Справа №2-239/2007

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2007 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого судді Бутенко В.М. при секретарі Костенко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізюмі

справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

встановив:                        

Позивач ОСОБА_1 у жовтні 2006 року подала до суду дозовну заяву про розірвання шлюбу з ОСОБА_2, посилаючись, що вони находяться в зареєстрованому шлюбі з 06.12.1997 року, у шлюбі мають неповнолітню дитину, з 2006 року припинили подружні відносини і проживають окремо. Просить суд шлюб розірвати, витрати покласти на відповідача.

Відповідач в судове засідання не з'явився без поважних причин, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином, причину неявки суду не повідомив.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає

положенням ст. 224 ЦПК України.                                              

Суд, заслухавши пояснення позивача, перевіривши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини :

Матеріалами справи встановлено, що 06.12.1997 року відділом РАГС м. Ізюм Харківської області зареєстрований шлюб між подружжям Курмаз, актовий запис № 417; ІНФОРМАЦІЯ_1 року у шлюбі народився син ОСОБА_3.

З 2006 року сторони спільно не проживають, припинили подружні відносини, відповідач виїхав проживати окремо, позивач бажає розірвання шлюбу.

У відповідності ст. 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги інтереси неповнолітніх дітей, створення позивачем фактичної нової сімї та інші обставини життя подружжя. .

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Позивач вказує суду, що сумісне подружнє життя не ^відбулося, під час сумісного проживання з відповідачем у них не було спільної мови в стосунках, вони не порозуміли одне одного, що призвело до зруйнування сім'ї.

Таким чином, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам позивача і неповнолітньої дитини, що має істотне значення.

З урахуванням інтересів позивача суд задовольняє позовну заяву.

Витрати по розірванню шлюбу суд покладає на відповідача в сумі 17 грн..

Керуючись ст. ст. 10,11,209,212,214-215, 224-226 ЦПК України, ст. ст. 110, 112 СК України, -суд

2

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити. Розірвати шлюб між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження і ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження, зареєстрованого 06 грудня 1997 року у відділі РАГС м. Ізюм Харківської області, актовий запис № 417.

При реєстрації розірвання шлюбу в органах РАГСа стягнути  з ОСОБА_2 державне мито в дохід держави в сумі 17 грн., звільнивши від держмита ОСОБА_1.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в Апеляційний суд Харківської

області через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі в 10-ти

денний термін з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подачі після

цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії в апеляційну інстанцію або у

порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.                                                                   

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.