Справа 4474                                                                                     Голов. в 1 інстанц. Стріжакова Т.В.

Категорія 2 7                                                                                                              Доповідач Зубова Л.М.

          Ухвала

    Іменем України

22 червня      2010 року                                                                                   м. Донецьк

Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючий   суддя Зубова Л.М.

судді Азевич В.Б., Бабенко П.М.

секретар  Голубцов А.А.

 розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за позовом  відкритого акціонерного товариства « Державний  ощадний банк України» ( далі – Банк) до  ОСОБА_2 , ОСОБА_3

 про стягнення заборгованості  за кредитним  договором  

за апеляційною відповідача ОСОБА_2

на рішення  Торезького  міського суду  від 12 лютого    2010 року.

Вислухавши доповідача, пояснення  представника Банку Васильківського В.Т.,  перевіривши матеріали  цивільної справи,  апеляційний суд, -

                                                  в с т а н о в и в:

  Справу неодноразово розглядали суди   .

Рішенням Торезького  міського суду  від 12 лютого    2010 року позов задоволений , з відповідача  на користь позивача  стягнуто заборгованість за кредитним  договором, укладеним  між  Банком  і ОСОБА_2 –№2203/900 від  9.08.2007 року ( а..с5,) у  сумі  277415, 24 грн.,  звернуто стягнення  на  квартиру АДРЕСА_1  , що  належить на праві  власності    на підставі   свідоцтва  про право на спадщину  від 27.10.2004 року  іпокотекодавцеві ОСОБА_3 (  згідно договору   іпотеки№2203\900 між Банком і ОСОБА_3 на  забезпечення  кредитного договору ), розподілені судові витрати.

З рішенням суду не погодився ОСОБА_2 іу апеляційній скарзі просив  рішення суду скасувати, справу направити на новий розгляд, посилаючись  на порушення його процесуальних прав , позаяк  суд розрішив спір у  його відсутності , без виклику у  судове  засідання, не зменшив  розмір  пені ,  не врахував   ,  що законом встановлено  мораторій на виселення з житла  , квартира є  єдиним житлом   іпотекодавця.

Апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити  з наступних підстав.

         Відповідно до ст.. 308 ЦПК України  апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

           Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України   під час розгляду справи у апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість  рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

             Відповідно до ст. 60 ЦПК України   кожна сторона  зобов’язана довести ті  обставини, на які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до  ст. 212 ЦПК України  суд  оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному , повному, об’єктивному  та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно ст. 1054  ЦК України  за кредитним договором банк  або інша фінансова  установа зобов’язується надати  грошові  кошти ( кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а  позичальник зобов’язується повернути кредит  та сплатити проценти.

Згідно ст. 59 0ЦК України  коли зобов’язання не буде виконано заставодержатель має право  звернути  стягнення  на предмет застави.

З матеріалів справи видно ,   між Банком  і ОСОБА_2 був  укладений кредитний договір  на суму  250 000 грн.  строком  до 8 серпня 2017 року №2203/900 від  9.08.2007 року ( а..с5,) , на забезпечення виконання якого укладений  договір  іпотеки  між Банком ОСОБА_3 №2203\900  від  9.08.2007 року ( а.с.110) на квартиру АДРЕСА_1 .

Позивач  звернувся з позовом до суду( а.с.  3,34, 41,80 )   і  просив   стягнути   заборгованість за кредитним договором  , пеню , відсотки  за користування  кредитом, а також звернути  стягнення на квартиру  ,заставлену  за договором  іпотеки , розподілити судові витрати.    

 Задовольняючи  позов  про  стягнення  заборгованості  за кредитним договором  , суд 1 інстанції встановив  та  з цього виходив , що  між сторонами  укладений  кредитний договір , по якому  відповідач не виконує зобов’язання  по  його погашенню, про  що підтвердив представник  позивача  і у засіданні  апеляційного суду, утворилась заборгованість ,  яка підтверджена  умовами договору  та  розрахунком  заборгованості ( а..с81-82), котра не спростована  відповідачем, тому  у суду 1 інстанції  мались  законні  підстави для  стягнення  заборгованості  з відповідача, а також для  звернення стягнення  на  квартиру  за  договором   іпотеки.  

Доводи апеляційної скарги про те, що суд  розрішив  спір   в порушення процесуальних прав   ОСОБА_5 не заслуговують  на увагу, оскільки спростовані   матеріалами справи ( а .с. 93,92,91), з яких видно , що суд сповістив  відповідача  ОСОБА_5 про слухання справи  12.02.2010 року  в порядку , визначеному  ст. 76 ч.3 ЦПК України .

Не мають правового значення доводи про  встановлення   мораторію на виселення з квартир , оскільки  позов про виселення  не заявлений , а суд  розрішив  спір  у відповідності  до  вимог ст. 11 ЦПК України.

 Не впливають на правильність рішення  доводи  про  зменшення  пені , оскільки суд 1 інстанції не встановив  обставин і апелянт у  апеляційній скарзі  не навів доводів  , які зазначені  у ч. 3  ст. 551  ЦК України як підстави   для зменшення пені.

Керуючись ст.ст. 303 ч.1 ,308ЦПК України, апеляційний суд,-

                                          у х в а л и в :

Апеляційну скаргу  відхилити.

Рішення Торезького  міського суду  від 12 лютого    2010 року залишити без змін.

           Ухвала набирає чинності негайно та може бути оскаржена у касаційному  порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.

                 Головуюча:                                                  Судді