Справа № 22-ц-1152/2007 Головуючий у 1 інст. - Сова Т.Г.
Доповідач - Миронцов В.М.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 серпня 2004 року м. Чернігів
Апеляційний суд Чернігівської області у складі:
Головуючого - Коренькової З.Д.
Суддів: Миронцова В.М., Заболотного В.М.
При секретарі - Мехед Т.О.
за участю: представника органа опіки та піклування - представника неповнолітньої зацікавленої особи ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Менського районного суду Чернігівської області від ЗО травня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ рухомого майна,
встановив:
ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ рухомого майна, що є спільною власністю колишнього подружжя і прохала виділити їй х/г частину сумісно нажитого у період шлюбу з відповідачем майна: 2-х тумбочок, ліжко односпальне, трельяж, меблі для кухні, кімнатні корпусні меблі, 2 крісла, диван, ліжко, швейну машинку „Чайка", комод, ліжко, стіл письмовий, меблі для вітальні, з світильника, 4 м'які стільці, 2 килими, 2 покриття для підлоги, стіл розкладний, 2 кухонні стільці. Відповідачу виділити: ліжко односпальне, шафу 4-х стулкову, крісло ліжко, диван, тумбу під телевізор, морозильну камеру «Норд», холодильник «Дніпр», телевізор, 2 електроосвітлювача, 4 м'які стільці, 2 килими, 4 покриття для підлоги, тумбу навісну, тумбу кухонну, стіл кухонний, 2 кухонні стільці, корову.
В судовому засіданні позивачка зменшила свої позовні вимоги на такий перелік: 5 освітлюваних електроприладів, 2 тумбочки, 4 м'які стільці, стіл розкладний.
Представник органу опіки і піклування - представник неповнолітньої -ОСОБА_1 зазначив про виключення з переліку спірного майна речі, які належать неповнолітній ОСОБА_2,, а саме: стіл письмовий, стілець, ліжко, килим настінний та килим на підлогу.
Рішенням Менського районного суду Чернігівської області від ЗО травня 2007 року позовні вимоги ОСОБА_3 були задоволені частково. Виділено ОСОБА_3 ½ частину рухомого майна а саме: трельяж вартістю 187,50 грн., меблі для кухні вартістю 687,50 грн., кімнатні корпусні меблі вартістю 892,50 грн., 2 крісла вартістю 102,00 грн., диван вартістю 292,50 грн., ліжко вартістю 192 грн., швейну машинку „Чайка" вартістю 150 грн., 4 кухонні стільці вартістю 0 грн, всього майна на суму 2934,95 грн. Виділити ^ ОСОБА_2 ½ частину рухомого майна, а саме: 5 електроосвітлювальних приладів вартістю 343,85 грн., 2 тумби біля ліжка вартістю 108 грн., крісло розкладне (крісло-ліжко) вартістю 324,50 грн., тумба під телевізор вартістю 192,50грн., морозильна камера „Норд" вартістю 259,80 грн., холодильник „Дніпр" вартістю 62.00 грн., телевізор „Славутич 220" вартістю 167.20 грн., 4 килими для підлоги вартістю 416.00 грн, тумба навісна вартістю 53.40 грн., меблі для вітальні вартістю 643,50 грн, тумба кухонна вартістю 0 грн., стіл кухонний вартістю 0 грн., всього майна на суму 3835,35 грн.
Також, виключено з розподілу майна, майно яким користувалась дитина, а саме: стіл письмовий вартістю 156.00 грн., стілець вартістю 34.00 грн., ліжко односпальне вартістю 136.80 грн., килим настінний вартістю 147,35 грн., килим для підлоги вартістю 144.00 грн., всього майна на суму 618,15 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 - 450,20 грн. компенсації в рахунок врівноваження часток виділеного майна, судові витрати по справі пов'язані з проведенням судово-товарознавчої експертизи в розмірі 697.34 грн., надання правової допомоги адвоката в розмірі 100 грн., сплачене державне мито в розмірі 51 грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпеченням по розгляду справи в сумі ЗО грн.
В апеляційній скарзі відповідача ОСОБА_2 ставиться питання про скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції та направлення справи на новий судовий розгляд. Свої вимоги апелянт мотивує тим, що рішення суду є незаконним і необгрунтованим, винесене з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Апелянт вважає, що суд 1-ї інстанції грубо порушив вимоги ст.70 Сімейного Кодексу України щодо поділу спільної сумісної власності подружжя, частки яких є рівними. В своєму рішенні суд без будь якої мотивації при наявності реальної можливості максимально зрівняти їхні частки в натурі виділив позивачці майна на суму 2924,95 грн., а йому на суму 4232,19 грн.
Крім того суд, з власної ініціативи вийшов за рамки позовних вимог позивачки і виключив з переліку спірного майна, майно яке належить їхній неповнолітній дитині. При цьому, до.розгляду справи був залучений сільський голова Киселівської сільради, як представник органу опіки та піклування та неповнолітньої ОСОБА_2, процесуальна роль якого відповідно до ст.. 26 ЦПК
України, судом визначена не була хоча фактично він виступив в суді, як співпозивач, хоча судом в якості такого допущений не був і його повноваження перед судом підтверджені не були.
Також при вирішенні питання про стягнення судом судових витрат були порушені вимоги ст.88 ч.1 ЦПК України і при частковому задоволенні позовних вимог повністю їх відшкодування поклав на нього.
Крім того, судом не вирішено було питання достягнення судового збору з даного позову, так як згідно товарознавчої експертизи, вартість спірного майна склала 7633,70 грн. Також, в резолютивній частині рішення суд не зазначив, що відповідно до ст.174 СК України, в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 слід виключити з переліку спірного майна подружжя, певний перелік майна яким користується дитина.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши доводи скарги та матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Постановлюючи рішення суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що майно є спільною сумісною власністю подружжя, вони мають рівні частки, а тому виходячи з запропонованих висновків експерта, провів реальний розподіл майна, однак в недостатній мірі взяв до уваги інтереси дружини, чоловіка, дитини та інші обставини, що мають істотне значення.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачка ОСОБА_3, залишаючи будинок чоловіка, забрала з собою майже всі речі які були нею вказані в позовній заяві і як зазначив апелянт мають більшу вартість, ніж речі, які залишились у нього. Але, приймаючи рішення щодо розділу спірного майна, суд першої інстанції без будь-якого обґрунтування виділив позивачці майно на суму 2924,95 гри., а позивачу - на суму 4232,19, хоча відповідно до висновку експертизи мав реальну можливість урівняти долі обох сторін. Названий факт апеляційний суд вважає переконливим, оскільки це підтверджується висновками судово-товарознавчої експертизи за №426-429 ц від 18.05.2007 р.
При цьому, при здійсненні підрахунку вартості спірного майна судом були допущені арифметичні помилки в його вартості, а також врахування одного і того ж майна. Зокрема, диван вартістю 292,50 грн. виділявся обом сторонам двічі, що в сукупності призвело до неправильного визначення вартості кожної частини виділеного майна.
Крім того, задовольняючи клопотання представника неповнолітньої суд зазначив в мотивувальній частині рішення, що майно, яким користувалась дитина підлягає виключенню з переліку спірного майна. Однак в резолютивній частині перелік майна, його вартість і кількість, що підлягає виключенню не зазначив.
За таких обставин резолютивну частину рішення суду слід викласти в наступній редакції.
Виділити ОСОБА_3 ¼ частину рухомого майна: трельяж вартістю 187,50 грн., меблі для кухні вартістю 697,50 грн., кімнатні корпусні меблі
вартістю 892,50 грн., 2 крісла вартістю 102,00 грн., диван вартістю 292,50 грн., ліжко вартістю 192 грн., 1 килим настінний вартістю 98 грн., килим для підлоги вартістю 100.60 грн., комод вартістю 190,75 грн., тумбочку під телевізор вартістю 192,50 грн., телевізор вартістю 167,20 грн., швейну машинку „Чайка" вартістю 150 грн., 4 кухонні стільці вартістю 0 грн, всього майна на суму 3344,65 грн., визнавши за нею право власності на вказане майно. Виділити ОСОБА_2 Уг частину рухомого майна, а саме: 5 електроосвітлювальних приладів вартістю 343,85 грн., 2 тумби біля ліжка вартістю 108 грн., крісло розкладне (крісло-ліжко) вартістю 324,50 грн., морозильна камера „Норд" вартістю 259,80 грн., холодильник „Дніпр" вартістю 62.00 грн., 4 килими для підлоги вартістю 416.00 грн, тумба навісна вартістю 53.40 грн., меблі для вітальні вартістю 643,50 грн, тумба кухонна вартістю 0 грн., стіл кухонний вартістю 0 грн., всього майна на суму 3475,85 грн., визнавши за ним право власності на зазначене майно.
А оскільки вартість майна, що виділяється ОСОБА_2, на 131грн.20коп. більша, ніж вартість майна, що виділяється позивачці, тому з відповідача на користь ОСОБА_3 необхідно стягнути 65грн.60коп. в рахунок врівноваження їх часток.
Крім того на користь позивачки з ОСОБА_2 підлягають стягненню судові витрати по справі, пов'язаійі з проведенням судово-товарознавчої експертизи в розмірі 697.34 грн., надання правової допомоги адвоката в розмірі 100 грн., сплачене державне мито в розмірі 51 грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпеченням по розгляду справи в сумі ЗО грн. На користь держави необхідно достягнути державне мито в сумі 263,85 грн.
Також, апеляційний суд вважає необхідним виключити з розподілу майна, майно яким користувалась дитина, а саме: стіл письмовий вартістю 156.00 грн., стілець вартістю 34.00 грн., ліжко односпальне вартістю 136.80 грн., килим настінний вартістю 196,70 грн., килим для підлоги вартістю 100,60 грн., всього майна на суму 624,10 грн.
При цьому суд першої інстанції правильно закрив провадження у справі щодо позовних вимог про розподіл корови, оскільки, як вбачається з матеріалів справи ухвалою суду від 24 листопада 2006 року між сторонами було затверджено мирову угоду щодо поділу нерухомого майна та корови.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції підлягає зміні.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313-314, 316-317, 319 ЦГЖ України, апеляційний суд,
ухвалив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 до Бабара Федора Васильовича - задовольнити частково.
Рішення Менсысого районного суду Чернігівської області від ЗО травня 2007 року - змінити. Виділити ОСОБА_3Уг частину рухомого майна а саме: трельяж вартістю 187,50 грн., меблі для кухні вартістю 697,50 грн., кімнатні корпусні меблі вартістю 892,50 грн., 2 крісла вартістю 102,00 грн., диван вартістю 292,50 грн., ліжко вартістю 192 грн., 1 килим настінний вартістю 98 грн., килим для підлоги вартістю 100.60 грн., комод вартістю 190,75 грн., тумбочку під телевізор вартістю 192,50 грн., телевізор вартістю 167,20 грн., швейну машинку „Чайка" вартістю 150 грн., 4 кухонні стільці вартістю 0 грн, всього майна на суму 3344,65 грн., визнавши за нею право власності на вказане майно. Виділити ОСОБА_2 Уг частину рухомого майна, а саме: 5 електроосвітлювальних приладів вартістю 343,85 грн., 2 тумби біля ліжка вартістю 108 грн., крісло розкладне (крісло-ліжко) вартістю 324,50 грн., морозильна камера „Норд" вартістю 259,80 грн., холодильник „Дніпр" вартістю 62.00 грн., 4 килими для підлоги вартістю 416.00 грн, тумба навісна вартістю 53.40 грн., меблі для вітальні вартістю 643,50 грн, тумба кухонна вартістю 0 грн., стіл кухонний вартістю 0 грн., всього майна на суму 3475,85 грн., визнавши за ним право власності на зазначене майно.
Виключити з розподілу майна, майно яким користувалась дитина, а саме стіл письмовий вартістю 156.00 грн., стілець вартістю 34.00 грн., ліжко односпальне вартістю 136.80 грн., килим настінний вартістю 196,70 грн., килим для підлоги вартістю 100,60 грн., всього майна на суму 624,10 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 - 65грн. 60коп. компенсації в рахунок врівноваження часток виділеного майна, судові витрати по справі пов'язані з проведенням судово-товарознавчої експертизи в розмірі 697.34 грн., надання правової допомоги адвоката в розмірі 100 грн., сплачене державне мито в розмірі 51 грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпеченням по розгляду справи в сумі 30 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави державне мито в сумі 263,85грн.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.