Справа № 11-282, 2010 року Головуюча в 1-й інстанції Артемчук В.М.
Категорія ст. 115 ч.1 КК України Доповідач Цугель І.М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 червня 2010 року колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Хмельницької області в складі:
Головуючої- судді Дуфнік Л.М.
Суддів Цугеля І.М., Ващенка С.Є.
з участю прокурора Бантюка І.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Дунаєвецького районного суду від 6 січня 2010 р.
Цим вироком ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця
та мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України,
з повною загальною середньою освітою, студента ІV курсу
Київського національного університету технологій та дизайну,
неодруженого, інваліда ІІІ групи, зареєстрованого в АДРЕСА_2, раніше не судимого,
засуджено за ст.115 ч.1 КК України на 7 років 6 місяців позбавлення волі.
Міру запобіжного заходу засудженому до вступу вироку в законну силу залишено утримання під вартою.
Строк відбування покарання засудженому постановлено рахувати з 17 квітня 2009 року, зарахувавши йому в строк відбутого покарання час перебування у вартовому відділенні медичної установи з 24 квітня 2009 року до 27 травня 2009 року.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 50000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Хмельницькій області 2041 грн.08 коп. судових витрат.
Долю речових доказів вирішено відповідно до вимог ст. 81 КПК України.
За вироком суду, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, ОСОБА_2 вчинив умисне вбивство ОСОБА_4
Злочин вчинений при наступних обставинах.
16 квітня 2009 року в Комсомольському парку м. Дунаївці Хмельницької області ОСОБА_2 разом з ОСОБА_5 розпивали спиртні напої.
Після цього вони проходили повз земельну ділянку, яка належала ОСОБА_4 і де працювали він та його родичі. ОСОБА_5 спровокував конфлікт з ОСОБА_3, в ході якого той наніс удар головою в обличчя ОСОБА_5
Повернувшись назад в Комсомольський парк, ОСОБА_2 в зв'язку з виниклими неприязними відносинами між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 пішов до себе додому і взяв з квартири АДРЕСА_3 одноствольну мисливську рушницю моделі «ЗК» НОМЕР_1 16-го калібру та набої до неї, повернувся назад до місця, де розпивали спиртні напої і де знаходився ОСОБА_5
В Комсомольському парку, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння неподалік тих людей, з якими виник конфлікт, ОСОБА_2 здійснив три постріли вгору з рушниці.
Біля 20 години, коли ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_6 та інші йшли додому і проходили по території Комсомольського парку, до них підійшли ОСОБА_5 та ОСОБА_2, який тримав в руках зброю і споряджав її набоєм.
Намагаючись припинити протиправні дії ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_6 запропонували йому віддати зброю, щоб запобігти спричиненню тілесних ушкоджень оточуючим.
Не реагуючи на їх пропозиції, останній почав тікати з рушницею від них в напрямку маслозаводу м.Дунаївці.
Знаходячись на дорозі, яка проходить за маслозаводом, побачивши ОСОБА_6 , який його наздогнав, ОСОБА_2 здійснив постріл в сторону, де в цей час був ОСОБА_4, якого вразив в область черевної порожнини, заподіявши останньому тілесні ушкодження, які відносяться до категорії тяжких, як таких, що небезпечні для життя в момент заподіяння і від яких наступила його смерть.
Як вбачається із змісту апеляції, засуджений ОСОБА_2 просить змінити вирок суду, оскільки убивство він вчинив з необережності, потерпілого не бачив, умисно в нього не стріляв.
Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_2 на підтримання своєї апеляції, міркування прокурора про законність та обґрунтованість вироку, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляції, колегія суддів судової палати знаходить, що вона не підлягає задоволенню.
Засуджений ОСОБА_2 показав, що він тікав від переслідувачів, які були з лопатами і погрожували його побити. Тому він був змушений демонструвати зброю і в такий спосіб захищатися. Вбивати потерпілого він не хотів. В момент пострілу він його не бачив, тому убив ОСОБА_4 з необережності. Не може стверджувати, що в того в руках теж була лопата.
Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_2 у скоєні злочину підтверджуються сукупністю зібраних по справі доказів, досліджених в судовому засіданні.
Потерпіла ОСОБА_3, свідки ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 показали, що 16 квітня 2009 року вони копали город. До них підійшли двоє хлопців, один з яких був ОСОБА_2 ОСОБА_5 почав чіплятися до жінок. ОСОБА_3 його вдарив головою в обличчя.
Коли вже сутеніло і вони йшли додому по стежці, їх перестріли ті самі хлопці і хотіли з’ясувати стосунки. В руках у ОСОБА_2 була рушниця, яку він наставляв на них. Всі почали говорити, щоб він опустив рушницю, не жартував, не натворив біди. Тоді ОСОБА_5 та ОСОБА_2 почали тікати. Вони хотіли їх наздогнати та забрати зброю, здати в міліцію. За ОСОБА_2 побіг ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_3
Незабаром пролунав один постріл. Як виявилось, ОСОБА_2 з близької відстані вистрілив в ОСОБА_4, який від вогнепального поранення в живіт помер через незначний проміжок часу.
Свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_12 суду показали, що 16 квітня 2009 року разом ходили на город біля Комсомольського парку. Бачили в парку як троє хлопців випивали. ОСОБА_13 2-3 постріли. Бачили рушницю в руках ОСОБА_2, за яким почали бігти ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_4, просили, щоб той віддав рушницю. Коли ОСОБА_2 біг, то тримав рушницю на плечі, а коли до нього підходили переслідувачі, то направляв її на них.
Біля огорожі маслозаводу ОСОБА_2 розвернувся, тримаючи рушницю на рівні живота, не прицілюючись вистрілив в ОСОБА_4 ОСОБА_2 не міг не бачити і не чути його.
Свідок ОСОБА_14 показав, що 16 квітня 2009 року близько 20 години йшов з городу. Побачив, що біля огорожі маслозаводу біжать люди. Хто саме біг не бачив, тому що було темно, видно було трохи тільки при світлі ліхтарів. Потім почув постріл. Коли підійшов, то побачив на землі ОСОБА_4, якого добре знав. У нього було поранення у живіт.
Свідок ОСОБА_5 показав, що 16 квітня 2009 року біля 15 години з ОСОБА_2 розпивав спиртні напої в Комсомольському парку. Підходили до дівчат, які копали город. Виник спір із ними, на що вискочив хлопець, вдарив його головою в обличчя. Через деякий час знову підходив до городу, хотів порозумітися, але дали стусана і ногою „під зад”. Тоді він з ОСОБА_2 вирішили прилякати їх. ОСОБА_2 сказав, що принесе рушницю.
ОСОБА_2 пішов додому, приніс рушницю, 5 патронів і в півлітровій пляшці 400 грам горілки, яку вживали.
Коли почало сутеніти, хлопці з дівчатами почали йти додому, проходили за 15 метрів від них. ОСОБА_2 вистрелив вгору. Після цього хлопці почали бігти за ними. ОСОБА_2 побіг до маслозаводу. Пізніше він почув постріл. Через деякий час зустрілися з ОСОБА_2, який сказав, що вистрелив в хлопця, який наздоганяв його, ранив його в ліву сторону.
Свідок ОСОБА_13 показав суду, що 16 квітня 2009 року з хлопцями пішов в парк, бачив на городі біля парку людей, чув два постріли в парку. Через деякий час бачив, що ті люди доганяли хлопців. Один побіг в парк, а інший до маслозаводу. Зі сторони маслозаводу чув ще один постріл. Пізніше бачив ОСОБА_5 і ОСОБА_2, вони були випивші. ОСОБА_2 був стривожений.
Свідок ОСОБА_15 показала, що бачила хлопців в парку, які випивали. ОСОБА_5 запропонував приєднуватися до них, але вона відмовилася і пішла додому. Про те, що сталося вбивство, дізналася від працівників міліції.
Свідок ОСОБА_16 показав суду, що 16 березня 2009 року помер швагро. Сестра віддала йому на зберігання його мисливську рушницю, яку він кинув під ліжко і забув про неї. Патрони були разом з рушницею. Не знав чи вони були холості, чи з шротом. Не бачив в той день чи син брав рушницю.
Об’єктивно вина засудженого ОСОБА_2 підтверджується:
• даними протоколу огляду місця події та фототаблиць до нього від 16 квітня 2009 року, згідно яких встановлено, що на проїзній частині вул.Фрунзе м.Дунаївці, яка примикає до огорожі маслозаводу, знайдено стріляну металеву гільзу, набій довжиною 7 см, виявлено пляму бурої речовини, схожої на кров;
• даними протоколу огляду місця події та фототаблиць до нього від 17 квітня 2009 року, згідно яких було оглянуте цокольне приміщення будинку №57 „б” по вул.Шевченка м.Дунаївці. В одній із кімнат, номер на якій відсутній, на землі знаходилась рушниця в частково розібраному стані, не заряжена, на якій є маркувальні позначення „13313 Б”;
• даними протоколів відтворення обстановки та обставин події від 17 квітня 2009 року, від 08 вересня 2009 та фотографіями до нього, згідно яких засуджений детально розповів та показав обставини вчиненого злочину, сказав, що стріляв в сторону та вверх;
• даними протоколу відтворення обстановки та обставин події від 26 листопада 2009 року і фототаблицями та схемами до нього, згідно якого свідки детально розповіли та показали як ОСОБА_2 вистрелив з близької відстані в потерпілого, не міг його не бачити перед пострілом;
• даними висновку судово-медичної експертизи №68 від 17.04.2009 року, згідно якого смерть ОСОБА_4 наступила в результаті вогнепального, дробового, сліпого, проникаючого поранення живота з пошкодженнями черевного відділу аорти та вени, яке привело до гострої крововтрати;
• даними акту судово-медичного дослідження №41 від 29.05.2009 року, згідно якого на зовнішній поверхні клаптя шкіри, вилученого з лівої підреберної ділянки трупа ОСОБА_4, виявлено 13-ть наскрізних вхідних вогнепальних ран шкіри, які утворились внаслідок пробивного пошкоджуючого впливу на шкіру лівого підребер’я компактного (суцільного) дробового заряду, який складався із окремих твердих, тупих, ранячи снарядів (дробин) округлої форми;
• даними висновку експертизи №398 від 08.05.2009 року вибухових речовин, продуктів вибуху та пострілу, згідно якого на поверхні наданої на експертизу куртки, яка належала ОСОБА_4, виявлено продукти пострілу – неорганічні нітрити;
• даними висновку балістичної експертизи №54-Б від 13.05.2009 року, згідно якого представлені на експертизу чотири предмети, які вилучені з трупа ОСОБА_4, є складовими частинами боєприпасів до мисливської гладкоствольної вогнепальної зброї –клейтухами, з них два до набоїв 16 калібру; одинадцять предметів є складовими частинами боєприпасів до мисливської гладкоствольної вогнепальної зброї – стріляним шротом діаметром 5 мм;
• даними висновку судово-імунологічної експертизи №109 від 27.04.2009 року, згідно якого встановлено, що на марлевому тампоні, на якому знаходиться змив бурої речовини, схожої на кров, який вилучений під час огляду місця події 16.04.2009 року, є кров, що може походити від особи (осіб) з групою А з ізогема-глютиніном анти-В та з супутнім антигеном Н, в тому числі і від ОСОБА_4І;
• даними висновку балістичної експертизи №53-Б від 13.05.2009 року, згідно якого рушниця №13313 виробництва Златоустівського машинобудівного заводу придатна для стрільби;
• даними протоколів огляду речових доказів: чоловічої куртки, светра та футболки, на яких в лівій частині є пошкодження у вигляді прориву; рушниці під НОМЕР_1”; чотирьох клейтухів, 11 шротин, які вилучені з трупа ОСОБА_4; стріляної гільзи; набою в демонтованому вигляді, до складу якого входять гільза, чотири повстяні клейтухи, три картонні прокладки та шріт виготовлений з металу сірого кольору в кількості 54 шт. та двох гільз, які приєднані до справи як речові докази.
Всім цим доказам по справі у їх сукупності суд дав належну правову оцінку, прийшов до обґрунтованого висновку, що ОСОБА_2 вчинив умисне вбивство потерпілого ОСОБА_4, правильно кваліфікував його дії за ст.115 ч.1 КК України.
Посилання ОСОБА_2 на те, що він вчинив вбивство з необережності, на увагу не заслуговують, оскільки спростовуються вищевказаними доказами по справі умисного вбивства.
В явці з повинною від 17.04.2009 року, під час допиту в якості свідка, підозрюваного в присутності захисника, при відтворенні обстановки та обставин події 17.04.2009 року, при допиті в якості обвинуваченого в присутності захисника 23.04.2009 року ОСОБА_2 визнав, що стріляв по хлопцеві, який біг за ним, наздоганяв його.
Судово-медичний експерт ОСОБА_17 в судовому засіданні показав, що в момент пострілу і ураження дробовим зарядом потерпілий ОСОБА_4 міг бути в вертикальному або близькому до нього положенні, дещо повернутий лівою половиною тулуба до стріляючого в нього.
Раневий канал довжиною 10,5 см проходить спереду назад, зліва направо, зверху вниз.
Беручи до уваги рельєф місцевості, те, що в момент пострілу ОСОБА_2 перебував на підвищенні, а потерпілий ОСОБА_4 в низині, значно нижче засудженого, колегія суддів вважає неправдивою версію останнього про те, що він вистрелив в сторону лівіше і дещо вверх від того напрямку, з якого наближався до нього ОСОБА_6, випадково попав в потерпілого ОСОБА_4, якого не бачив.
Якби він вистрелив дещо вверх, то ні в якому разі не попав би в потерпілого, який знаходився значно нижче від нього. А тому з технічної точки зору, з точки зору балістики, вище вказана версія засудженого є неспроможною.
ОСОБА_2 усвідомлював, що стріляє в потерпілого з мисливської рушниці дробовим зарядом з близької відстані, що може вбити останнього, що і зробив.
Невизнання вини за ст.115 ч.1 КК України колегія суддів розцінює як намір зменшити ступінь тяжкості вчиненого злочину, як намір ухилитись від законного та справедливого покарання.
Покарання засудженому призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України, підстав для його пом’якшення колегія суддів не вбачає.
З врахуванням наведеного, керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів, -
У х в а л и л а :
Вирок Дунаєвецького районного суду від 06 січня 2010 року стосовно ОСОБА_2 залишити без зміни, а апеляцію засудженого без задоволення.
Головуюча – суддя
Судді: