Справа № 22ц-5183                            Головуючий в 1 інстанції-Медінцева  Н.М.

Категорія – 52                                       Доповідач- Бабенко П.М.

УХВАЛА

                                                                  іменем        України                              

    24 червня  2010 року    Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого- судді Кондратьєвої О.М.,    

суддів- Бабенка П.М. , Могутової Н.Г.

при секретарі  – Калині О.О.,

за участю  представника відповідача  Нізамієвої Е.І.,

розглянувши  у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку  цивільну справу  за позовом  ОСОБА_4  до Відкритого акціонерного товариства «Артемівський завод по обробці кольорових металів» про поновлення на роботі ,стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди  за апеляційною скаргою ОСОБА_4  на рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 9 квітня 2010 року ,

                    ВСТАНОВИВ:

    Рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 9 квітня 2010 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_4 про поновлення його  на роботі , стягнення  середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

В апеляційній скарзі позивач  просить  скасувати  вказане рішення  суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позов , посилаючись на те, що  це рішення ухвалено з порушенням норм процесуального та матеріального права.

Зазначив ,що суд неповно встановив обставини справи.  не врахував, що при його звільненні відповідач не запропонував йому будь якої роботи, а відповідач після його звільнення   прийняв на роботу інших працівників

Також  зазначив, що на підприємстві були вакансії, а у нього, хоча він є інвалідом 3 групи, нема обмежень для працевлаштування .

Позивач   в судове засідання не з’явився, просив справу розглянути у його відсутності, повідомлений про час та місце розгляду справи належним чином.

Представник відповідача просила апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін, зазначивши, що рішення суду відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді  апеляційного суду , пояснення представника відповідача,  дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги ,апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити  ,  рішення суду  залишити без змін  , з таких підстав:

Судом встановлено, що  позивач перебував з відповідачем ВАТ «Артемівський завод по обробці кольорових металів» ( далі- ВАТ  АЗОКМ )у трудових відносинах, працюючи  майстром пресово-волочильного цеху.

Наказом  ВАТ  «АЗОКМ» від 21 жовтня 2008 року № 1171 та від 3 листопада 2008 року № 1203   прийнято  рішення про скорочення чисельності штату працівників  заводу, у тому числі   11 посад майстрів   пресово-волочильного цеху з 13 наявних по штату  посад. Залишено лише дві посади майстрів:  майстра пресового відділення, майстра відділення прокатки та волочіння труб, які  відрізняються від роботи майстра  пресово-волочильного відділення,  через різне обладнання та технологічні процеси.

Наказом  відповідача від 17 березня 2009 року № 260-к позивача звільнено у зв’язку із  скороченням штату працівників на підставі п.1 ст.40 КЗпП України.

Перед його звільненням 12 січня 2009 року позивача було письмово попереджено про вивільнення , роботу на іншій посаді  йому не запропоновано  через відсутність  вакансій. 17 березня 2009 року  президія профспілкового комітету  підприємства надала згоду на звільнення  позивача.

Під час вивільнення  перевагу на залишення на роботі надано  майстрам ОСОБА_5 та  ОСОБА_6, які  мають більшу ніж позивач  кваліфікацію і продуктивність праці,    позивач у апеляційній скарзі не оспорює, на будь які переваги перед вказаними працівниками не вказує.

Відмовляючи  позивачеві в задоволенні позову, суд  виходив з вказаних обставин , дійшов висновку про те, що звільнення позивача  проведено з дотриманням чинного законодавства.

Висновки суду є правильними, такими, що відповідають обставинам справи та вимогам матеріального закону.

Згідно із п.1 ст40, ч.1 ст.42 КзПП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом  у випадку змін в організації виробництва і праці, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

При скороченості  чисельності чи штату  працівників у зв’язку із змінами у організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш  високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

Відповідно до   ч.ч.1,2 ст.49-2 КЗпП  про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках зміни  в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.

Одночасно з попередженням про звільнення  у зв’язку із змінами  в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує  працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, працівник, за своїм розсудом, звертається  за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштується самостійно.

Як убачається з матеріалів справи і підтверджено наявними у ній доказами, у відповідача дійсно відбулося скорочення штату працівників.

Позивача  письмово  попереджено у встановлений законом строк про вивільнення, проте йому не запропонована інша робота на підприємстві, оскільки на момент попередження  , а також на момент звільнення на підприємстві не було  будь- яких вакантних посад  спеціалістів, службовців ,а також  посад за робочими професіями.( а.с. 59 )

Позивача звільнено  за попередньою згодою профспілкового органу. Він перебуває на обліку у міському центрі зайнятості.

Доводи позивача про те, що    на підприємстві на момент його вивільнення були вакантні посади за робочими професіями, що  відповідач  після його звільнення  прийняв  на постійну роботу на роботу  двох працівників  , апеляційний суд до уваги не приймає.

Як убачається з штатного розкладу  підприємства та з довідки підприємства наданих, представником відповідача,  на січень  та квітень 2009 року вакантних посад у відповідача не було. Відбулося значне скорочення  штату працівників  ( з  3206 до 1689  працівників).  ( а.с.58,  61-63)

Дійсно після звільнення позивача у квітні 2009 року  відповідач уклав трудові договори з  ОСОБА_7 та ОСОБА_8, але  ці договори є строковими, укладені  на визначений строк до 31 серпня  2009 року, що підтверджено наказами відповідача  ( а.с. 101,102).

Вказані особи  прийняті на  робочі професії,  які не відповідають професії позивача , окрім того, відповідно до довідки медичного закладу   позивачу за його станом здоров’я ці професії протипоказані.( а.с.91)

Розглядаючи справу , суд першої інстанції всебічно, повно і об’єктивно дослідив  надані сторонами докази, дав їм належну правову оцінку та дійшов правильного висновку про  відмову позивачу у  задоволенні позову.                

              Доводи апеляційної скарги не впливають на висновки суду, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм  матеріального чи процесуального законодавства, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

  Згідно із  ч.1  ст.. 308 ЦПК України  апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням  норм матеріального і процесуального права.    

За таких обставин  апеляційну скаргу слід відхилити ё рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись ст.303,  ст.307 , ч.1 ст.308 , ст.313-315   ЦПК України , апеляційний  суд,

                                         УХВАЛИВ :

Апеляційну   скаргу ОСОБА_4   відхилити.

Рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 9 квітня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає  законної сили з моменту  її  проголошення  і може бути оскаржена  в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України в строк два місяці з дня її   проголошення.

               Головуючий :

                            Судді: