Копія

Справа № 11  – 312, 2010 року                                                   Головуючий в 1-й інстанції Сарбей В.Л.

Категорія: ст.185 ч.1КК України                                                                       Доповідач Майданюк К.І.

У Х В А Л А
І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

15 червня 2010 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Хмельницької області у складі:

головуючого – судді  Ковтуна В.П.      

суддів Ващенка С.Є., Бережного С.Д.  

з участю прокурора Бантюка І.М.

захисника ОСОБА_1      

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Хмельницького міськрайонного суду від 31 березня 2010 року.

Цим вироком     ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця с.Педоси Хмельницького району, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, раніше не судимого, -

засуджено за ч.1 ст. 185 КК України на 1 рік позбавлення волі.

    На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання звільнено з випробуванням із встановленням іспитового строку 1 рік.

    Відповідно до ст.  76 КК України на ОСОБА_2 покладені обов’язки: повідомляти кримінально – виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, не виїжджати за межі країни на постійне проживання без дозволу органу кримінально – виконавчої системи, періодично з’являтися для реєстрації до цих органів.

    Міру запобіжного заходу засудженому до вступу вироку в законну силу залишено попередню – підписку про невиїзд.

Долю речових доказів вирішено відповідно до ст. 81 КПК України.

    ОСОБА_2 засуджено за те, що на початку серпня 2009 року він шляхом вільного доступу проник на неогороджене господарство ОСОБА_3 по вул. Лесі Українки, 4 в с. Педоси Хмельницького району, звідки таємно викрав слюсарські металеві лещата, чим спричинив потерпілому матеріальної шкоди на загальну суму 250 грн.

    В поданій апеляції засуджений ОСОБА_2 просить вирок суду скасувати, а матеріали справи повернути на додаткове розслідування. При цьому вказує, що вирок суду є незаконним, безпідставним в частині визнання його винним, досудове слідство було проведено неповно та односторонньо, в ході розгляду справи були допущені істотні порушення кримінально – процесуального закону. Також зазначає, що даного злочину він не вчиняв, по справі допитані свідки лише зі сторони потерпілого, а також не було встановлено, чи дійсно ОСОБА_3 є власником лещат.

    Заслухавши доповідача, пояснення засудженого та його захисника ОСОБА_1 на підтримку апеляції, міркування прокурора про законність і обґрунтованість вироку, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого задоволенню не підлягає.

Висновок суду про доведеність вини засудженого у вчиненні злочинних дій при викладених у вироку обставинах ґрунтується на досліджених в судовому засіданні доказах, відповідає фактичним обставинам справи.

В своїх поясненнях слідчому і при допиті в судовому засіданні засуджений повністю визнав свою вину, розкаявся у скоєному і підтвердив, що на початку серпня 2009 року проник на територію господарства потерпілого, звідки викрав слюсарські металеві лещата, які передав ОСОБА_4

Покази засудженого узгоджуються із поясненнями ОСОБА_4, дослідженими судом, із яких вбачається, що він дійсно придбав у ОСОБА_2 металеві лещата, які пізніше у нього вилучили працівники міліції, що підтверджується протоколом огляду вилучених лещат від 14 вересня 2009 року.

Крім того, ОСОБА_4 підтвердив, що саме ОСОБА_3 розшукував викрадені у нього металеві лещата.

Факт викрадення належних йому лещат підтвердив потерпілий ОСОБА_3

Вищенаведені докази спростовують твердження засудженого про непричетність до вчинення злочину, а факт застосування до нього недозволених методів слідства нічим не підтверджені, а тому на увагу не заслуговують. Не надані такі докази і в апеляційному суді.

Що стосується порушення судом права на захист, про що вказує засуджений в апеляції, то наявна в справі заява, в якій він власноручно вказав про відмову від захисника, спростовують його доводи.

Аналізуючи дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про доведеність вини засудженого в таємному викраденні чужого майна, правильно кваліфікував його дії за ч.1 ст. 185 КК України.

Разом з тим колегія суддів приходить до висновку, що призначене покарання не відповідає ступені та тяжкості вчиненого злочину і є надто суворим. Злочин він скоїв вперше, визнавав вину та сприяв його розкриттю, збитки потерпілому відшкодував. З врахуванням даних, що позитивно характеризують винного, йому слід призначити покарання у вигляді штрафу.  

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати, -

у х в а л и л а:

Апеляцію засдуженого задоволити частково.

Вирок Хмельницького міськрайонного суду від 31 березня 2010 року щодо ОСОБА_2 змінити і призначити йому за ст.185 ч.1 КК України штраф у розмірі 850 грн.

Головуючий /підпис/

Судді /підписи/

З оригіналом вірно:

Заступник голови

Апеляційного суду                             В.П.Ковтун