Справа № 22ц- 8310 Головуючий у 1 інстанції Безрученко Ю. О.
Категорія 57 Доповідач Курило В.П.
__________________________________________________________________
У х в а л а
Іменем України
06 липня 2010 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
Головуючої судді : Курило В.П.
суддів: Санікової О.С., Будулуци М.С.
при секретарі Степаненко В.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі міста Макіївки Донецької області на Постанову Гірницького районного суду міста Макіївки Донецької області від 04 лютого 2010 року за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі міста Макіївки Донецької області, про стягнення щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», -
В С Т А Н О В И В :
Постановою Гірницького районного суду міста Макіївки від 04 лютого 2010 року Відповідача зобов’язано здійснити позивачці як дитині війни перерахування та виплату підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та з урахуванням фактично виплачених сум. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач просить визнати неправомірною та скасувати постанову суду, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права.
В засіданні апеляційного суду представник відповідача не з’явився, просив справу розглядати у його відсутність.
Позивач в апеляційному суді просив постанову суду залишити без змін, апеляційну скаргу відхилити.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачка є особою, на яку поширюється дія Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Суд дійшов до висновку, що відповідно до ст. 6 Закону відповідач повинен провести перерахунок та сплатити позивачці недоотримані суми щомісячної державної соціальної допомоги в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 09 липня 2009 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, оскільки відповідач вказаний перерахунок не зробив. Суд першої інстанції зобов’язав відповідача зробити зазначений перерахунок та виплатити позивачці вказані доплати.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав:
Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Апеляційний суд вважає, що рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують.
Згідно з приписами статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення 02 вересня 1945 року Другої світової війни було менше 18 років. З паспорту позивачки вбачається, що вона є громадянкою України, ІНФОРМАЦІЯ_1, тому має право на отримання соціальних пільг, встановлених зазначеним Законом.
Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно з пунктом 12 статті 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" на 2007 рік було зупинено та встановлено, що підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, які виплачуються замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків надбавки, встановленої для учасників війни.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 9.07.2007 року № 6-рп2007 зупинення дії статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними).
Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесені зміни до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та статтю 6 цього Закону викладено в такій редакції: "Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів".
Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп2008 змін и, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу 11 Закону України від 28.12.2007 № 107-1У, щодо розмірів підвищення пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Ураховуючи положення Конституції України щодо дії нормативно-правових актів у часі, положення статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у редакції 2004 року поновили свою дію в 2007 році – з 09 липня 207 року, в 2008 році - з 22.05.2008 року. За таких обставин суд першої інстанції дійшов до правильного висновку щодо застосування положень статті 6 Закону в редакції 2004 року з 09 липня 2009 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
Що стосується вимог позивачки за 2009 рік, то суд вважає за необхідне зазначити наступне. На час виникнення спірних правовідносин розмір мінімальної пенсії за віком визначався лише ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Згідно з цією нормою мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленого для осіб, що втратили працездатність. Інший розмір мінімальної пенсії за віком діючим законодавством не передбачено.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Таким чином, при визначенні розміру підвищення відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» застосовується розмір мінімальної пенсії за віком, визначений ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Як передбачено положеннями ст. 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» зі змінами та абз.1 ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», у 2009 році для визначення мінімального розміру пенсії за віком з 01 січня 2009 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року. Таким чином, розмір мінімальної пенсії за віком з 1 січня 2009 року становить 498 грн.
Враховуючи положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дія якої на 2009 рік не зупинена та не скасована, керуючись таким принципом як верховенство права, з метою забезпечення передбаченого Конституцією України права позивачці на належне соціальне забезпечення, колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції щодо задоволенні позовних вимог з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року.
Доводи апеляційної скарги відповідача були предметом дослідження суду першої інстанції, висновків суду вони не спростовують.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 315 ЦПК України, апеляційний суд,
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі міста Макіївки Донецької області відхилити.
Постанову Гірницького районного суду міста Макіївки Донецької області від 04 лютого 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Головуюча:
Судді: