У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 липня 2010 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі :
головуючої-судді Іванів О.Й.,
суддів: Гриновецького Б.М., Шкрібляка Ю.Д.,
з участю: прокурора Салиги О.В.,
засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянувши 08 липня 2010 року у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_3 на вирок Долинського районного суду від 14 квітня 2010 року, -
в с т а н о в и л а:
Вказаним вироком ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1 з середньою освітою, не одруженого, українця, раніше судимого, громадянина України, -
засуджений за ст. 187 ч.2 КК України на сім років позбавлення волі з конфіскацією майна.
ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця
та жителя АДРЕСА_2,
українець, з середньою освітою, не одружений, раніше судимий, громадянин України,-
засуджений за ст. 187 ч.2 КК України на сім років позбавлення волі з конфіскацією майна.
За ст.395 КК України ОСОБА_3 виправдано за відсутністю в його діях складу злочину.
________________________________________________________________________________
Справа №11-334/2010р. Головуючий у І інстанції Монташевич С.М.
Категорія ст. 187 ч. 2 КК України Доповідач Іванів О.Й.
Запобіжний захід засудженим до набрання вироком законної сили залишено без зміни – тримання під вартою, строк відбування покарання постановлено рахувати ОСОБА_2 з 14 жовтня 2009 року, ОСОБА_3 – з 14 жовтня 2009 року.
Постановлено стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 2881 грн. 60 коп. матеріальної та 2000 грн. моральної шкоди.
За вироком суду ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визнано винними і засуджено за те, що вони 13 жовтня 2009 року близько 20.00 год., за попередньою змовою з невстановленою досудовим слідством особою, біля приміщення «Будинку техніки», що по пр. Незалежності, 6 в м. Долина, вчинили напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого ОСОБА_4, та заволоділи його майном на загальну суму 2400 гривень.
В апеляції та доповненні до неї засуджений ОСОБА_2 вважає вирок суду незаконним, оскільки досудове і судове слідство по справі проведено неповно, однобічно, зазначає, що не вчиняв розбою відносно потерпілого, п росить вирок суду скасувати, змінити кваліфікацію його дій на менш тяжкий злочин, а справу направити на додаткове розслідування.
Засуджений ОСОБА_3 у своїй апеляції покликається на те, що незаконно засуджений за ст.187 ч.2 КК України. Просить вирок змінити, перекваліфікувати його дії на ч.2 ст.186 КК України та пом’якшити призначене покарання.
До початку розгляду справи прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, свою апеляцію, в якій с тавив питання п ро скасування вироку суду та постановлення нового вироку, яким просив засудити ОСОБА_3 також за ст.395 КК України та призначити засудженим за ст.187 ч.2 КК України більш суворе покарання, свою апеляцію відкликав.
В засіданні апеляційної інстанції засуджений ОСОБА_2 підтримав подану апеляцію, змінивши її вимоги на перекваліфікацію своїх дій на хуліганство та пом’якшення покарання, пояснив, що золоті перстені з руки потерпілого не знімав. Зазначив, що потерпілий не вказав безпосередньо на нього як на особу, причетну до розбою, лише сказав, що він за тілобудовою схожий на нападника.
Засуджений ОСОБА_3 підтримав свою апеляцію, пояснив, що не вчиняв розбою щодо потерпілого, який сам спровокував бійку, в результаті чого лише наніс йому два легких удари в спину, золотих виробів з руки ОСОБА_4 не знімав, а підібрав їх на снігу біля приміщення «Будинку техніки».
Заслухавши доповідь судді Іванів О.Й., пояснення засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_3 , які просять змінити вирок суду, пояснення прокурора Салиги О.В., яка заперечила доводи апеляцій засуджених, вирок суду відносно них вважає законним і обґрунтованим та просить залишити його без змін, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши викладені в апеляціях доводи, колегія суддів вважає, що апеляції до задоволення не підлягають з наступних підстав.
Висновки суду щодо фактичних обставин справи та винуватості ОСОБА_2 і ОСОБА_3 у вчиненні злочину, за який їх засуджено, ґрунтуються на зібраних і належно досліджених у судовому засіданні доказах.
Так, з показань потерпілого ОСОБА_4 вбачається, що 13 жовтня 2009 року у вечірній час він, зупинивши таксі, в якому рухався по м. Долина, направився в сторону біотуалету, що знаходиться в тильній частині приміщення «Будинку техніки». Коли підходив до туалету, троє невідомих осіб напали на нього, завдаючи ударів руками і ногами по голові та тілу, і зняли з його рук золоті перстені в той час як знаходився лежачим на землі. Серед нападників впізнав ОСОБА_3, якого знав раніше, а пізніше впізнав і ОСОБА_2 за тілобудовою і з впевненістю стверджує, що останній приймав участь у розбійному нападі на нього.
За даними висновків судово-медичних експертиз від 16.10.2009 року та 24.10.2009 року потерпілому спричинено легкі тілесні ушкодження, які викликали короткочасний розлад здоров’я.
Згідно показань свідка ОСОБА_5 13.10.2009 року близько 20 год. він на таксі довіз потерпілого ОСОБА_4 до магазину «Росток», де той попросив зупинитись і зачекати його 5 хв., а сам вийшов, залишивши в салоні автомобіля пакет. Оскільки потерпілого не було тривалий час, то поїхав, а через два тижні зустрів його і останній повідомив, що в той вечір на нього напали, побили і забрали речі.
Зазначені обставини стверджуються протоколами огляду та пред’явлення речових доказів для впізнання, за даними яких потерпілий впізнав свій перстень, вилучений у ОСОБА_6 - співмешканки засудженого ОСОБА_3
Покликання засуджених на те, що потерпілий ОСОБА_4 сам розпочав конфлікт, затіяв бійку з невідомим хлопцем, намагався вдарити ОСОБА_2, розірвав браслет його годинника, тому вони з метою припинити його дії лише завдали кілька легких ударів в область тулуба і грудної клітки, не маючи ніякого умислу на вчинення розбійного нападу, не ґрунтуються на матеріалах справи і спростовуються послідовними показаннями потерпілого, який попереджений як досудовим слідством так і судом про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, підстав сумніватися у достовірності яких щодо обставин справи, немає.
Твердження ОСОБА_3 в апеляції про те, що золоті вироби підібрав на снігу за 6 – 8 метрів від місця конфлікту є безпідставними, оскільки такі показання не узгоджуються з показаннями потерпілого, який ствердив, що перстені були зняті у нього з рук одним з нападників, та із зібраними та дослідженими по справі доказами, зокрема показаннями свідка ОСОБА_7 щодо обставин заволодіння золотими виробами її співмешканця ОСОБА_4
Таким чином, покликання засуджених в апеляції на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та неправильність кваліфікації їхніх дій за ст.187 ч.2 КК України є необґрунтованим і спростовується наведеними у вироку доказами.
Підстав для перекваліфікації неправомірних дій ОСОБА_2 на ст.296 КК України, а ОСОБА_3 – на ст.186 КК України та пом’якшення призначеного їм покарання, про що йдеться в їх апеляціях, колегією суддів за наведених вище обставин не встановлено.
При призначенні засудженим покарання суд належним чином дотримався принципів ст. 65 КК України та врахував як ступінь тяжкості вчинених злочинів, пом’якшуючі та обтяжуючі покарання обставини, так і інші дані, що відповідно до закону впливають на покарання винних,
З огляду на тяжкість вчиненого злочину, особи винних, які раніше судимі і судимості не зняті та не погашені у відповідності до вимог закону, з врахуванням обставин справи суд першої інстанції призначив ОСОБА_2 та ОСОБА_3 покарання, яке відповідає вчиненому, є необхідним і достатнім для виправлення засуджених та попередження вчиненню ними нових злочинів.
З урахуванням наведеного колегія суддів не вбачає підстав для зміни вироку, про що йдеться в апеляціях учасників судового розгляду.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляції засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Долинського районного суду від 14 квітня 2010 року відносно них, - без змін.
Головуюча О.Й. Іванів
Судді: Б.М. Гриновецький
Ю.Д. Шкрібляк
Згідно з оригіналом
Суддя О.Й. Іванів