АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Справа № 22-ц-1149-Ф/07 Головуючий суду першої інстанції ЛошаковаТ.А.
Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції Мудрова В.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМУКРАЇНИ
8 серпня 2007 року колегія судців судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим у м. Феодосії в складі:
головуючого - судді Ломанової Л.О.,
суддів Мудрової В.О.,
Соболюк М.М.,
при секретарі Петриченко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - виконавчий комітет Феодосійської міської ради, про визнання такими, що втратили право користування жилим приміщенням за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 7 травня 2007 року,
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання такими, що втратили право користування жилим приміщенням АДРЕСА_1 на підставі ст. ст. 71 та 72 Житлового кодексу Української РСР, оскільки відповідачі з вересня 1985 року не проживають без поважних причин у вказаній квартирі.
Рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 7 травня 2007 року позов ОСОБА_1 був задоволений. Визнано відповідачів такими, що втратили право користування жилим приміщенням АДРЕСА_1.
Не погодившись з вказаним рішенням суду ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на те, що судом були порушені норми процесуального права, оскільки вони не були сповіщені про час та місце розгляду справи, на якому було ухвалене оскаржуване рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення сторін та їх представників, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно вимог частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
З матеріалів справи вбачається, що згідно з протоколом судового засідання (а.с.18-19) суд першої інстанції ухвалював оскаржуване рішення 7 травня 2007 року у відсутності відповідачів.
Частиною 4 статті 196 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що у випадку, якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, або причину неявки буде визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Матеріали справи не містять жодного доказу належного сповіщення відповідачів про час, дату та місце розгляду справи, яке відбулось 7 травня 2007 року та на якому було постановлено оскаржуване рішення суду, тому колегія суддів не погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для вирішення справи 7 травня 2007 року за відсутності відповідачів, оскільки відповідно до пункту 1 частини 1 статті 169 Цивільного процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи в межах строків, встановлених статтею 157 цього Кодексу, у разі неявки в судове засідання однієї із сторін або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, про яких нема відомостей, що їм вручені судові повістки.
За таких обставин рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 7 травня 2007 року підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Цивільного процесуального кодексу України.
На підставі вказаного і керуючись статтями 303 та 307, пунктом 3 частини 1 статті 311, статтями 313, 314 та 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 7 травня 2007 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена до суду касаційної інстанції шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.