АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ Справа № 22ц-5279/10 Категорія ЦП:6
Головуючий у першій інстанції Погрібний М.О.
Доповідач Варикаша О.Д.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 липня 2010 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого – судді – Варикаші О.Д.
суддів - Ступакова О.А.
- Станкевича В.А.
при секретарі - Сутула Я.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою Одеської міської ради на заочне рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 20.09.2007 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради, треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання права власності,-
встановила:
Позивач звернувся з вказаним позовом до суду, в якому просив визнати за ним право власності на 9/50 частин домоволодіння АДРЕСА_1, загальною площею 135,4 кв. м., житловою площею 87,7 кв. м., розташоване на земельній ділянці площею 442 кв. м.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що на підставі договору дарування від 18 лютого 2005 року йому належить 9/50 частини домоволодіння АДРЕСА_1, яка складалася з одноповерхового житлового будинку під літерою „А”, загальною площею 58,9 кв. м.
Для поліпшення житлових умов своєї сім’ї, він на протязі двох років, за згодою інших співвласників домоволодіння, побудував дві прибудови під літерами „А-1” та „А-2”, а також другий поверх над житловим будинком під літерою „А”. Загальна площа його житлового будинку стала складати 224,8 кв. м., житлова площа склала 147,7 кв. м.
З приводу оформлення права власності на прибудовані споруди він звернувся до Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради, на що отримав відповідь, що йому необхідно з цим питанням звернутися до суду.
В судовому засіданні в суді першої інстанції позивач позов підтримав, представник відповідача в судовому засіданні не був присутній. Треті особи, як зазначено в рішенні суду, не заперечували проти задоволення позову, посилаючись на те, що позивач побудував прибудови відповідно до пожарних, санітарних норм та правил будівництва і їхні права позивач даним будівництвом не порушив.
Заочним рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 20.09.2007 року позов задоволено. Визнано за ОСОБА_4 право власності на 9/50 частини домоволодіння АДРЕСА_1, які складаються з житлового будинку під літерою „А”, прибудов під літерами „А-1” і „А-2”, загальною площею 135,4 кв. м., житловою площею 87,7 кв. м., розташоване на земельній ділянці загального користування співвласників домоволодіння, площею 442 кв. м. та зазначеного на плані технічного паспорту домоволодіння, складеного КП „ОМБТІ та РОН” 13 серпня 2007 року інвентарний № 5117, реєстровий № 164 дод-9Б-1245.
Не погодившись з рішенням суду, Одеська міська рада подала апеляційну скаргу на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 20.09.2007 року, в якій просить рішення суду скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції справу, посилаючись на ухвалення рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права, на вирішення рішенням питання про права та обов’язки Одеської міської ради, яка не була залучена до участі у справі.
В судовому засіданні представник Одеської міської ради та ОСОБА_6 підтримали апеляційну скаргу, позивач та його представник заперечували проти задоволення апеляційної скарги. Інші учасники процесу в судове засідання не з’явилися про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили, клопотання про відкладення розгляду справи від них на адресу суду не надходило.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з’явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права та обов’язки осіб, які не брали участь у справі.
Згідно з ч. 3 ст. 303 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення.
Відповідно до ч. 5 ст. 376 ЦК України, на яку в рішенні посилається суд першої інстанції, на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Однак, відповідно до матеріалів справи, в матеріалах справи відсутні будь-які докази, що земельна ділянка на якій позивачем здійснено будівництво прибудов, передавалася йому у власність чи в користування, крім того, відсутні будь-які докази, що зазначена земельна ділянка перебуває в загальному користуванні, як зазначено в рішенні суду.
Згідно зі ст. 60 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, зокрема землю.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю; у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об’єкти комунальної власності.
Відповідно до п. 34 ст. 26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин є виключною компетенцією сільських, селищних, міських рад.
Однак, суд першої інстанції, розглядаючи позовні вимоги, щодо визнання права власності на домоволодіння, яке складається, зокрема з прибудов побудованих на земельній ділянці, яка перебуває в комунальній власності і не передавалася позивачеві у власність чи користування та не виділялася під будівництво, не залучив до участі у справі Одеську міську раду – представницький орган територіальної громади, у власності якої перебуває спірна земельна ділянка та вирішив питання про її права та обов’язки, чим порушив вимоги цивільного судочинства.
В результаті викладених порушень вимог цивільного судочинства, рішення суду першої інстанції не відповідає положенням ст. 213 ЦПК України щодо законності і обґрунтованості рішення суду.
Таким чином, за таких обставин судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушив вимоги норм цивільного процесуального права, які є безумовною підставою для скасування ухваленого по справі рішення з направленням справи на новий розгляд, в ході якого необхідно розглянути справу відповідно до вимог закону і з урахуванням доводів сторін.
Інші доводи апеляційної скарги, враховуючи викладене та те, що справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції, судова колегія не приймає до уваги.
Керуючись ст. ст. 304, 307, 311, 313, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
ухвалила:
Апеляційну скаргу Одеської міської ради задовольнити частково.
Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 20.09.2007 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради, треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання права власності – скасувати, а справу направити на новий розгляд до того ж суду іншим складом суду.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.
Судді апеляційного суду Одеської області О.Д. Варикаша
О.А. Ступаков
В.А. Станкевич