Справа 22ц- 2877 /10 Головуючий по 1 інстанції Ротар М.М.
Категорія 05 Доповідач апеляційного суду Колосовський С.Ю.
У Х В А Л А
І м е н е м У к р а ї н и
08 липня 2010р. колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого - Козаченка В.І.,
суддів: Базовкіної Т.М., Колосовського С.Ю.,
при секретарі судового засідання – Голубкіній О.О.,
за участю: відповідачки ОСОБА_2,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на заочне рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 07 грудня 2009р.
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Вознесенська протиерозійна станція” (далі – ТОВ „Вознесенська протиерозійна станція”) до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог – Вознесенське міжміське бюро технічної інвентаризації про усунення перешкод,
встановила:
У червні 2008р. ТОВ „Вознесенська протиерозійна станція” пред’явило позов до ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою площею 3,7 га по АДРЕСА_1 та розташованих на ній споруд.
Заочним рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 07 грудня 2009р. позов задоволено частково. Постановлено зобов’язати відповідачів звільнити вказану земельну ділянку. У задоволенні решти вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідачка, посилаючись на незаконність рішення суду просила його скасувати, а провадження у справі закрити.
Позивач, в поданих запереченнях на апеляційну скаргу вважає рішення суду законним і обґрунтованим.
Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, рішеннями господарського суду Миколаївської області від 30 травня 2006р. задоволено позови приватного підприємства „Імпреза” (далі - ПП„Імпреза”) до ТОВ „Вознесенська протиерозійна станція” про визнання дійсними договорів купівлі-продажу №6 і №7 від 15 листопада 2004р., №9 від 13 грудня 2004р., №14 від 10 квітня 2005р. з визнанням за позивачем права власності на адміністративну будівлю, господарські споруди та об’єкти незавершеного будівництва, розташовані по АДРЕСА_1.
16 грудня 2008р. ПП „Імпреза” від імені якого діяв ОСОБА_5 продало зазначений комплекс будівель ОСОБА_12
21 січня, 10 та 12 лютого 2009р. судом касаційної інстанції господарської юрисдикції вказані рішення скасовані, а справи передані на новий розгляд до суду першої інстанції, який в подальшому провадження у цих справах закрив у зв’язку з ліквідацією ПП „Імпреза”.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд правомірно виходив з того, що саме ТОВ „Вознесенська протиерозійна станція” є законним користувачем земельної ділянки площею 3,7 га по АДРЕСА_1, а тому на підставі ст.ст.391, 396 ЦК, ст.ст.95, 211 ЗК має право вимоги на усунення перешкод по її користуванню, які чиняться відповідачами.
Посилання апелянта на договір оренди від 18 липня 2009р. не можна визнати обґрунтованими, так як право власності на комплекс будівель ОСОБА_12 набула за нікчемними угодами.
Аргументи апелянта щодо порушення її процесуальних прав не заслуговують на увагу, так як суд апеляційної інстанції здійснює перевірку законності і обґрунтованості заочного рішення, а не ухвали суду першої інстанції про відмову в перегляді цього рішення, яка з огляду на положення ст.ст.231, 293 ЦПК оскарженню не підлягає.
Оскільки рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, то апеляційна скарга підлягає відхиленню.
Керуючись ст.ст. 307, 308 ЦПК, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 07 грудня 2009р. залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі двох місяців.
Головуючий: Судді: