Справа №22ц- 7950/ 2010 р. Головуючий у 1 інстанції Коваленко Г.С. Категорія 32 Доповідач Жданова В.С.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 червня 2010 року м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області у складі :
головуючого - судді Голубинського А.М.
суддів : Жданової В.С , Прокопчук Л.М.,
при секретарі Опря Ю.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» на рішення Кіровського районного суду м. Донецька від 22 квітня 2010 р. в справі за позовом ОСОБА_2 до державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» про відшкодування моральної шкоди,-
В С Т А Н О В И В :
Рішенням Кіровського районного суду м. Донецька від 22 квітня 2010 р. позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені частково, на його користь з відповідача державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» на відшкодування моральної шкоди стягнуто 18000 грн, вирішено питання про компенсацію судових витрат .
Задовольняючи позов, суд встановив та виходив з того, що позивач з травня 1975 р. по вересень 2001 р. працював електрослюсарем підземним на шахті ім. Скочинського, яка є структурним підрозділом ДП ДП « Донецька вугільна енергетична компанія».
Висновком МСЕК від 25.05.2006 р. у зв»язку із професійним захворюванням на антрако-силікоз йому вперше встановлено 45% втрати працездатності з визнанням інвалідності третьої групи. При повторному огляді у МСЕК 29.10.2008 р. встановлено другу групу інвалідності із втратою професійної працездатності 70%. Ушкодження здоров»я призвело до негативних наслідків у житті позивача, змін у повсякденному життя та моральних страждань.
Відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить рішенням суду скасувати . В обгрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що судом безпідставно не враховані положення ст. 233 КЗпП України про встановлення трьохмісячного строку звернення до суду, відсутній висновок МСЕК щодо наявності моральних страждань, які не думку відповідача не доведені. Відповідач зазначає, що шкода, заподіяна внаслідок трудових обов'язків, відшкодовується відповідно до вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" Фондом соціального страхування, якому відповідач сплачує внески. Просить ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Представник відповідача в судовому засіданні апеляційного суду підтримав доводи апеляційної скарги. Просив рішення суду скасувати, в задоволенні позову відмовити.
Представник позивача заперечує проти доводів апеляційної скарги, просить її відхилити
Заслухавши доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що рішення суду слід залишити без змін, апеляційну скаргу відхилити з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції вірно встановив обставини справи і обгрунтовано виходив з того, що позивач має право на відшкодування моральної шкоди, що обов'язок по її відшкодуванню покладено на відповідача.
З матеріалів справи вбачається, що право позивача на відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю у зв'язку з професійним захворюванням антрако-силікоз, вперше було встановлено висновком МСЕК від 25.05.2006 року (а.с.72). При повторному огляді у МСЕК 29.10.2008 р. встановлено погіршення стану здоров»я потерпілого : 70% втрати працездатності з визнанням інвалідності другої групи безстроково.
Пунктом 27 ст. 77 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" від 20.12.2005, № 3235-IV зупинено дію абзацу четвертого статті 1 (в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей), підпункту "е" пункту 1 частини першої статті 21, частини третьої статті 28 та частини третьої статті 34; частини п'ятої статті 47 (в частині знижок та надбавок до розміру страхового внеску) Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності". Таким чином на час виникнення у позивача права на відшкодування моральної шкоди норма закону щодо обов'язку Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України по відшкодуванню моральної шкоди застрахованим особам, не діяла.
Вирішуючи спір суд обґрунтовано послався на вимоги ст. 273-1 КЗпП України, якою передбачено право на відшкодування моральної шкоди. Правильним є посилання суду на п. 3 Постанову Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 р. "Про судову практику про відшкодування моральної /немайнової/ шкоди" та рішення Конституційного Суду України №20-рп/2008 від 8.10.2008 р.
Довід апеляційної скарги про те, що позивачем не надані докази заподіяння моральної шкоди не заслуговує на увагу. В п. 4.1 рішення Конституційного Суду України від 27.01.2004 р. № 1-9/2004 р. зазначено, що ушкодження здоров'я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов'язків незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні і фізичні страждання. Факт ушкодження здоров'я позивача підтверджений висновком МСЕК.
Розмір суми на відшкодування моральної шкоди судом визначено з урахуванням характеру і обсягу фізичних і душевних страждань позивача, неможливості відновлення професійної працездатності, стану його здоров'я. Визначений судом розмір відповідає засадам розумності, виваженості та справедливості.
Доводи скарги щодо пропуску строку позовної давності не заслуговують на увагу, оскільки суд при вирішенні цього питання обґрунтовано виходив з п.3.ч1 ст. 268 ЦК України про те, що позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров"я.
Суд першої інстанції згідно з наданими доказами розглянув спір, ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не містять підстав для скасування рішення суду.
Відповідно до ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги. Інших доводів, крім вищевикладених , вимог про скасування рішення та відмову в позові, апеляційна скарга не містить, підстав для перегляду не вбачається .
Керуючись ст.ст. 307, 308, 315 ЦПК України, апеляційний суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» відхилити.
Рішення Кіровського районного суду м. Донецька від 22 квітня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Головуючий Судді :