Справа № 2-а-1403\2010 року
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 червня 2010 року, Джанкойський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим в складі:
Головуючого, судді – Козуб О.В.,
при секретарі – Кузь Т.О.,
роглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Джанкой справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Джанкойської районної державної адміністрації Автономної Республіки Крим про визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання здійснити певні дії щодо перерахунку та виплати щомісячної державної соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,-
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Джанкойської районної державної адміністрації Автономної Республіки Крим про визнання протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у невиконанні вимог ст. 15 ЗУ України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», відповідно до якої відповідач зобов’язаний виплачувати на кожного з дітей соціальну допомогу по догляду за дітьми до досягнення ними 3-річного віку у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для дитини віком до 6 років, та зобов’язання відповідача здійснити перерахунок та виплатити їй вказану соціальну допомогу, встановлену ст. 15 ЗУ «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» у вищевказаному розмірі на кожного з її трьох дітей, посилаючись на Конституцію України, ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», Рішення Конституційного Суду України № 6-рп2007, Постанову Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13.06.2007 року «Про незалежність судової влади».
В судове засідання з’явилась позивач, підтримала позовні вимоги в повному обсязі, пояснивши, що вона має 6 дітей. Їй призначена вищевказана соціальна допомога на сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який не досяг 3-річного віку, та вона раніше отримувала з квітня 2006 року по квітень 2009 року цю допомогу на 2-х дочок ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, і ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, які досягли трирічного віку 23.04.2009 року. Зазначила, що вказану соціальну допомогу на сина вона отримувала не у повному обсязі за період з моменту призначення цієї допомоги, а саме з липня 2008 року по день звернення до суду і має право на перерахунок отриманої соціальної допомоги по догляду нею за сином ОСОБА_3 до досягнення ним 3-річного віку за вказаний період, а також має право на отримання цієї соціальної допомоги у розмірі прожиткового мінімуму на сина ОСОБА_3 і у подальшому до досягнення ним 3-річного віку до 14.06.2011 року у розмірі прожиткового мінімуму встановленого на відповідні бюджетні роки для дитини віком до 6 років. Також вона отримувала соціальну допомогу на дочок ОСОБА_5 та ОСОБА_4 з квітня 2006 року по день досягнення ними 3-річного віку ( до 23.04.2009 року) у розмірі менше ніж передбачено ст. 15 ЗУ «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», вважала, що відповідно до вимог цієї статті розмір цієї допомоги становить прожитковий мінімум. Відповідачем не виконувалися і не виконуються вимоги вказаної статті, відповідачем нараховується і виплачується їй вказана допомога як різниця між прожитковим мінімумом для працездатних осіб і середньомісячним сукупним прибутком сім'ї з розрахунком на одну особу за попередні 6 місяців, але не менше 130 гривень для незастрахованих осіб, що порушує вимоги ст.15 ЗУ «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», при її зверненні до відповідача з вимогою здійснити перерахунок отриманої нею вказаної соціальної допомоги і її виплати її було відмовлено. Просила суд визнати вищевказану бездіяльність відповідача неправомірною і зобов’язати УПСЗН Джанкойської районної державної адміністрації АРК здійснити перерахунок вказаної соціальної допомоги отриманої нею на кожну з дочок виходячи з прожиткового мінімуму щомісячно за період з липня 2006 року по 23.04.2009 року та виплатити цю різницю недоотриманої допомоги. Також, просила суд зобов’язати УПСЗН Джанкойської районної державної адміністрації АРК здійснити перерахунок вказаної соціальної допомоги отриманої нею на сина ОСОБА_3 виходячи з прожиткового мінімуму щомісячно за період з липня 2008 року по день подання позову до суду і виплатити її, а також зобов’язати відповідача виплачувати надалі до досягнення сином ОСОБА_3 3-річного віку (до 14.06.2011 року) вказану допомогу у розмірі прожиткового мінімуму. Зазначила, що вказану допомогу вона отримує щомісячно, але вона не знала, що вказана виплата повинна здійснюватися у розмірі прожиткового мінімуму відповідно до вимог ст. 15 ЗУ «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», вона дізналася про порушення свого права тільки за півроку до подання позову в суд. До цього часу вона нікуди не зверталася і нічого не запитувала, вона не переглядає телевізор та не читає газет, не знала про прийняття рішення Конституційним Судом України в 2007 році, про це рішення дізналася тільки у 2010 році.
В судовому засіданні представник відповідача не визнала вимоги у повному обсязі, заперечувала проти їх задоволення, і пояснила, що позивач є застрахованою особою в ситемі загальнообов’язкового державного соціального страхування, порядок призначення та виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку особам в системі загальнообовязкового державного соціального страхування визначений Постановою КМУ № 13 від 11.01.2007 року, відповідно до п. 9 якого в 2007 році і виплачувалася вказана допомога. П.12 Постанови КМУ № 530 від 02.05.2008 року “Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” визначено, що допомога при народженні та допомога по догляду за дитиною до з-х років призначається застрахованим особам органами праці та соціального захисту населення і виплачується за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам у порядку та розмірах, встановлених КМУ. Відповідно до ст. 23 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобовязання і платежі з бюджету можливо здійснювати лише при наявності відповідного бюджетного призначення. УПСЗН Джанкойської районної державної адміністрації АРК у своїй роботі при нарахуванні вищевказаної допомоги керується Законом України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми” зі змінами внесеними у вказану статтю з 01.01.2008 року, згідно п.3 розділу 8 вказаного Закону державна допомога по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку, передбачена ст. 15 вказаного Закону визначається Верховною Радою у Законі про Державний бюджет України на відповідний рік у відсотковому відношенні до прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку з поступовим наближенням до прожиткового мінімуму. Тільки Постановою КМУ регулюється питання щодо реалізації положень ЗУ “Про державну допомогу сім’ям з дітьми”, і тільки постанова конкретизує умови виплати допомоги. Позивачу у повному обсязі відповідно до вимог ст. 15 ЗУ “Про державну допомогу сім’ям з дітьми” нараховувалася та виплачувалася вказана допомога за спірний період. Позивач отримувала на 2-х дочок ОСОБА_5 і ОСОБА_4 вказану соціальну допомогу з липня 2007 року по 23.04.2009 року, по день досягнення ними 3-річного віку у розмірі різниці зазначеної у статті 15 ЗУ “Про державну допомогу сім’ям з дітьми” , і отримує з 12.08.2008 року по теперішній час вказану соціальну допомогу на сина ОСОБА_3 також у розмірі різниці встановленої ст. 15 вказаного Закону. Стверджувала, що у 2007 році розмір цієї допомоги встановлений у розмірі прожиткового мінімуму з липня 2007 року, а в 2008-2010 роках розмір визначається як різниця у відсотковому відношенні між прожитковим мінімумом встановленим на відповідний рік та сукупним доходом сім’ї. Просила суд відповідно до вимог ст.ст. 99 ч. 2, 100 ч. 1 КАС України, застосувати річний строк звернення до адміністративного суду позивача з вказаним позовом, оскільки він пропущений позивачем без поважних причин. Позивач повинна була дізнатися про порушення своїх прав, після прийняття Рішення Конституційним Судом України від 09.07.2007 року, оскільки воно оприлюднено у липні 2007 року, а позивач звернулася до суду з позовом тільки 12.02.2010 року, поважних причин пропуску цього строку не зазначила позивач і не надала доказів на їх підтвердження.
Суд, заслухавши пояснення позивача і представника відповідача, дослідивши матеріали адміністративної справи, вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 має 6 дітей, вона отримувала соціальну допомогу по догляду за двома її дочками ОСОБА_5 та ОСОБА_4, які народилися 23.04.2006 року, до досягнення ними 3-річного віку, а саме до 23.04.2009 року, на теперішній час вказану допомогу на них не отримує. Також позивач перебуває на обліку в УПСЗН Джанкойської районної державної адміністрації АРК з 12.08.2008 року по теперішній час і отримує соціальну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку на сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який є дитиною віком до 3-х років, у розмірі що дорівнює різницю між 50% у 2008 році, 75%- у 2009 році, 100% - у 2010 році прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом її сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.
При нарахуванні і виплаті позивачу цього виду державної допомоги, відповідач керувався вимогами ст. 15 ЗУ “Про державну допомогу сім’ям з дітьми”, ЗУ «Про Державний бюджет на 2006 рік», ст. 56 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік”, які встановлюють, що у 2007 році допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а також п.14 ст. 71 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік”, яким зупинено на 2007 рік дію ст.12, ч.1 ст.15 та п. 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
Позивач в обгрунтування позову посилалася на ст.15 ЗУ “Про державну допомогу сім’ям з дітьми” і просила зобов’язати відповідача здійснювати в подальшому виплату вказаної соціальної допомоги у розмірі прожиткового мінімуму на сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та зобов’язати відповідача здійснити перерахунок отриманої раніше вказаної допомоги виходячи з розміру не менше прожиткового мінімуму відповідно до ст. 15 ЗУ “Про державну допомогу сім’ям з дітьми” як на сина ОСОБА_3 за період з серпня 2008 року, так і на кожну з дочок ОСОБА_5 та ОСОБА_4 за період з квітня 2006 року по 23.04.2009 року.
Дію ч.1 ст.15 Закону України “ Про державну допомогу сім'ям з дітьми” в редакції, що діяла з 01.01.2006 року по 31.12.2006 року зупинено змінами внесеними ЗУ «Про Державний бюджет України на 2006 рік» № 3235 від 20.12.2006 року.
Відповідно до положень цієї статті в редакції, що діяла з 01.01.2007 року по 09.07.2007 року та ст.62 Закону України “ Про державний бюджет України на 2007 рік”, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6років.
Пунктом 14 ст. 71 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік” з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом, було зупинено на 2007 рік дію ст.12, ч.1 ст.15 та п. 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
Рішенням Коституційного суду України від 09.07.2007 року № 6-рп2007 у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст.ст. 29, 36, ч.2 ст.56, ч.2 ст. 62, ч.1 ст. 66, п.п.п. 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 ст. 71, ст.ст. 98, 101, 103, 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", положення п.14 ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» в частині зупинення на 2007 рік дії ст. 12, ч. 1 ст. 15 та п.3 розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сімям з дітьми» щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, визнано таким, що не відповідає Конституції України ( є не конституційним), оскільки зупинення дій положень законів, якими визначено права і свободи громадян, їх зміст та обсяг, є обмеженням прав і свобод і може мати місце лише у випадках, передбачених ст. 64 Конституції України. Внаслідок зупинення на певний час дії чинних законів України, якими встановлено пільги, компенсації чи інші форми соціальних гарантій, відбувається фактичне зниження життєвого рівня громадян, який не може бути нижчим від встановленого законом прожиткового мінімуму, та порушується гарантоване у ст. 48 Конституції України право кожного на достатній життєвий рівень.
Суд вважає, що позовні вимоги позивача ОСОБА_1 за період 2006 року щодо перерахування та виплати недоплаченої вказаної соціальної допомоги на двох її дочок ОСОБА_5 та ОСОБА_4 є необгрунтованими, оскільки у вказаний період виплата вказаної соціальної допомоги не здійснювалася і дія цієї статті була зупинена протягом 2006 року. Також, позивачем пропущено річний строк звернення до адміністративного суду з вказаним адміністративним позовом.
Позовні вимоги позивача ОСОБА_1 стосовно зобов’язання відповідача здійснити перерахунок і виплатити їй недоплачену соціальну державну допомогу на двох дочок ОСОБА_5 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, за період з 09.07.2007 року і по 31.12.2007 року обґрунтовані, і вона мала право на отримання вказаної допомоги по догляду за 2 дочками до досягнення ними 3-річного віку у розмірі прожиткового мінімуму у вказаний період, але вказані вимоги за цей період не підлягають задоволенню, оскільки позивач пропустила річний строк звернення з вказаними позовними вимогами і звернулася до суду тільки 12.02.2010 року, причини поважності пропуску річного строку звернення до адміністративного суду нею не підтверджено, позивачем не доведено, що вона дізналася про порушення своїх прав тільки у 2010 року, оскільки вона повинна була дізнатися про порушення своїх прав після прийняття рішення Конституційним Судом України і висвітлення його у засобах масової інформації. При визначенні цих обставин, суд керувався п.1 резолютивної частини вказаного рішення Конституційного суду України, відповідно до якого визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п.14 ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» в частині зупинення на 2007 рік дії ст. 12, ч. 1 ст. 15 та п.3 розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також п.5 резолютивної частини цього рішення, яке має приюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених в ньому законів, що визнані неконституційними.
Позовні вимоги позивача ОСОБА_1 не підлягають задоволенню у повному обсязі про здійснення перерахунку і виплату отриманої раніше вказаної допомоги у розмірі не менше прожиткового мінімуму відповідно до ст. 15 ЗУ “Про державну допомогу сім’ям з дітьми” за період 2008-2010 роки з наступних підстав.
На підставі п.п. 7 п. 23 Розділу ІІ ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107-VІ від 28.12.2007 частина перша статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» викладена в такій редакції: "Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень", а підпунктом 8 зазначеного пункту встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 року - 50 відсотками, з 1 січня 2009 року - 75 відсотками, з 1 січня 2010 року - 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.
Таким чином з 01.01.2008 року існує норма закону, відповідно до якої спірні правовідносини регулюються тільки Законом України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", функції по виплаті допомоги до догляду за дитиною покладені на УПСЗН і допомога виплачується саме за рахунок державного бюджету. Питання щодо порядку призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми" зі змінами внесеними, постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2008 року №57. Відповідно до цієї постанови з 01.01.2008 р. і застрахованим, і незастрахованим особам допомогу сплачує УПСЗН. За Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 року № 256, виплата допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку здійснюється за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам. Перерахування коштів допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку безпосередньо на рахунки населення здійснюють територіальні управління праці та соціального захисту населення з реєстраційних рахунків за кодом тимчасової функціональної класифікації видатків 090303 "Допомога на догляд за дитиною віком до 3 років".
Порушень цієї норми з боку відповідача у 2008-2010 роках судом не встановлено з огляду на наступне.
Так, згідно Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 року - 50 відсотками, з 1 січня 2009 року - 75 відсотками, з 1 січня 2010 року - 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.
Статтею 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107-VІ від 28.12.2007 затверджено на 2008 рік прожитковий мінімум на одну особу особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня — 592 гривні, з 1 квітня — 605 гривень, з 1 липня — 607 гривень, з 1 жовтня — 626 гривень.
Розміри державних соціальних гарантій на 2008 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.
Статтею 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» №835-VІ від 26.12.2008 встановлено в 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року.
Редакція ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» редакції: "Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців" в період 2008-2010 років не змінювалася.
Суд вважає, що дії відповідача Управління праці та соціального захисту населення Джанкойської районної державної адміністрації Автономної Республіки Крим у вказаний спірний період 2008-2010 роки відповідали вимог ст. 15 ЗУ “Про державну допомогу сім’ям з дітьми” в редакції, яка діяла у в спірний період, і вони є правомірними. Також, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог позивача ОСОБА_1 за спірний період з 01.01.2008 року по 12.02.2009 року з підстав того, що позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду за вказаними позовними вимогами, оскільки позивач до суду звернулась 12.02.2010 року, причини поважності пропуску річного строку звернення до адміністративного суду зазначені нею не підтверджено, позивачем не доведено, що вона дізналася про порушення своїх прав тільки у 2010 році, оскільки вона повинна була дізнатися про порушення своїх прав після прийняття рішення Конституційним Судом України і висвітлення його у засобах масової інформації. Інших поважних причин пропуску цього строку позивачем не зазначено.
Суд, вважає, що вимоги позивача про зобов’язання відповідача здійснювати виплату цієї соціальної допомоги у розмірі прожиткового мінімуму на сина ОСОБА_3 до досягнення ним 3-річного 14.06.2011 року заявлені позивачем заздалегідь, оскільки позивач звернулася до суду 12.02.2010 року з вказаними позовними вимогами, і при розгляді справи ці позовні вимоги не збільшувала, порушення її прав по виплаті та перерахунку цієї допомоги на момент звернення до суду за вказаний період ще не було, і її право ще не порушувалося за цей період.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 9, 11,12, 14, 70, 71, 94, 99, 100, 159, 160, 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
постановив:
Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 доУправління праці та соціального захисту населення Джанкойської районної державної адміністрації Автономної Республіки Крим про визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання здійснити певні дії щодо перерахунку та виплати щомісячної державної соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у повному обсязі.
Постанову може бути оскаржено до Апеляційного суду АР Крим через Джанкойський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови, складання її повного тексту заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку, передбаченому ч.5 ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Козуб О.В.