АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ Справа № 22ц-1999/10 Категорія ЦП:52
Головуючий у першій інстанції Чеботаренко О.Л.
Доповідач Варикаша О.Д.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 червня 2010 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого – судді – Варикаші О.Д.
суддів - Ступакова О.А.
- Станкевича В.А.
при секретарі - Сутула Я.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою ТОВ „Фірма „АВТО-СЕРВІС” на рішення Красноокнянського районного суду Одеської області від 24.03.2009 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ТОВ „Фірма „АВТО-СЕРВІС” про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та про стягнення моральної шкоди,-
встановила:
ОСОБА_4 звернулася з вказаним позовом до суду, який уточнила в ході розгляду справи (а. с. 92) та просила визнати наказ № 11 від 17 серпня 2008 року директора ТОВ „Фірма „АВТО-СЕРВІС” ОСОБА_5 про її звільнення з посади оператора АЗС ТОВ „Фірма „АВТО-СЕРВІС” незаконним та поновити її на цій посаді, зобов’язати відповідача звільнити її з роботи за її власним бажанням, стягнути з відповідача на її користь середню заробітну плату за весь час вимушеного прогулу, тобто з 17 серпня 2008 року по день закінчення розгляду справи судом, що за станом на 11 лютого 2009 року складає 5 518 грн. 63 коп., що після вирахування податків остаточно складає 4 565 грн. 26 коп., стягнути з відповідача на її користь в рахунок відшкодування моральної шкоди в зв’язку з незаконним звільненням 10 000 грн. та судові витрати згідно доданих квитанцій.
Свої позовні вимоги ОСОБА_4 обґрунтовувала тим, що наказом від 17 серпня 2008 року її було звільнено з роботи, з АЗС ТОВ „Фірма „АВТО-СЕРВІС” в смт. Красні Окна, де вона працювала оператором, на підставі п. 2 ст. 41 КЗпП України, як втратившу довіру власника. ЇЇ звільнили в період перебування на лікарняному, з порушенням порядку звільнення, без згоди профспілкового органу, про яку їй не відомо. Крім того, їй не видали трудову книжку і несвоєчасно провели повний розрахунок. Незаконним звільненням їй завдано моральної шкоди, яку вона оцінила в 10 000 грн.
В судовому засіданні в суді першої інстанції позивачка підтримала свої позовні вимоги, представник відповідача позов не визнав.
Рішенням Красноокнянського районного суду Одеської області від 24.03.2009 року позов ОСОБА_4 задоволено частково. Визнано наказ № 11 від 17 серпня 2008 року про її звільнення незаконним та зобов’язано ТОВ „Фірма „АВТО-СЕРВІС” внести зміни в запис у трудовій книжці ОСОБА_4 про підстави звільнення, зазначивши „звільнити ОСОБА_4 за власним бажанням згідно із ст. 38 КЗпП України” із зазначенням дати звільнення 24 березня 2009 року. Стягнуто з ТОВ „Фірма „АВТО-СЕРВІС” на користь ОСОБА_4 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 6 237 грн., сума без вирахування обов’язкових платежів. Стягнуто з ТОВ „Фірма „АВТО-СЕРВІС” на користь ОСОБА_4 моральну шкоду в сумі 2 000 грн. Стягнуто з ТОВ „Фірма „АВТО-СЕРВІС” на користь ОСОБА_4 понесені нею витрати по оплаті правової допомоги в сумі 620 грн., а також на користь держави судові витрати. В задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, ТОВ „Фірма „АВТО-СЕРВІС” подало апеляційну скаргу на рішення Красноокнянського районного суду Одеської області від 24.03.2009 року, в якій просить рішення суду скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на незаконність, необґрунтованість та передчасність рішення суду.
В судовому засіданні представник ТОВ „Фірма „АВТО-СЕРВІС” підтримав апеляційну скаргу, представник ОСОБА_4 заперечував проти задоволення апеляційної скарги. ОСОБА_4 в судове засідання не з’явилася про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, клопотання про відкладення розгляду справи від неї на адресу суду не надходило.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції.
Згідно з ч. 3 ст. 303 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення.
Відповідно до позовної заяви та уточненої позовної заяви ОСОБА_4 (а. с. 1-3, 92), ОСОБА_4 просила визнати наказ № 11 від 17 серпня 2008 року директора ТОВ „Фірма „АВТО-СЕРВІС” Бородавченко К.Ю. про її звільнення з посади оператора АЗС ТОВ „Фірма „АВТО-СЕРВІС” незаконним та поновити її на цій посаді, зобов’язати відповідача звільнити її з роботи за її власним бажанням, стягнути з відповідача на її користь середню заробітну плату за весь час вимушеного прогулу, тобто з 17 серпня 2008 року по день закінчення розгляду справи судом, що за станом на 11 лютого 2009 року складає 5 518 грн. 63 коп., що після вирахування податків остаточно складає 4 565 грн. 26 коп., стягнути з відповідача на її користь в рахунок відшкодування моральної шкоди в зв’язку з незаконним звільненням 10 000 грн. та судові витрати згідно доданих квитанцій.
Однак, суд першої інстанції, як вбачається з рішення суду, задовольнивши позовні вимоги про стягнення на користь позивачки середнього заробітку за час вимушеного прогулу, не розглянув позовних вимог, щодо поновлення позивачки на роботі, проте розглянув на свій розсуд позовні вимоги про внесення змін до трудової книжки позивачки стосовно причин її звільнення, які не заявлялися позивачкою, відповідно до матеріалів справи, в установленому законом порядку (ст. 173 ЦПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 235 КЗпП України, на яку в рішенні посилається суд першої інстанції, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи.
Статтею 235 КЗпП України передбачені і інші випадки виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу, однак виходячи з позовних вимог та обгрунтування позовних вимог, судом не з’ясовувалися такі обставини.
Таким чином, суд першої інстанції взагалі не розглянув вищезазначених позовних вимог ОСОБА_4, щодо поновлення її на роботі, від яких вона не відмовлялася в установленому законом порядку, і не прийняв рішення по суті цих позовних вимог.
Внаслідок цього, наведений недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції, а розгляд справи вказує на порушення судом першої інстанції вимог ст. 11 ЦПК України, відповідно до якої суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог.
В результаті викладених порушень вимог цивільного судочинства, рішення суду першої інстанції не відповідає положенням ст. 213 ЦПК України щодо законності і обґрунтованості рішення суду.
Тому, за таких обставин судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушив вимоги норм цивільного процесуального права, які є безумовною підставою для скасування ухваленого по справі рішення з направленням справи на новий розгляд, враховуючи також те, що не розглянуті судом першої інстанції позовні вимоги перебувають у нерозривному зв’язку з позовними вимогами, щодо яких ухвалено рішення.
При новому розгляді справи суду належить врахувати викладене, ретельно перевірити обставини справи, вимоги і заперечення сторін і в залежності від встановленого розв’язати спір відповідно до вимог закону і з урахуванням доводів сторін.
Крім того, з ТОВ Фірма „АВТО-СЕРВІС” необхідно стягнути не сплачені в повному обсязі, при подачі апеляційної скарги, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 97 грн. 50 коп.
Керуючись ст. ст. 304, 307, 311, 313, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
ухвалила:
Апеляційну скаргу ТОВ „Фірма „АВТО-СЕРВІС” задовольнити частково.
Рішення Красноокнянського районного суду Одеської області від 24.03.2009 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ТОВ „Фірма „АВТО-СЕРВІС” про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та про стягнення моральної шкоди – скасувати, а справу направити на новий розгляд до того ж суду іншим складом суду.
Стягнути з ТОВ „Фірма „АВТО-СЕРВІС” витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 97 грн. 50 коп.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.
Судді апеляційного суду Одеської області О.Д. Варикаша
О.А. Ступаков
В.А. Станкевич