У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 липня 2010 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі :
головуючої-судді Іванів О.Й.,
суддів: Шкрібляка Ю.Д., Гриновецького Б.М.,
з участю прокурора Левенець Я.І.,
засудженого ОСОБА_2,
розглянувши 08 липня 2010 року у відкритому судовому засіданні справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Калуського міськрайонного суду від 27 квітня 2010 року,-
в с т а н о в и л а:
Вказаним вироком ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Гутвин, Рівненської області, житель с. Павликівка, Калуського району, Івано-Франківської області, з середньою освітою, розлучений, не працюючий, згідно ст.89 КК України раніше не судимий, громадянин України,-
засуджений за ст. 122 ч.1 КК України на один рік позбавлення волі.
Запобіжний захід засудженому залишено без зміни – тримання під вартою. Строк відбування покарання постановлено обчислювати йому з 01 квітня 2010 року
За вироком суду ОСОБА_2 визнано винним і засуджено за те, що він 16 листопада 2009 року близько 22 год., перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння і знаходячись в с. Павликівка по місцю проживання своєї співжительки - потерпілої ОСОБА_3, під час виниклої суперечки умисно штовхнув її на землю та ногами наніс удари в різні ділянки тіла, внаслідок чого заподіяв останній середньої тяжкості тілесні ушкодження.
________________________________________________________________________________
Справа 11-326/2010 р. Головуючий у І інстанції Бойко М.Я.
Категорія ст. 122 ч.1 КК України Доповідач Іванів О.Й.
В апеляції засуджений ОСОБА_2 покликається на незаконність вироку суду в частині призначеного йому покарання, яке вважає надто суворим. Зазначає, що помирився з потерпілою, і вона не має до нього ніяких претензій. Просить вирок суду змінити та пом’якшити призначене покарання.
В засіданні апеляційної інстанції засуджений підтримав подану ним апеляцію, пояснив, що кається у вчиненому, більше протиправних дій не вчинятиме.
Заслухавши доповідь судді Іванів О.Й., пояснення засудженого ОСОБА_2, який просить пом’якшити призначене покарання, заслухавши міркування прокурора Левенець Я.І. щодо законності та обґрунтованості вироку суду, яка вважає, що апеляцію слід залишити без задоволення, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши викладені в апеляції доводи колегія суддів вважає, що апеляція підлягає до задоволення з наступних підстав.
Доведеність вини ОСОБА_2, кваліфікація його дій за ст. 122 ч.1 КК України в апеляції не оспорюються, тому вирок в цій частині відповідно до ст. 365 КПК України не перевіряється.
Покликання засудженого в апеляції на суворість призначеного йому покарання є обґрунтованим.
Відповідно до п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року із внесеними змінами і доповненнями «Про практику призначення судами кримінального покарання» коли санкція закону, за яким особу визнано винною, нарівні з позбавленням волі на певний строк передбачає більш м’які види покарання, при постановленні вироку потрібно обговорювати питання про призначення покарання, не пов’язаного з позбавленням волі. У разі обрання покарання у виді позбавлення волі це рішення повинно бути вмотивовано у вироку.
Вказаних вимог кримінального закону при розгляді даної справи судом дотримано не було.
Суд першої інстанції, всупереч наведеному п.2 Постанови та вимогам ст. 65 КК України, призначаючи ОСОБА_2 один із кількох передбачених у санкції ч.1 ст.122 КК України основних видів покарання – позбавлення волі, не мотивував у вироку, чому саме даний вид покарання при наявності таких видів покарання як виправні роботи та обмеження волі він вважає за доцільне застосувати до підсудного, оскільки більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи.
Наведені обставини дають підстави колегії суддів призначити ОСОБА_2 інший більш м’який вид основного покарання. Покарання у виді виправних робіт не може бути призначене засудженому, оскільки відбувається за місцем його роботи, а як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 ніде не працює, тому призначення засудженому покарання у виді обмеження волі буде необхідним і цілком достатнім для виправлення винного і попередження вчиненню ним нових злочинів.
Керуючись ст.ст. 365, 366, 367 КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляцію засудженого ОСОБА_2 задовольнити.
Вирок Калуського міськрайонного суду від 27 квітня 2010 року відносно засудженого ОСОБА_2 змінити, пом’якшити призначене йому судом покарання і за ст. 122 ч.1 КК України призначити покарання у виді одного року обмеження волі.
На підставі ч.5 ст. 72 КК України зарахувати в строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_2 час перебування його під вартою з 01 квітня 2010 року по 08 липня 2010 року включно з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні обмеження волі.
В решті цей вирок залишити без зміни.
Головуюча О.Й. Іванів
Судді Ю.Д. Шкрібляк
Б.М. Гриновецький
Згідно з оригіналом
Суддя О.Й. Іванів