АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-2837/2010 Головуючий по 1 інстанції
Категорія: 57 Діденко Т.І.
Доповідач в апеляційній інстанції
Гончар Н.І.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
« 06 » липня 2010 р. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Бурлака В.О.
суддів Гончар Н.І., Корнієнко Н.В.
при секретарі Голобородько С.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Монастирищенському районі Черкаської області на постанову Монастирищенського районного суду Черкаської області від 22 червня 2009 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_6 до Управління Пенсійного Фонду України в Монастирищенському районі Черкаської області про стягнення недоплаченої щомісячної грошової надбавки до пенсії дитині війни та поновлення пропущеного строку для звернення до суду , -
в с т а н о в и л а :
26 травня 2009 року ОСОБА_6 звернувся в суд з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Монастирищенському районі Черкаської області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду. Також просив зобов»язати відповідача здійснити нарахування щомісячної державної соціальної допомоги за 2006-2008 роки в 3 944 гривні 30 копійок. Свої вимоги мотивував тим, що він відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є дитиною війни». Згідно ст. 6 Закону має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, але відповідачем вимоги даного закону ігноруються і підвищення до пенсії йому, як дитині війни, протягом 2006, 2007 років не нараховувалося та не виплачувалося, а протягом 2008 року нараховувалося та виплачувалося в меншому розмірі, ніж це передбачено законодавством.
Просив задовольнити його позовні вимоги.
Ухвалою Монастирищенського районного суду Черкаської області від 22 червня 2009 року клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду задоволити. Постановлено поновити ОСОБА_6 строк звернення до суду за захистом її прав, свобод та інтересів щодо виплат підвищення (надбавки) за 2006-2007 роки.
Постановою Монастирищенського районного суду Черкаської області від 22 червня 2009 року позов задоволено частково.
Ухвалено визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Монастирищенському районі Черкаської області по невиконанню з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в частині нарахування та виплати позивачці підвищення до пенсії у розмірі 30 % від мінімального розміру пенсії за віком.
Ухвалено зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Монастирищенському районі Черкаської області провести нарахування та виплатити ОСОБА_6 підвищення до пенсії в розмірі 30 % від мінімального розміру пенсії за віком, виходячи з розміру, який встановлений ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування», за 2007 рік: з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, за 2008 рік: з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року. При нарахуванні підвищення до пенсії за вказані періоди врахувати підвищення (надбавку) в розмірі 10 % від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, яке було нараховане та виплачене позивачці у відповідні місяці 2008 року.
В іншій частині позову відмовлено.
В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Монастирищенському районі Черкаської області просить скасувати постанову суду, у зв’язку з неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_6 в задоволенні позовних вимог.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи із наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_6 отримує пенсію за віком та відноситься до категорії громадян, яким встановлено статус дитини війни.
Статтею 6 Закону N 2195-IV (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Пунктом 17 статті 77 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом було зупинено на 2006 рік дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Законом України від 19 січня 2006 року N 3367-IV "Про внесення змін до Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" пункт 17 статті 77 виключено та статтею 110 (викладеною цим Законом у новій редакції) установлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", запроваджуються з 1 січня 2006 року, а статтею 6 - у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням із Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
Кабінетом Міністрів України протягом 2006 року рішення на виконання вимог статті 110 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" не приймалися.
Оскільки встановлені законодавством умови підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, дітям війни у 2006 році не настали, суд прийшов до правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог за 2006 рік.
Законом України від 19 грудня 2006 року N 489-V "Про Державний бюджет України на 2007 рік", зокрема пунктом 12 статті 71, було зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та статтею 111 установлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. Однак Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року N 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнані неконституційними положення пункту 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" щодо зупинення дії на 2007 рік статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Законом України від 28 грудня 2007 року N 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесено зміни до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та статтю 6 цього Закону викладено в такій редакції: "Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" таке підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів". Зазначені зміни набрали чинності з 1 січня 2008 року.
Вирішуючи спір і задовольняючи позов частково, суд правомірно виходив з того, що УПФ як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, повинно було діяти у відповідності з вимогами статті 6 Закону N 2195-IV і здійснити позивачу відповідні нарахування (за той періоду часу, коли дія цієї норми не була зупинена), але у порушення вимог указаної статті таких нарахувань не проводило, чим і допустило протиправну бездіяльність.
Разом з тим, колегія суддів вважає, що суд прийшов до помилкового висновку про поновлення позивачу строку звернення до суду. Ст. 99 КАС України встановлений річний строк звернення до адміністративного суду, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Оскільки позивачем не вказано поважних причин, які можуть бути підставою для поновлення пропущеного строку звернення в суд, про порушення свого права останній знав з часу невиплати підвищення до пенсії, тобто з початку 2006 року, відповідач наполягав на застосуванні судом наслідків пропущення позивачем строку звернення до суду, колегія суддів вважає, що строк звернення до суду був пропущений без поважної причини, а тому вимога щодо визнання відмови відповідача щодо виплати щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком та зобов"язання відповідача здійснити нарахування такої допомоги за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та за період з 22 травня по 25 травня 2008 року задоволенню не підлягають, оскільки в суд позивач звернувся лише 26 травня 2009 року. А тому в цій частині рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Також колегія суддів вважає необхідним скасувати ухвалу суду від 22 червня 2009 року про поновлення строку звернення до суду.
Суд першої інстанції правомірно не застосував ст.6 Закону №2195-1У в редакції Закону від 28 грудня 2007р. №107-У1 про виплату до пенсії підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Згідно із рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008р. №10-рп/2008 справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) зміни щодо розміру пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). Ураховуючи положення Конституції України щодо дії нормативно-правових актів у часі, положення статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", у редакції цього Закону від 18 листопада 2004р. №2195-1У, поновили свою дію з 22 травня 2008р.
Не можна взяти до уваги посилання в апеляційній скарзі на інші нормативно-правові акти. Відповідно до ч.2 ст.3 Закону №2195-1У державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни обгрунтовано не взяті судом до уваги, оскільки питання фінансування цих видатків не виступає предметом даного спору.
Проблеми надання бюджетних коштів управлінню пенсійного фонду для виконання покладених на нього обов'язків у справах цієї категорії виходить за межі заявлених вимог і судом не розглядалося.
Безпідставними є також посилання відповідача на можливість нецільового використання коштів Пенсійного фонду України оскільки, суд не ухвалював рішення про проведення виплат з власних джерел фінансування останнього.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314, 315 ЦПК України, судова колегія,-
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Монастирищенському районі Черкаської області задовольнити частково.
Постанову Монастирищенського районного суду Черкаської області від 22 червня 2009 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_6 до Управління Пенсійного Фонду України в Монастирищенському районі Черкаської області про стягнення недоплаченої щомісячної грошової надбавки до пенсії дитині війни та поновлення пропущеного строку для звернення до суду в частині визнання протиправною бездіяльності управління Пенсійного фонду України в Монастирищенському районі Черкаської області в частині нарахування та виплати позивачці підвищення до пенсії в розмірі 30 % від мінімального розміру заробітної плати та зобов"язання управління Пенсійного фонду України в Монастирищенському районі Черкаської області провести нарахування та виплатити ОСОБА_6 підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімального розміру пенсії за віком, виходячи з розміру, який встановлений ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов"язкове пенсійне страхування" за 2007 рік - з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, за 2008 рік - з 22 травня 2008 року по 25 травня 2008 року - скасувати. Ухвали в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Ухвалу Монастирищенського районного суду Черкаської області від 22 червня 2009 року про поновлення строку звернення до суду - скасувати.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двох місяців до суду касаційної інстанції.
Головуючий /підпис/
Судді /підписи/
Згідно з оригіналом
Суддя Н.І.Гончар