АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-4255/2010 Головуючий по 1 інстанції
Категорія: 57 Бурлака А.І.
Доповідач в апеляційній інстанції
Гончар Н.І.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
« 06 » липня 2010 р. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Бурлака В.О.
суддів Гончар Н.І., Корнієнко Н.В.
при секретарі Голобородько С.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м.Черкаси на постанову Придніпровського районного суду м.Черкаси від 28 жовтня 2009 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_6 до Управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м.Черкаси про визнання дій відповідача щодо відмови здійснити перерахунок пенсії – протиправною, зобов’язання здійснити перерахунок пенсії , -
в с т а н о в и л а :
В квітні 2009 року ОСОБА_6 звернувся в суд з позовом до УПФ України в Придніпровському районі м.Черкаси про зобов’язання суб’єкта владних повноважень вчинити певні дії, мотивуючи тим, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інвалідом ІІІ групи.
Відповідно до ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської аварії», як інваліду ІІІ групи захворювання, що пов’язане з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, призначена пенсія не може бути нижчою від 6 мінімальних пенсій за віком, а додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, має виплачуватись в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком.
Розмір призначеної та виплачуваної йому державної та додаткової пенсій за шкоду, заподіяну здоров’ю, не відповідає зазначеним вище розмірам, встановленим цим Законом.
В березні 2009 року позивач звертався до УПФ України Придніпровському районі м.Черкаси з заявою щодо проведення відповідного обчислення пенсії, проте у задоволенні його прохання відмовлено.
Просив зобов’язати УПФ України в Придніпровському районі м.Черкаси здійснити, нарахування йому державної пенсії, як інваліду ІІІ групи, у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії, за шкоду заподіяну здоров’ю, у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком та виплатити не донараховану йому частину основної та додаткової пенсії.
Постановою Придніпровського районного суду м.Черкаси від 28 жовтня 2009 року позов задоволено частково.
Ухвалено визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м.Черкаси щодо відмови перерахунку основної та додаткової пенсії ОСОБА_6 з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року – протиправними.
Ухвалено зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м.Черкаси здійснити з 09 липня 2007 року по 28 жовтня 2009 року перерахунок ОСОБА_6 пенсії по інвалідності у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 5- % мінімальної пенсії за віком відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Ухвалено призначити ОСОБА_6 з 22 травня 2008 року пенсію по інвалідності в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Ухвалено судові витрати компенсувати за рахунок Державного бюджету України.
В апеляційній скарзі УПФ України в Придніпровському районі м.Черкаси просить скасувати постанову суду, як ухвалену з неповним з’ясуванням обставин та не повним дослідженням доказів, що мають значення для справи, а також з порушенням норм матеріального права та винести нове рішення, яким відмовити ОСОБА_6 в задоволенні позову.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення із наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_6 має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, учасника ліквідації аварії на ЧАЕС, є інвалідом ІІІ групи захворювання, пов'язаним з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного Фонду України в Придніпровському районі Черкаської області. Статтею 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначено підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії І, та у зв'язку із втратою годувальника. Згідно ч. 4 ст. 54 цього ж Закону в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по третій групі шести мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, віднесеним до 1 категорії, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у відповідних розмірах, зокрема, інвалідам ІІ групи - 75 % мінімальної пенсії за віком. Пунктом 28 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" в зазначені вище ст.ст. 50, 54 Закону були внесені зміни, які за рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру пенсій позивачеві застосуванню підлягають стаття 50 та частина четверта статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Безпідставними є посилання апелянта на те, що порядок обчислення додаткової пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України, оскільки надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом. Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок, не порушуючи положень цього Закону, в тому числі й інших законів, якими встановлено розміри мінімальної пенсії за віком.
Зі змісту ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" випливає, що під час визначення розміру пенсій за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком. За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає. Враховуючи зазначене, судом не приймаються до уваги посилання апелянта на те, що положення частини третьої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, та пенсії як інваліду ІІ групи, захворювання якого пов'язано з Чорнобильською катастрофою, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст. 50 та 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Отже суд вірно встановив, що права позивачки були порушені діями управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси по неповній виплаті йому належної пенсії як інваліду - чорнобильцю.
Разом з тим, судом, при вирішення даного спору, було безпідставно не застосовано наслідки пропущення річного строку звернення до адміністративного суд, які передбачені ч. 1 ст. 100 КАС України, на чому наполягав відповідач в судовому засіданні, в частині визнання дій управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси, щодо не проведення перерахунку пенсії позивачу відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" протиправними та в частині неповного нарахування та виплати пенсії за період з 22 травня 2008 року по 02 квітня 2009 року включно. Оскільки доказів про поважність причини пропуску річного строку для звернення до суду, передбаченого ст. 99 КАС України, позивач не надав та про його поновлення ні в позовній заяві , ні в ході судового розгляду не просив. А тому, не зважаючи на наявність фактів порушення прав позивача, суд мав відмовити йому у захисті в частині визнання дії відповідача протиправними за період з 03 квітня 2009 року по 31 грудня 2009 року, в частині зобов»язання відповідача здійснити перерахунок пенсій по інвалідності та додаткової пенсії за період з 09 липня 2007 року по 21 травня 2008 року та за період з 03 квітня 2009 року по 28 жовтня 2009 року включно, з підстав пропущення строку, виклавши такий висновок в постанові, прийнятій за результатами розгляду справи. Призначаючи позивачу з 22 травня 2008 року пенсію по інвалідності в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров»ю в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, суд вийшов за межі позовних вимог, оскільки дана вимога позивачем не заявлялась, призначення пенсії відповідно до діючого законодавства не відноситься до компетенції суду. Тому з названих підстав та враховуючи, що позивач звернувся з позовом лише 02 квітня 2009 року, рішення суду необхідно скасувати, ухваливши нове рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси задовольнити частково.
Постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 28 жовтня 2009 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_6 до Управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м.Черкаси про визнання дій відповідача щодо відмови здійснити перерахунок пенсії – протиправною, зобов’язання здійснити перерахунок пенсії - скасувати.
Ухвалити по справі нове рішення.
Позовні вимоги ОСОБА_6 задовольнити частково.
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м.Черкаси щодо відмови перерахунку основної та додаткової пенсії ОСОБА_6 з 22 травня 2008 року по 02 квітня 2009 року – протиправними.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м.Черкаси здійснити перерахунок ОСОБА_6 пенсії по інвалідності у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 22 травня 2008 року по 02 квітня 2009 року.
Судові витрати компенсувати за рахунок Державного бюджету України.
Рішення набирає законної вили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з моменту проголошення.
Головуючий /підпис/
Судді /підписи/
Згідно з оригіналом
Суддя Н.І.Гончар