Справа № 22ц-3804/2010 Головуючий у 1 інстанції Ступін І.М.
Категорія - 44 Доповідач Ігнатова Л.Є.
__________________________________________________________________
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
9 червня 2010 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючої-судді: Краснощокової Н.С.,
суддів: Ігнатової Л.Е., Никифоряка Л.П.,
при секретарі Шатун Л.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення Мар»їнського районного суду Донецької області від 2 березня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання такою, що втратила право користування жилим приміщенням у зв»язку з переїздом на інше постійне місце проживання, зустрічного позову ОСОБА_5 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні жилим приміщенням та зміну договору найму жилого приміщення, -
у с т а н о в и в :
ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися до апеляційного суду із апеляційною скаргою на рішення суду, яким у задоволенні їх позовних вимог про визнання ОСОБА_5 такою, що втратила право користування жилим приміщенням було відмовлено та задоволено зустрічний позов ОСОБА_5
Виділено ОСОБА_5 та її дітям ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в користування ізольовану кімнату, площею 23,8 кв.м. в квартирі АДРЕСА_1, а ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 виділено в користування ізольовані кімнати площею 16,0 кв.м. та 9,9 кв.м. Кухню, ванну кімнату, коридор, кладовку та лоджію залишено у загальному користуванні.
Зобов»язано Красногорівський міський комбінат КП «Віта» укласти окремий договір найму жилого приміщення з ОСОБА_5 на кімнату площею 23,8 кв.м., а з ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на ізольовані кімнати площею 16,0 кв.м. та 9,9 кв.м. в зазначеній квартирі. Кухню, ванну кімнату, коридор, комору та лоджію залишити у загальному користуванні.
Зобов»язано ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не перешкоджати ОСОБА_5В та її дітям: ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в користуванні в спірній квартирі ізольованою кімнатою площею 23,8 кв.м., а також кухнею, ванною кімнатою, коридором, коморою та лоджію, які залишені у загальному користуванні.
ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ставлять питання про скасування судового рішення та ухвалення нового рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_5 відмовити, задовольнити їх позов у повному обсязі.
Посилаються на те, що судом неповно встановлені обставини, які мають значення для справи та що висновки суду не відповідають обставинам справи.
Суд не звернув уваги, що відповідачка ОСОБА_5 не проживає у спірній квартирі з лютого 2008 року без поважних причин, що підтверджується як письмовими доказами, так і поясненнями свідків, опитаних в судовому засіданні.
Крім того, суд не взяв до уваги, що відповідачка не надала доказів того, що вона прозводила оплату за комунальні послуги по даній квартирі. Відомості про свої доходи не надає, чим позбавляє їх права користуватися субсидією, чим ставить їх в скрутне матеріальне становище, оскільки вони втрачають право на соціальну допомогу.
Вважають, що відповідачка не проживає в спірній квартирі більш ніж 6 місяців без поважних причин, у зв»язку з чим втратила право користуватися цією квартирою.
Також, судом не прийнято до уваги, що такий порядок користування жилим приміщенням як закріплення за ОСОБА_5 кімнати площею 24 кв.м. приведе до штучного погіршення їх житлових умов, оскільки ОСОБА_3 тяжко хворіє.
Заслухавши доповідача, пояснення сторін, представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що у квітні 2009 року позивачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом про визнання ОСОБА_5 такою що втратила право користування жилим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1 , посилаючись на те, що відповідачка ОСОБА_5 після реєстрації шлюбу з ОСОБА_4 за згодою усіх позивачів була зареєстрована в зазначеній квартирі з 15.12.1997 року. А з лютого 2008 року, більш ніш 6 місяців в цій квартирі не проживає без поважних причин, а мешкає в будинку своєї матері по АДРЕСА_2.
Вони мають право на отримання субсидії, але користуватися таким правом не можуть, оскільки відповідачка є працездатною, розмір її прибутків їм невідомі. Крім того, відповідачка тривалий час не вносить плату за користування житлом.
Тому позивачі просять визнати ОСОБА_5 такою, що втратила право користування жилим приміщенням у спірній квартирі у зв»язку з переїздом на інше постійне місце проживання, та також просять зняти її з реєстрації.
При цьому позивачі посилалися на ст. ст. 71, 72 та 107 ЖК України.
У листопаді 2009 року ОСОБА_5 звернулася до суду з зустрічними позовними вимогами.
Зазначала, що на підставі ордеру № 777, виданого Красногорівською міською радою від 02.12.1997 року разом з позивачами отримала квартиру, розташовану за вказаною вище адресою. Ця квартира складається із трьох ізольованих кімнат, площею 24 кв., 12 кв.м. та 12,5 кв.м. загальною жилою площею 48,5 кв.м., кухні та інших підсобних приміщень. Загальна плаща квартири складає 78 кв.м. Ордер на квартиру виданий на ОСОБА_2 і договір найму також укладений з ним.
На теперішній час в квартирі мешкає 6 чоловік: вона, двоє неповнолітніх дітей, та відповідачі.
Після розірвання шлюбу з ОСОБА_4, між нею та позивачами постійно відбуваються сварки відносно користування квартирою та відносно оплати за надані комунальні послуги.
Також, позивачі почали перешкоджати їй у користуванні квартирою, її речі викидали з квартири, забороняли користуватися кухнею та іншими підсобними приміщеннями.
З моменту вселення вона постійно користується спірною квартирою, а з народженням дітей - з дітьми: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Тому просить суд зобов»язати позивачів не перешкоджати їх та дітям в користуванні жилим приміщенням в спірній квартирі.
Вточнивши позовні вимоги, ОСОБА_5 просить також змінити порядок користування спірною квартирою.
Зазначала, що вона раніше з дітьми займала кімнату площею 12 кв.м., а позивачі останні кімнати.
Вважає що квартира може використовуватися двома сім»ями, оскільки розмір та розміщення кімнат, підсобних приміщень в квартирі відповідають санітарно-технічним нормам та свідчать про можливість укладання двох окремих договорів найму цієї квартири.
А тому просить суд виділити їй з дітьми ізольовану кімнату площею 23,8 кв.м., змінити умови договору найму житлового приміщення, зобов»язавши КПП «Віта» укласти з нею договір найму на зазначену кімнату, а підсобні приміщення залишити в загальному користуванні.
В задоволені вимог ОСОБА_5 про визнання її такою, що втратила право користування спірним жилим приміщенням просила відмовити.
Відмовляючи позивачам у задоволенні вимог про визнання ОСОБА_5 такою, що втратила право користування спірним жилим приміщенням, суд першої інстанції виходив із того, що доводи позивачів не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні. При цьому суд посилався на акт, укладений за участю депутата Красногорівської міської ради, відповідно до якого ОСОБА_5 має реєстрацію в АДРЕСА_1. А за адресою: АДРЕСА_2 не мешкає з 1994 року, так як вийшла заміж.
За цих обставин суд зазначив, що він не може вважати ОСОБА_5 такою, що вона без поважних причин понад шість місяців не мешкає у спірній квартирі, а тому підстав для визнання її такою, що втратила право користування жилим приміщенням у зв»язку з переїздом на інше місце проживання не має.
Тобто судом встановлено, що ОСОБА_5 проживає у спірній квартирі і підстав для визнання її такою, що втратила право користування спірною квартирою немає.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_5, суд першої інстанції виходив із вимог передбачених ст. 104, 63 та 48 ЖК України.
Оскільки позивачі ОСОБА_5 відмовилися від укладання окремого договору найму за вимогою ОСОБА_5 суд у відповідності до вимог ч.2 ст. 104 ЖК України, прийшов висновку про необхідність залишити ОСОБА_5 та її дітям: ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ізольовану кімнату, площею 23,8 кв.м.
Враховуючи те, що судом змінений порядок користування жилим приміщенням в спірній квартирі, суд правильно вважав необхідним зобов»язати Красногорівський міський комбінат КП «Віта» укласти окремі договіри найму жилого приміщення з ОСОБА_5 на кімнату площею, 23,8 кв.м., та з позивачами окремий договір найму жилого приміщення на кімнати площею 9,9кв.м та 16 кв.м. а кухню, ванну кімнату, коридор, камору та лоджію залишити у загальному користуванні сторін.
Апеляційний суд вважає, що такий висновок суду є правильним, відповідає вимогам закону.
Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції, всебічно повно і об»єктивно дослідив надані по справі докази, правильно встановив фактичні обставини справи та застосувавши норми матеріального права, дійшов обґрунтованого висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не підлягають задоволенню, а вимоги ОСОБА_8 підлягають задоволенню.
Доводи скарги, що судом дана неналежна оцінка наданим доказам, що ОСОБА_5 не проживає у спірній квартирі без поважних причин з 2008 року більш ніж 6 місяців є безпідставними, оскільки суд у відповідності до вимог ст. 57,59, 212 ЦПК Країни наданим по справі доказам дав належну правову оцінку, в судовому рішенні привів переконливі мотиви за якими він відповідні докази прийняв до чи ні. А саме зазначив, що актом, укладеним депутатом міської ради від 24.04.2009 року встановлено, що ОСОБА_5 постійно проживає в спірній квартирі з часу прописки тобто з грудня 1997 року. (а.с.17)
Також суд, з врахуванням вимог передбачених ст. ст. 104, 63 та 43 ЖК України вирішив питання про зміну умов договору жилого приміщення на вимогу члена сім»ї наймача - відповідачки і вирішив питання про залишення за відповідачкою з двома малолітніми дітьми ізольованої кімнати площею 23,8 кв.м. та укладання з нею окремого договору найму на цю кімнату, а за позивачами залишив дві ізольовані кімнати, площею 9,9 кв.м. та 16 кв.м.
При цьому суд виходив із того, що спірна квартира складається із трьох ізольованих кімнат, площею: 16 кв.м., 9,9 кв.м. та 23,8 кв.м., загальною жилою площею 49,7 кв.м. та що загальна площа квартири складає 73,7 кв. м. із них кухня складає 8,8 кв. м., ванна кімната – 6,1 кв.м., коридор - 5 кв.м., та 2,8 кв.м., комора -1,3 кв.м. та лоджія - 3кв.м. На кожного члена сім»ї припадає по 8,28 кв.м. жилої площі. За таких обставин інтереси сторін, в тому числі і інтереси позивачів не порушуються.
Суд правильно прийшов висновку про доцільність залишити: кухню, ванну кімнату, коридор, комору та лоджію у загальному користуванні сторін, оскільки при такому розподілу квартири інтереси сторін не будуть порушені.
За таких обставин, суд першої інстанції, правильно застосувавши норми матеріального права, дійшов обґрунтованого висновку, про необхідність відмовити позивачам у задоволені їх позову, та про необхідність задоволення вимог відповідачки в повному обсязі.
Доводи скарги, що Красногорівський міський комбінат КП «Віта» по справі проходить як третя особа, а суд зобов»язав його укласти зі сторонами окремі договори найму жилого приміщення по спірній квартирі, висновків суду не спростовують.
Постановлене у справі рішення є законним й обґрунтованим, воно ухвалене з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Інші наведені в скарзі доводи були предметом дослідження в суді першої інстанції, висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного розгляду справи, тому підстав для її задоволення немає.
Керуючись ст. ст. 308, 313 - 315 ЦПК України, апеляційний суд,-
у х в а л и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Мар»їнського районного суду Донецької області від 2 березня 2010 року залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двох місяців безпосередньо до Верховного Суду України.
Судді: