Справа № 22-4442/10 Головуючий 1 інстанції Ліпчановський С. М.
Категорія 52 Доповідач Курило В.П.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
2 липня 2010 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого судді Курило В.П.
суддів: Санікової О.С., Будулуци М.С.
при секретарі: Сироті Д.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляційну скаргу представника третьої особи ОСОБА_1 – ОСОБА_2 на рішення Мар»їнського районного суду Донецької області від 11 лютого 2010 року у справі за позовом ОСОБА_4 до садівничого товариства «Виноградар» про визнання незаконним звільнення та поновлення на роботі, -
В С Т А Н О В И В:
У 2009 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до садівничого товариства «Виноградар» (надалі СТ «Виноградар») про визнання звільнення незаконним та поновлення на роботі. Свої позовні вимоги мотивував тим, що з 19 квітня 2008 року займав посаду голови правління СТ «Виноградар». У лютому 2009 року йому стало відомо, що 24 січня 2009 року рішенням загальних зборів СТ «Виноградар» його було звільнено з посади голови правління товариства. Позивач вважає, що при прийнятті рішення було порушено Статут товариства, Закон України «Про об»єднання громадян», його законні права та інтереси. Був порушений порядок скликання зборів , він не був повідомлений про час та місце проведення зборів. Самі збори були проведені сторонніми для товариства особами. Його звільнення суперечить статуту садівничого товариства «Виноградар».
Просив поновити його на роботі, визнавши його звільнення незаконним.
Рішенням Мар»їнського районного суду Донецької області від 11 лютого 2010 року позовні вимоги задоволені частково. Звільнення ОСОБА_4 визнано незаконним, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 про поновлення на роботі відмовлено.
Не погодившись з вказаним рішенням суду, представник третьої особи ОСОБА_1 – ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій п росить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове по суті позовних вимог. Посилається на те, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим з наступних підстав: 03 серпня 2009 року в судовому засіданні ОСОБА_2 було заявлено клопотання про зупинення провадження по справі до набрання законної сили рішенням Куйбишевського районного суду м. Донецька за позовом членів СТ «Виноградар» ОСОБА_5, , ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 до ОСОБА_4 і СТ «Виноградар» про визнання недійсним рішення протоколу зборів товариства про вибори голови правління. Але судом було проігноровано вищевказане клопотання та ухвала про відмову в задоволенні клопотання в матеріалах справи відсутня. Статут СТ «Виноградар» не зареєстрований в Управлінні державної реєстрації Донецької міської ради, таким чином ОСОБА_2 вважає, що цей статут є недійсним, оскільки згідно Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців» зміни в статутні документи юридичної особи підлягають обов»язковій державній реєстрації. Відмітка про внесення змін до статуту відсутня. Відповідно до п.8 ч.1 ст.214 ЦПК України при прийнятті рішення суд вирішує питання, чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову, але це зроблено не було, і ухвала про забезпечення позову від 10.03.2009 року і на теперішній час перешкоджає членам товариства зареєструвати перейменування, а також обраного загальними зборами членів товариства 09.03.2009 року голову правління ОСОБА_9, як керівника товариства.
В судовому засіданні апеляційного суду представник ОСОБА_1 – ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити.
Представник позивача ОСОБА_4 – ОСОБА_10 просив апеляційну скаргу відхилити. Рішення суду першої інстанції вважає законним і обгрунтованим.
Представники садівничого товариства «Виноградар» ОСОБА_11 і ОСОБА_12 просили апеляційну скаргу відхилити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції є законним і обгрунтованим.
Судом встановлено, що 11 червня 2008 року Куйбишевська районна у місті Донецьку рада зареєструвала громадську організацію «Садівниче товариство «Виноградар», що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію об»єднання громадян №54 (а.с. 11 том. 1). У цей же день був зареєстрований і статут СТ «Виноградар» відповідно до рішення №312 від 11 червня 2008 року Куйбишевської районної у місті Донецьку ради і рішення виконавчого комітету №54 від 11 червня 2008 року (а.с. 12-24 т. 1).
Рішенням загальних зборів № 19-4 від 19 квітня 2008 року членів садівничого товариства «Виноградар» головою правління вказаного товариства був обраний ОСОБА_4 – позивач по справі (а.с.33 т.1).
Суд першої інстанції встановив, і це не заперечували сторони по справі, що протягом з 1 липня 2008 року по 24 січня 2009 року ОСОБА_4 фактично виконував обов»язки голови правління, укладав від імені товариства господарські договори, здавав податкову та іншу звітність . За виконану роботу отримував заробітну плату відповідно до штатного розкладу. Про це також свідчать і досліджені в судовому засіданні письмові докази, що знаходяться на а.с. 23-58 т.2.
Звертаючись в суд з позовом про визнання звільнення незаконним і поновлення на роботі, позивач ОСОБА_4 посилався на те, що в лютому 2009 року йому стало відомо з листа голови Куйбишевського райвиконкому про те, що 24 січня 2009 року рішенням загальних зборів товариства він звільнений з посади голови правління товариства і головою правління обрана нова особа ОСОБА_1
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, представник третьої особи ОСОБА_1 – ОСОБА_13 посилався на те, що ОСОБА_4 був звільнений відповідно до Статуту товариства, а також відповідно до законодавства про кооперативи.
Розглядаючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що правовідносини між сторонами у справі законодавством про кооперативи не регулюється. А звільнення з роботи ОСОБА_4 є незаконним.
Вказаний висновок суду першої інстанції є правильним.
Як видно із Статуту садівниче товариство «Виноградар» створене відповідно до Закону України «Про об»єднання громадян» і зареєстроване Куйбишевською районною у місті Донецьку радою як громадська організація. (а.с. 11, 12 т. 1).
Доводи ОСОБА_1 про те, що вказаний Статут є не легітимним і містить в собі недостовірну інформацію є безпідставними і нічим не підтвердженими. Вказаний статут товариства як і відповідна державна реєстрація громадської організації «Садівниче товариство «Виноградар» рішенням суду не чинними не визнавались. Крім того, в матеріалах справи на а.с. 58-68 т.1. є нова редакція Статуту садівничого товариства «Виноградар», яка зареєстрована Куйбишевською районною у місті Донецьку радою за рішенням №75 від 11 лютого 2009 року і яка була розроблена за участю третьої особи ОСОБА_1 В зазначеній редакції Статуту також передбачено, що товариство діє відповідно до Закону України «Про об»єднання громадян», є неприбутковим об»єднанням громадян, що діє на території Куйбишевського району міста Донецька.
Доводи третьої особи ОСОБА_1 про те, що на час розгляду справи існувала інша редакція Статуту і що відбулося перейменування товариства також не підтверджені доказами.
Відповідно до ч.4 ст. 87 ЦК України юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації. Як на час розгляду справи судом першої інстанції, так і на час розгляду справи апеляційним судом існує державна реєстрація громадської організації «Садівниче товариство «Виноградар», що зареєстрована відповідно до рішення виконавчого комітету Куйбишевської районної у місті Донецьку ради від 11 червня 2008 року. Доводи третьої особи ОСОБА_1 про те, що державна реєстрація іншого товариства не відбулася через ухвалу суду у даному випадку не мають правового значення.
Розглядаючи справу, суд першої інстанції також встановив, що рішенням загальних зборів садівничого товариства «Виноградар» від 24 січня 2009 року головою правління товариства обраний ОСОБА_1 (а.с.52-56 т.1). Питання про розірвання трудового договору з ОСОБА_4 і підстави, що передбачені законом для цього, в зазначеному рішенні не вирішувались. Але 26 лютого 2009 року державним реєстратором управління державної реєстрації Донецької міської ради зареєстровано заміну керівника садівничого товариства «Виноградар» з ОСОБА_4 на ОСОБА_1 Вказаний факт свідчить про те, що фактично відбулося розірвання трудового договору садівничого товариства «Виноградар» з головою його правління ОСОБА_4
Відповідно до п.6.1.1 Статуту товариства в редакції від 11 червня 2008 року. що діяла на час обрання головою Правління ОСОБА_1 і звільнення ОСОБА_4, обрання та відкликання Голови правління товариства належить до виключної компетенції загальних зборів товариства. (а.с. 18 т. 1). Суд першої інстанції встановив, що рішення загальних зборів про звільнення (відкликання) ОСОБА_4 з посади голови правління товариства станом на 24 січня 2009 року не існувало. І це питання загальними зборами не вирішувалось взагалі. Незважаючи на це, ОСОБА_1, який обраний головою правління 24 січня 2009 року, зареєстрував у державного реєстратора фактичне звільнення ОСОБА_4 з посади. Не дотримані відповідачем щодо ОСОБА_4 вимоги і ст. 47 КЗпП України про належне оформлення звільнення ОСОБА_4 з посади, яке відбулося з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.
За таких умов суд першої інстанції зробив правильний висновок про те, що звільнення ОСОБА_4 з посади голови правління садівничого товариства «Виноградар» є незаконним.
Доводи скарги про те, що суд мав зупинити провадження по цій справі і задовольнити клопотання представника третьої особи ОСОБА_14 – ОСОБА_2 до розгляду судами усіх інстанцій позовів певних осіб про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства від 19 квітня 2008 року про обрання ОСОБА_4 головою правління товариства, та інших, є безпідставними і не грунтуються на законі.
Судом першої інстанції встановлено, і це не оспорили ані сторони по справі ані їх представники, що ОСОБА_4 фактично з 1 липня 2008 року по 24 січня 2009 року працював головою правління товариства. Цей факт був підтверджений і протоколом №2 зборів членів садівничого товариства «Виноградар» від 24 січня 2009 року, який наданий суду як підстава для припинення трудових відносин з ОСОБА_4 (а.с. 54 т.1). Саме цей факт фактичного допуску працівника до виконання трудових обов»язків відповідно до ч.4 ст. 24 КЗпП України має вирішальне значення для з»ясування питання про права та обов»язки сторін у справі.
Доводи скарги про те, що у даному випадку вимоги трудового законодавства не застосовуються є безпідставними.
Судом першої інстанції при розгляді справи також встановлено, що загальні збори 24 січня 2009 року зібрані та проведені з недотриманням правил, що передбачені 6.1.2, 6.1.3 Статуту.
Встановивши зазначені обставини суд першої інстанції не мав передбачених законом підстав для висновку про необґрунтованість вимог ОСОБА_4 Його права та інтереси були порушені відповідачем, тому суд зробив правильний висновок про необхідність їх відновлення.
Доводи скарги про те, що суд не вирішив питання про скасування заходів забезпечення позову не можуть бути підставою для скасування рішення суду через те, що ці доводи не впливають на висновки суду першої інстанції по законність і обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_4 про визнання незаконним його звільнення.
Доводи скарги про те, що головуючий по справі був зацікавленим у результаті розгляду цивільної справи нічим не підтверджені. Той факт, що головуючий відмовляв будь якій стороні по справі у задоволені їх клопотань не дають підстав для такого висновку. У даному випадку суд діяв в межах його повноважень, що йому надані ст. 168 ЦПК України. Доводи скарги про те, що суд неправомірно не допустив до участі у справі у якості представника садівничого товариства «Виноградар» ОСОБА_9 є безпідставними. Судом апеляційної інстанції перевірені ці доводи і встановлено, що ОСОБА_9 як на час розгляду справи судом першої інстанції, так і на час розгляду справи апеляційним судом не мала документа, передбаченого ст. 42 ЦПК України, який би посвідчував її повноваження представника відповідача. А надані нею документи не були видані юридичною особою – відповідачем по справі.
Доводи апеляційної скарги були предметом дослідження суду першої інстанції і правильно визнані судом безпідставними. Ці доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законів, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. Отже, рішення суду є законним і підстав для його скасування не має.
Керуючись ст. ст. 307 ч.1, 308 ч.1, 314 ч.1, 315 ЦПК України, апеляційний суд,-
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу відхилити.
Рішення Мар»їнського районного суду Донецької області від 11 лютого 2010 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно, але вона може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ухвалою суду апеляційної інстанції законної сили.
Головуючий:
Судді: