Справа № 22ц- 7423 Головуючий у 1 інстанції Анісімова Н.Д.
Категорія 57 Доповідач Курило В.П.
У х в а л а
Іменем України
6 липня 2010 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
Головуючої судді: Курило В.П.
суддів: Санікової О.С., Будулуци М.С.
при секретарі Степаненко В.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька на постанову Кіровського районного суду м. Донецька від 25 березня 2010 року за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Кіровському м. Донецька про визнання дій неправомірними і зобов»язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В :
Постановою Кіровського районного суду м. Донецька від 25 березня 2010 року позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька задоволений.
Визнані протиправними дії відповідача щодо виплати ОСОБА_1 державної пенсії по інвалідності в менших розмірах, ніж встановлено ч.4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 1 січня 2005 року по 31 жовтня 2006 року.
Управління зобов’язане здійснити перерахунок пенсії по інвалідності(основної та додаткової) ОСОБА_1 з 1 січня 2005 року по 31 жовтня 2006 року із розрахунку розміру шести мінімальних пенсій за віком та 50% мінімальної пенсії за віком, що розраховується залежно від розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних, та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров»ю в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, яка дорівнює прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність із зобов»язанням виплатити недоплату, що утворилась з цих видів пенсій відповідно до ст. 50 і ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволені позовних вимог. Він посилається на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права.
Судом встановлено, що позивач у зазначений в постанові період був інвалідом 3 групи і має право на отримання пенсії по інвалідності як особа, яка постраждала та отримала інвалідність при ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, в розмірах, встановлених ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме основної пенсії у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 50 % від розміру мінімальної пенсії за віком, що розраховується залежно від розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб. Суд вважав,що дії відповідача щодо відмови в нарахуванні та виплати пенсії позивачу в зазначених розмірах є протиправними та зобов’язав здійснити перерахунок пенсії позивачу.
В засідання апеляційного суду представник відповідача не з»явився, просив справу розглядати у його відсутність.
Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 в засіданні апеляційного суду просили апеляційну скаргу відхилити, постанову суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши доповідача, пояснення позивача та його представника ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав:
Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Апеляційний суд вважає, що рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частиною 3 ст. 46 Конституції України передбачено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого Законом.
Встановлено, що позивач у період з 1 січня 2005 року по 31 жовтня 2006 року був інвалідом 3 групи по захворюванню, яке отримане при ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, знаходиться на обліку та отримує пенсію по інвалідності у відповідача.
Розділ 8 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає правила призначення та виплати пенсій і компенсацій особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4. Стаття 49 цього розділу визначає пенсії особам, віднесеним до вказаних категорій у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Стаття 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у відповідних розмірах, зокрема інвалідам 3 групи –50 відсотків мінімальної пенсії за віком. Виплата зазначеної пенсії відповідно до статті 53 даного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Згідно частини третьої статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» обчислення і призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсія у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи із заробітку за межами зони відчуження провадиться на загальних підставах відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Частина 4 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчим по 3 групі інвалідності – 6 мінімальних пенсій за віком. Приписи зазначеної норми співпадають з приписами пункту 4 Порядку обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 1997 року № 523 (з наступними змінами та доповненнями).
Розглядаючи справу, суд першої інстанції встановив, що відповідач у зазначений період нараховував і виплачував позивачу як інваліду 3 групи пенсію, нижчого розміру із застосуванням правил, що передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 3 січня 2002 року №1 та від 28 березня 2002 року № 374.
Задовольняючи позовні вимоги , суд першої інстанції правильно виходив з того, що права позивача на отримання пенсії, яка встановлена законом, порушені, тому обґрунтовано задовольнив його позовні вимоги.
Доводи скарги про те, що позивач раніше звертався у суд першої інстанції і є така, що набрала чинності постанова Кіровського районного суду міста Донецька про перерахунок його пенсії за період з 1 листопада 2006 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 1 липня 2008 року не можуть бути прийняті апеляційним судом як підстава для скасування постанови суду і для висновку про пропуск ним строку для звернення у суд. Судом встановлено, що незважаючи на ці обставини, позивач такого строку для звернення у суд не пропустив.
Дійсно ст. 99 КАС України встановлений річний строк для звернення у суд за захистом порушеного права. Строк починається з часу коли особа дізналася, або могла дізнатися про порушення своїх прав.
Судом встановлено, що позивач звертався до відповідача з заявою про перерахунок пенсії по інвалідності до відповідача 9 грудня 2009 року. Але відповідач своєю відповіддю №822/ 180/ 04/ц від 17 грудня 2009 року відмовив йому у перерахунку пенсії, що спонукало позивача звернутися у суд і захищати свої порушені права в суді. У зв»язку з цим суд першої інстанції зробив правильний висновок про те, що саме з цього часу позивач дізнався про порушення його законних прав та інтересів.
Позовна заява ОСОБА_1 по цій справі надійшла у місцевий адміністративний суд 8 лютого 2010 року. Тобто в межах річного строку. Тому доводи відповідача про порушення позивачем річного строку для звернення у суд є безпідставними.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. Отже, постанова суду першої інстанції є законною і обґрунтованою і підстав для її скасування не має.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 315 ЦПК України, апеляційний суд,-
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька відхилити.
Постанову Кіровського районного суду м. Донецька від 25 березня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з моменту її проголошення.
Головуюча:
Судді: