АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-4305/2010 Головуючий по 1 інстанції
Категорія: 57 Кіхтенко Н.І.
Доповідач в апеляційній інстанції
Гончар Н.І.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
« 06 » липня 2010 р. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Бурлака В.О.
суддів Гончар Н.І., Корнієнко Н.В.
при секретарі Голобородько С.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області на постанову Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 16 квітня 2009 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_6 до Управління Пенсійного фонду України в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області про поновлення пропущеного строку, визнання протиправною бездіяльність відповідача та зобов’язання проведення нарахувань та виплати щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни , -
в с т а н о в и л а :
20 березня 2009 року ОСОБА_6 звернулась в суд з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області про визнання дій відповідача щодо відмови виплати щомісячної соціальної допомоги в розмірі 30% мінімальної за віком – протиправною. Також просила продовжити термін для звернення до суду та зобов»язати відповідача здійснити нарахування такої допомоги за 2007-2008 роки в сумі 2 574 гривні 90 копійок. Свої вимоги мотивувала тим, що вона відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є дитиною війни. Згідно ст. 6 Закону має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, але відповідачем вимоги даного закону ігноруються і підвищення до пенсії їй, як дитині війни, протягом 2007 року не нараховувалося та не виплачувалося, а протягом 2008 року нараховувалося та виплачувалося в меншому розмірі, ніж це передбачено законодавством.
Просила задовольнити її позовні вимоги.
Постановою Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 16 квітня 2009 року позов задоволено частково.
Ухвалено визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області.
Ухвалено зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області здійснити перерахунок надбавки до пенсії ОСОБА_6 виходячи з розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» та провести доплати у відповідності до ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, в розмірі 30 %, за мінусом вже виплачених сум за вказаний період.
В іншій частині позову відмовлено.
Ухвалено стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_6 понесені нею судові витрати у справі по оплаті судового збору в розмірі 3 грн. 40 коп.
В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області просить скасувати постанову суду, у зв’язку з необ’єктивним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, та закрити провадження у справі.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи із наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_6 отримує пенсію за віком та відноситься до категорії громадян, яким встановлено статус дитини війни.
Відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (у редакції від 18 листопада 2004 року, чинній в 2009р.) дітям війни пенсії або щомісячне грошове довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.
Статтею 73 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" КМ України надано право у 2008 році встановлювати розмір соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати.
Відповідно її дія не поширюється на спірні правовідносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України "Про соціальний захист дітей війни" залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.
Отже, нарахування та виплата у 2008 році дітям війни підвищення до пенсії повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Вирішуючи спір і задовольняючи позов частково, суд правомірно виходив з того, що управління пенсійного фонду як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, повинно було діяти у відповідності з вимогами статті 6 Закону №2195-1У і здійснити позивачу відповідні нарахування, але у порушення вимог указаної статті таких нарахувань не проводило, чим і допустило противоправну бездіяльність.
Суд першої інстанції правомірно не застосував ст.6 Закону №2195-1У в редакції Закону від 28 грудня 2007 року №107-У1 про виплату до пенсії підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Згідно із рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) зміни щодо розміру пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). Ураховуючи положення Конституції України щодо дії нормативно-правових актів у часі, положення статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", у редакції цього Закону від 18 листопада 2004 року №2195-1У, поновили свою дію з 22 травня 2008 року.
Не можна взяти до уваги посилання в апеляційній скарзі на інші нормативно-правові акти. Відповідно до ч.2 ст.3 Закону №2195-1У державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни обгрунтовано не взяті судом до уваги, оскільки питання фінансування цих видатків не виступає предметом даного спору.
Проблеми надання бюджетних коштів управлінню пенсійного фонду для виконання покладених на нього обов'язків у справах цієї категорії виходить за межі заявлених вимог і судом не розглядалося.
Безпідставними є також посилання відповідача на можливість нецільового використання коштів Пенсійного фонду України оскільки, суд не ухвалював рішення про проведення виплат з власних джерел фінансування останнього.
Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, судова колегія, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області – відхилити.
Постанову Корсунь=Шевченківського районного суду Черкаської області від 16 квітня 2009 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_6 до Управління Пенсійного фонду України в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області про поновлення пропущеного строку, визнання протиправною бездіяльність відповідача та зобов’язання проведення нарахувань та виплати щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців до суду касаційної інстанції.
Головуючий /підпис/
Судді /підписи/
Згідно з оригіналом
Суддя Н.І.Гончар