Судове рішення #10042111

Справа № 22-5768                                       Головуючий  в 1 інстанції – Бухтіярова І.О.              

     Категорія –  51                                                       Доповідач – Могутова Н.Г.

                                                                       

Р І Ш Е Н Н Я

іменем      України

17 червня 2010 року                                             Апеляційний суд Донецької області                    

 в складі:

                                                              головуючого       Кондратьєвої О.М.,

                                                              суддів                  Бабенка П.М.,

                                                                                           Могутової Н.Г.

                                                              при секретарі      Семенченко С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу Орендного підприємства «Донецькміськтепломережа» на рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 17 березня 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Орендного підприємства «Донецькміськтепломережа» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу і відшкодування моральної шкоди, -

                                                              в с т а н о в и в:

       

                   Орендне підприємство «Донецькміськтепломережа» (далі – ОП  «Донецькміськтепломережа») звернулося до апеляційного суду із апеляційною скаргою на рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 17 березня 2010 року, яким частково задоволено позов ОСОБА_2 до ОП «Донецькміськтепломережа» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу і відшкодування моральної шкоди: суд поновив позивача на посаді  заступника директора ОП «Донецькміськтепломережа» з 2 лютого 2010 року. Зобов»язав  відповідача оплатити  позивачу листи непрацездатності  за період з 30 вересня 2009 року по 26 жовтня 2009 року, з 2 листопада 2009 року по 30 листопада 2009 року. Також стягнув  на користь позивача середній заробіток  за час вимушеного прогулу у розмірі 8098 грн. 05 коп. за період з 2 січня 2010 року по 17 березня 2010 року та відшкодування моральної шкоди у розмірі 1000 грн.

                   ОП «Донецькміськтепломережа» в апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

                   Представник відповідача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав.

    Позивач та його представник  в судовому засіданні заперечували проти задоволення апеляційної скарги, вважають рішення суду законним і обґрунтованим.

    Суд першої інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги, виходив з наступного:

    З 2001 року позивач працював в ОП «Донецькміськтепломережа» на посаді заступника директора.

    Згідно з наказом № 24 від 6 листопада 2009 року ОСОБА_2 було звільнено з роботи на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України за скороченням штату працівників.

    30 листопада 2009 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до суду до ОП «Донецькміськтепломережа» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу і відшкодування моральної шкоди.

       Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає  частковому задоволенню з таких підстав.

                   Як вбачається з матеріалів справи, 6 листопада 2009 року ОСОБА_2 було звільнено з роботи на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України за скороченням штату працівників.

                   На час звільнення з 2 листопада по 30 листопада 2009 року позивач був на лікарняному, тобто його було звільнено в період його тимчасової непрацездатності.

                   Згідно зі ст. 40 ч. 3 КЗпП України  не допускається звільнення працівника  з ініціативи власника або  уповноваженого ним органу  в період його тимчасової непрацездатності, а також перебування працівника у відпустці.

                   За таких обставин суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про необхідність поновлення ОСОБА_2 на роботі.

                   Проте, вирішивши по суті правильно питання про поновлення позивача на роботі, суд  помилково поновив його на роботі не з часу звільнення – 7 листопада 2009 року, а з часу закінчення строку останнього лікарняного та відпустки – 2 січня 2010 року.

                   Статтею 235 КЗпП України у разі звільнення  без законної підстави  або незаконного переведення  на іншу роботу працівник повинен бути поновлений  на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

                   Апеляційний суд вважає, що при поновленні на роботі позивач повинен бути поновлений з часу звільнення – 7 листопада 2009 року.

                   В зв»язку з цим і середній заробіток за час вимушеного прогулу повинен бути стягнутим з відповідача з часу поновлення на роботі.

                   Оскльки судом вирішено питання про зобов»язання відповідача сплатити позивачу за лікарняний за період з 2 листопада по 30 листопада 2009 року, то середній заробіток за час вимушеного прогулу необхідно стягнути з часу закінчення строку вказаного лікарняного – з 1 грудня 2009 року по час ухвалення рішення по справі – 17 березня 2010 року.

                    Згідно наданої відповідачем довідки за вказаний період за 74 робочих дня при середньоденній заробітній платі позивача 240 грн. 54 коп. сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу складає – 17799 грн.96 коп. За відрахуванням суми, сплаченої позивачу центром зайнятості 4196 грн.49 коп.  ця сума складає – 13603 грн. 47 коп.

                  В іншій частині рішення суду необхідно залишити без змін.

                   Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

                   Згідно ст. 309 ч. 1 п. 3 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції  і ухвалення нового рішення  або зміни є невідповідність висновків суду обставинам справи.

                    Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції необхідно скасувати і відмовити позивачу в задоволенні позову.                

                   Керуючись ст. ст. 307, 309, 314, 316 Цивільного процесуального кодексу України,   апеляційний суд,-

В и р і ш и в:

 

                  Апеляційну скаргу Орендного підприємства «Донецькміськтепломережа»  задовольнити частково.

                  Рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 17 березня 2010 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 до Орендного підприємства «Донецькміськтепломережа» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу  змінити.

                 Поновити  ОСОБА_2 на посаді  заступника директора ОП «Донецькміськтепломережа» з 7 листопада 2009 року. Стягнути  на користь ОСОБА_2 середній заробіток  за час вимушеного прогулу у розмірі 13603 грн.47 коп. за період з 1 грудня 2009 року по 17 березня 2010 року.

                 В іншій частині рішення суду залишити без змін.

                  Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання  законної сили.                    

                   Головуючий:                                                      

                        Судді:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація