Справа 7625 Голов. в 1 інстанц. Гаврилова В.А.
Категорія 48 Доповідач Зубова Л.М.
У х в а л а
Іменем України
22 червня 2010 року м. Донецьк
Апеляйційний суд Донецької області у складі :
головуюча суддя Зубова Л.М.
судді Азевич В.Б., Бабенко П.М.
секретар Голубцов А.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3
про стягнення аліментів на утримання дружини
з апеляційною скаргою позивач
на рішення Куйбишевського районного суду м. Донецька від 5 березня 2010 року .
Вислухавши доповідача, пояснення позивача , її представників ОСОБА_4, ОСОБА_5, перевіривши матеріали цивільної справи, апеляційний суд, -
в с т а н о в и в :
Рішенням Куйбишевського районного суду м. Донецька від 5 березня 2010 року у задоволенні позов відмовлено, з чим не погодилася позивач і у апеляційній скарзі просила рішення суду скасувати, ухвалити рішення про задоволення позову, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неналежну оцінку доказів , що призвело до неправильних висновків суду.
Відповідно до ст.. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст.. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному , повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно ст. 75 Сімейного Кодексу України право на утримання ( аліменти ) має той із подружжя, який є непрацездатним , потребує матеріальної допомоги, за умови , що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.
За матеріалами справи 2.11.2009 року позивач звернулась звернулась з позовом про стягнення аліментів на її утримання , посилаючись на те , що сторони перебували у шлюбі з 7.08.1993 року , з 31 липня 2009 року сумісно не проживають , за рішенням суду від 16.12. 2009 року шлюб розірвано( а.с.31) , позивач є інвалідом з дитинства , отримує невелику пенсію 568,20 грн.,чоловік живе зі співмешканкою, не працює , незважаючи на те, що він є працездатним , міняє місця роботи , позивачка потребує матеріальної допомоги, хворіє , що вимагає витрат на лікування, відповідач ухиляється від надання їй матеріальної допомоги( а..с1)
Розрішаючи спір, суд 1 інстанції встановив та з цього виходив,що позивачка як дружина відповідача , потребує матеріальної допомоги, але не надано доказів , що відповідач може надавати таку допомогу , оскільки відповідач проти позову заперечував та надав трудову книжку і довідку , що не працює, не має інших доходів , проживає у найманій квартирі , про що підтвердила позивач , зазначивши цю обставину у апеляційній скарзі ( а..с39).
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Оскільки позивач не надала доказів про те, що відповідач спроможний надавати матеріальну допомогу колишній дружині , але ухиляється від такого обов’язку, то доводи апеляційної скарги про спроможність позивача надавати матеріальну допомогу позивачу спростовані сукупністю узгоджених між собою доказів , яким суд надав оцінку у відповідності до вимог ст. 212 ЦПК України.
Керуючись ст. 303 ч.1 , ст. 308 , України, апеляційний суд, -
у х в а л и в :
Апеляційну скаргу відхилити.
Рішенням Куйбишевського районного суду м. Донецька від 5 березня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності негайно та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.
Головуючий Судді