцій у справах цієї категорії не було предметом даного судового розгляду, а відсутність бюджетного фінансування доплати до пенсії не може бути підставою для відмови в захисті порушеного права на її отримання.

Рішення суду постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

 Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Деражнянському районі Хмельницької області відхилити.

 Постанову Деражнянського районного суду від 21 січня 2010 року залишити без зміни.  

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.

Головуючий: /підпис/

Судді: /підписи/                                    

З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду                 Л.О. Матковська

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація