Копія
Справа № 11-376, 2010 року Головуюча в 1-й інстанції Мазурок О.В.
Категорія ст. 186 ч.2 КК України Доповідач Ковтун В.П.
У Х В А Л А
І М 'Я М У К Р А Ї Н И
29 червня 2010 року колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Хмельницької області в складі:
Головуючого Ковтуна В.П. суддів: Цугеля І.М., Бережного С.Д.
з участю секретаря Вагіної І.Д.
прокурора Леськіва В.О.
та захисника ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляцією захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 на вирок Хмельницького міськрайонного суду від 29 квітня 2010 року.
Цим вироком ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Доброгорща Хмельницького району Хмельницької області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, непрацюючого, неодруженого, раніше судимого Хмельницьким міськрайонним судом 14.07.2008 р. за ст.185ч.1 КК України на 1 рік обмеження волі з випробуванням, строком на 1 рік 6 місяців,
засуджено за ст. 186 ч.2 КК України на 5 років позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків частково приєднано невідбуте покарання за попереднім вироком і остаточно призначено ОСОБА_2 покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років і один місяць.
Перебуває під вартою з 12 травня 2009 року.
Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при УМВС в Хмельницькій області 235 грн. 39 коп. судових витрат.
За вироком суду ОСОБА_2 засуджено за те, що він 6 березня 2009 року близько 15 год. 30 хв. в під'їзді № 1 будинку № 105 по вул. Кам'янецькій в м. Хмельницькому із застосуванням фізичного насильства до неповнолітнього ОСОБА_3, яке виразилось у триманні його за комір куртки, відкрито викрав у нього мобільний телефон «Сіменс АХ 72» вартістю 400 грн. зі стартовим пакетом, чим спричинив потерпілому матеріальної шкоди на загальну суму 425 грн.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 просить вирок суду скасувати та провадження відносно ОСОБА_2 закрити.
Стверджує, що вина ОСОБА_2 у вчиненні нападу на ОСОБА_3 не доведена.
Посилається на суперечливі показання самого потерпілого. Не в повній мірі враховані покази свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 Не встановлено місце злочину.
Заслухавши доповідача, пояснення захисника ОСОБА_1 на підтримання апеляції, міркування прокурора про законність та обґрунтованість вироку, провівши судове слідство та вивчивши матеріали справи, колегія суддів знаходить, що апеляція задоволенню не підлягає.
З матеріалів справи вбачається, що кримінальна справа за фактом відкритого заволодіння невідомою особою мобільного телефона у малолітнього ОСОБА_3, 1998 року народження, була порушена 14 березня 2009 року.
Дані протоколу вилучення належного потерпілому телефона у ОСОБА_7 від 12 травня 2009 року, її пояснення та показання у якості свідка на досудовому слідстві (а.с.37, 38, 62) дають підстави прийти до висновку, що факт володіння нею цим телефоном був встановлений працівниками міліції оперативним шляхом.
Її показання про отримання телефона в подарунок від чоловіка сестри ОСОБА_8 останній підтвердив та показав суду першої інстанції, що придбав його 8 березня 2009 року у ОСОБА_6
В судовому засіданні апеляційної інстанції свідок ОСОБА_8 доповнив свої показання та показав, що його усно опитували працівники міліції з приводу придбання ним телефона ще ранком 12 травня 2009 року на речовому ринку і він тоді назвав прізвище продавця.
За даними протоколу від 12 травня 2009 року (а.с.57) ОСОБА_6 був допитаний у якості свідка в період часу з 17.20 год. до 17.55 год. Він показав, що на початку березня 2009 року коло кафе «Кристіна» біля 17.00 год. у присутності інших хлопців до нього звернувся ОСОБА_2 із проханням продати телефон. Йому він відмовив, так як магазини вже були зачинені. Через день, у неділю, засуджений повторно звернувся з цим проханням і він продав телефон ОСОБА_8
Будучи допитаним 12 травня 2009 року в період часу з 18.00 год. до 18.40 год. (а.с.56) та у якості підозрюваного з 20.30 год. до 21.05 год. ( а.с.70) ОСОБА_2 повністю підтвердив як показання потерпілого щодо обставин відкритого заволодіння телефоном, так і показання свідка ОСОБА_6 стосовно обставин, які мали місце як 6 так і 8 березня 2009 року за їх участю.
Правдивість показань засудженого про обставини пограбування малолітнього потерпілого перевірялись шляхом відтворення обстановки та обставин події 13 травня 2009 року за участю захисника. Під час проведення цієї слідчої дії ОСОБА_2 повністю визнав цей факт і розказав та показав у який спосіб він заволодів телефоном потерпілого (а.с.77-79).
Вину свою у вчиненому злочині ОСОБА_2 визнав двічі під час його допитів у якості обвинуваченого 22 та 27 травня 2009 року за участю захисника.
В судовому засіданні суду першої інстанції ОСОБА_2 змінив свої попередні показання і стверджував, що телефон придбав 7 березня у невідомого подружжя, його він передав у користування товаришу на ім'я ОСОБА_8, який і продав цей телефон.
Проте місцевий суд правильно відхилив ці його показання як такі, що не відповідають фактичним обставинам справи, зокрема показанням потерпілого.
Малолітній потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні стверджував та наполягав, що саме ОСОБА_2 пограбував його у під'їзді будинку. Попередні його показання на досудовому слідстві про причетність до злочину іншої особи колегія суддів вважає помилковими як внаслідок малолітності, так і спростованості іншими зібраними у справі та дослідженими у суді доказами.
Станом на 12 травня 2009 року органом досудового слідства не було відомо маршруту руху ОСОБА_2 від місця вчинення злочину і до кафе «Кристіна», де він зустрівся їз ОСОБА_6 та ОСОБА_5 Ці відомості стали відомі лише після зізнавальних пояснень засудженого та написання ним явки з повинною.
Твердження ОСОБА_2 під час розгляду справи в апеляційній інстанції про те, що його до дачі таких пояснень примусили працівники міліції після допиту свідка ОСОБА_6 теж не беруться до уваги. Свідок ОСОБА_6 дав свідчення про дві зустрічі із ним біля кафе «Кристіна». Він же детально розповів про обставини. При цьому колегія суддів звертає увагу, що за плинністю часту від моменту вчинення злочину близько 15.30 год. і до моменту їх зустрічі біля 17.00 год. вони є реальними.
Суд першої інстанції залишив поза увагою той факт, що свідок ОСОБА_6 змінив в судовому засіданні свої показання.
Колегія суддів, перевіривши їх у своєму судовому засіданні, вважає, що вони є недостовірними, як і показання свідка ОСОБА_5 за наведених вище підстав.
Дії ОСОБА_2 суд вірно кваліфікував за ст.186 ч.2 КК України, як відкрите викрадення чужого майна, поєднане з застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоровґя потерпілого, вчинене повторно.
Покарання йому призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України з урахуванням ступені тяжкості вчиненого злочину, даних, що характеризують особу винного, та обставин які обтяжують і помґякшують його. При цьому судом взято до уваги, що злочин він скоїв під час іспитового строку. Підстав для призначення більш мґякого покарання, ніж передбачено законом колегія суддів судової палати не вбачає.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати,
у х в а л и л а :
Вирок Хмельницького міськрайонного суду щодо ОСОБА_2 залишити без зміни, а апеляцію захисника ОСОБА_1 – без задоволення.
Головуючий /підпис/
Судді: /підписи/
З оригіналом вірно:
Заступник голови апеляційного суду В.П.Ковтун