Справа № 22 - 7742/2010 р. Головуючий у 1 інстанції Радченко В.Є.
Категорія 26 Доповідач Жданова В.С.
У Х В А Л А
І м е н е м У к р а ї н и
24 червня 2010 р. м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області у складі :
головуючого - судді Голубинського А.М.
суддів : Жданової В.С., Прокопчук Л.М.,
при секретарі : Опря Ю.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України у м. Сніжне на рішення Сніжнянського міського суду від 19 квітня 2010 року в справі за позовом ОСОБА_1 до виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України у м. Сніжне про стягнення моральної шкоди,-
В С Т А Н О В И В :
Рішенням Сніжнянського міського суду від 19.04.2010 р. позовні вимоги ОСОБА_1 до Відділення ВДФСС у м. Сніжне задоволені частково , з відповідача на його користь у відшкодування моральної шкоди стягнуто 12000 грн.
Розглядаючи справу, суд встановив, що позивач працював на підприємствах вугільної промисловості на підземних роботах із шкідливими умовами праці більше 20 роківроків , що призвело до професійного захворювання . Згідно висновку МСЕК від 3.07.2003 р. йому вперше у зв"язку з професійним захворюванням встановлено втрату працездатності 40% з визнанням інвалідності 3 групи безстроково. Наявність професійного захворювання призвела до змін у житті позивача, обмежень та моральних страждань.
Відповідач в апеляційній скарзі просить рішенням суду скасувати, відмовити в задоволенні позовних вимог. Посилається на те, що рішення суду не відповідає нормам матеріального права, оскільки судом не враховано положення п. 44 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", яким з 01.01.2008 року призупинено відшкодування моральної шкоди Фондом незалежно від часу настання страхового випадку та положення Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.02.2007 р. № 717, яким підпункт "е" п.1 ч.1 ст. 21, ч.3 ст. 28, ч.3 ст. 34 абз.4 виключені з закону. Вважає, що позивачем не надано доказів про наявність моральних страждань, оскільки відсутній висновок МСЕК щодо факту моральних страждань, а надані докази не є достатніми та належними для стягнення морального відшкодування.
Представник відповідача в судовому засіданні апеляційного суду підтримав доводи апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді апеляційної інстанції, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що рішення суду слід залишити без змін, апеляційну скаргу відхилити з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції вірно встановив обставини справи і обгрунтовано виходив з того, що позивач має право на відшкодування моральної шкоди, а обов'язок по її відшкодуванню покладено на відповідача. При цьому суд правильно послався на те, що правовідносини по відшкодуванню шкоди в даному випадку виникли у 2003 році, тобто до змін, внесених Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.02.2007 р. № 717, яким з Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (далі - Закон) виключені положення, що регулювали обов'язок відповідача по відшкодуванню моральної шкоди.
Положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", що набрав чинності з 01.01.2008 року, не поширюються на відносини, які виникли між сторонами у 2003 році. Відповідно до ч.1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків. коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Тому суд обґрунтовано застосував закон, який діяв у період втрати працездатності позивачем.
Розмір суми на відшкодування моральної шкоди судом визначено з урахуванням характеру і обсягу фізичних і душевних страждань позивача, неможливості відновлення професійної працездатності, стану його здоров'я. Визначений судом розмір відповідає засадам розумності, виваженості та справедливості.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення спору.
Таким чином, суд всебічно, повно і об'єктивно, згідно з наданими доказами розглянув спір, ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги відповідача не містять підстав для скасування рішення суду.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 315 ЦПК України, апеляційний суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України у м. Сніжне відхилити.
Рішення Сніжнянського міського суду від 19 квітня 2010 р. залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення. Касаційна скарга на неї може бути подана до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Головуючий Судді