АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №10-233/2010 Головуючий по 1 інстанції
Категорія: 236-7, 236-8, суддя Фай В.Г..
п.3, ч.2, ст. 347, 382
КПК України Доповідач в апеляційній
інстанції
І.М. Гончарук
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 червня 2010 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області, в складі:
Головуючого ГОНЧАРУКА І.М.,
суддів ПОЄДИНКА І.А., ЄЛЬЦОВА В.О.,
за участю прокурора ЗЛЕНКА О.В.,
скаржника ОСОБА_2,
потерпілої ОСОБА_3 ,
представника потерпілої ОСОБА_4,
захисника – адвоката скаржника ОСОБА_5,
розглянула справу за апеляцією прокурора Литвина М.І., який приймав участь у суді першої інстанції на постанову судді Драбівського районного суду Фая В.Г., від 21.05.2010 року, якою скасована постанова слідчого СВ Драбівського РВ ГУМВС України в Черкаській області Бабича В.О. від 0 9.04.2010 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України .
Вивчивши її матеріали, -
встановила:
5 березня 2008 року в с.м.т. Драбів ОСОБА_2 достовірно знаючи, що приміщення підвалу №6 будівлі комбінату побутового обслуговування, яке розташоване по вул. Шевченка, 7 в с.м.т. Драбів йому не належить, шляхом обману заключив фіктивний договір оренди вказаного приміщення з ОСОБА_3 терміном на 10 років, на підставі якого остання провела ремонт даного приміщення на загальну суму 107 581 грн. 10 коп.. Після повернення данного приміщення законному власнику, ОСОБА_2 вартість проведеного ОСОБА_3 ремонту не відшкодував внаслідок чого ОСОБА_3 спричинено матеріальну шкоду на вказану суму.
З огляду на це, слідчий виніс постанову від 09.04.2010 року, якою порушив кримінальну справу № 0401000031 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України відносно ОСОБА_2.
19.05.2010 року ОСОБА_2 звернувся до Драбівського районного суду із скаргою в порядку ст.ст. 236-7, 236-8 КПК України, в якій зазначив, що постанова про порушення кримінальної справи є незаконною, оскільки не відповідає вимогам ч.2 ст. 94 і ст. 98 КПК України в оскаржуваній постанові не вказано на підставі яких саме доказів зроблено висновок про наявність в його діях складу злочину передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.
За результатами розгляду цієї скарги, суддя місцевого суду виніс постанову від 21.05.2010 року, якою скасував вище згадану постанову слідчого відносно ОСОБА_2. На її обґрунтування він послався на те, що у слідчого не було достатніх підстав для її порушення, оскільки в матерілах кримінальної справи відсутні дані про те, що ОСОБА_2 шляхом обману заволодів чужим майном, або придбав право на майно шляхом обману чи зловживання довірою, вчинив такі дії повторно або за попередньою змовою групою осіб, та завдав значної шкоди потерпілій. В матеріалах справи є заява ОСОБА_3, в якій вона нібито повідомляє про вчинення відносно неї шахрайських дій ОСОБА_2, але вказана заява не відповідає вимогам ст. 95 КПК України. Крім цього при зверненні до правоохоронних органів з заявою про притягнення ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності потерпіла ОСОБА_3 вказувала, що на час подання нею заяви, в Драбівському районному суді знаходиться цивільна справа про примусове її виселення з орендованого приміщення. Порушуючи вказану кримінальну справу, слідчий не перевірив цей факт, не дав належної оцінки, що правовідносини між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 необхідно вирішувати в порядку цивільного, а не кримінального судочинства, а тому суд вважає, що винесена постанова про порушення кримінальної справи є незаконною і підлягає скасуванню.
В апеляції прокурора, який приймав участь в судовому засіданні, йдеться про необхідність скасування цієї постанови місцевого суду і залишення скарги ОСОБА_2 до суду без задоволення. Даючи власну оцінку матеріалам дослідчої перевірки, прокурор стверджує про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, та про наявність всіх необхідних для порушення кримінальної справи приводів і підстав, а також про повне дотримання ним вимог ст. ст. 94, 98 КПК України при порушенні кримінальної справи та зазначає, що висновок суду про порушення вимог ст. 95 КПК України є безпідставним, оскільки даною статтею не встановлено вимог до форми та змісту повідомлень окремих громадян про злочин. Суд першої інстанції при розгляді скарги ОСОБА_2 вдався до оцінки доказів, які були зібрані уповноваженими органами, що є неприпустимим, а звідси суд прийшов до висновку про відсутність у діях ОСОБА_2 ознак злочину та наявність між ним та ОСОБА_3 цивільно - правових відносин, що суперечить вимогам ч. 15 ст. 236-8 КПК України про те, що суд не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання , які вирішуються судом при розгляді справи по суті.
В апеляції потерпілої ставиться питання про скасування постанови суду як незаконної з посиланням на те що відповідно до вимог ч. 14 ст. 236 -8 КПК України, розглядаючи скаргу на постанову про порушення справи, суд повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті усупереч зазначеним вимогам закону проаналізував та оцінив докази, тобто фактично прийняв рішення по суті.
Заслухавши суддю - доповідача, прокурора, який підтримав апеляцію та наполягав на її задоволенні та скасуванні постанови суду першої інстанції, потерпілої та її представника, які підтримали свою апеляцію та позицію прокурора, ОСОБА_2, який вважає, що апеляції прокурора та потерпілої не підлягають до задоволення, внаслідок безпідставності, оскільки для порушення справи не було достатніх приводів і підстав.
Перевіривши матеріали судового провадження за № 10-233/10 та к/с № 0401000031, обміркувавши над доводами апеляції прокурора та потерпілої, колегія суддів вбачає підстави для їх задоволення і скасування постанови місцевого суду від 21.05.2010 року та повернення цих матеріалів на новий судовий розгляд, виходячи із наступного.
Відповідно вимог ст. 236-8 КПК України розглядаючи скаргу на постанову про порушення справи, суд повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.
Суддею при прийнятті рішення зазначені вимоги виконані не були при розгляді скарги суддя залишивши поза межами розгляд питання про наявність чи відсутність приводів та підстав до порушення кримінальної справи вдався до дослідження обставин, пов’язаних з дослідженням обставин, які доводять чи спростовують винність особи, тобто до дослідження питань, які є предметом досудового та судового слідства, що суперечить п. 15 ст. 236-8 КПК України, тому не входячи в оцінку інших доводів судового рішення, воно підлягає скасуванню з підстав передбачених ст. 370 КПК України.
Усунення цього недоліку можливе тільки після скасування постанови та повторного розгляду справи в цьому ж місцевому суді, але під головуванням іншого судді.
Отже, апеляційні вимоги прокурора, який брав участь в суді першої інстанції, підлягають до задоволення, а постанова судді місцевого суду до скасування.
Керуючись ст. ст. 362, 366, 370, 382 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляції прокурора Драбівського району Литвина М.І. , який брав участь в суді першої інстанції, потерпілої ОСОБА_3 - задовольнити.
Постанову судді Драбівського районного суду Фая В.Г., від 21.05.2010 року, якою скасована постанова слідчого СВ Драбівського РВ ГУМВС України в Черкаській області Бабича В.О. від 0 9.04.2010 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України - скасувати.
Матеріали за скаргою ОСОБА_2 на згадану постанову повернути на новий судовий розгляд в той же суд, але в іншому його складі.
Головуючий: - підпис
Судді: - підпис
Згідно з оригіналом Гончарук І.М.