ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 322
РІШЕННЯ
Іменем України
15.03.2010Справа №2-27/3928.2-2009
За позовом ДП Радгосп-завод “Алушта”, м. Алушта.
довідповідача ПП Фірма “Тредко-Україна”, м. Алушта.
Третя особа Ізобільненська сільська рада, м. Алушта, с. Ізобільне.
Про стягнення 13 707,49грн. збитків.
Суддя Н.В.Воронцова
При секретарі Мірошниченко Н.О.
представники:
Від позивача – не з’явився.
Від відповідача – Литинський, дор. у справі.
Від третьої особи - Тищенко, дов. у справі.
Сутність спору:
ДП Радгосп-завод “Алушта” звернулося до господарського суду АР крим з позовом про забовязання ПП Фірма “Тредко-Україна” звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 4300 кв. м., що розташована за адресою: м. Алушта, пров. Іванов, 3.
Рішенням ГС АР Крим від 10.05.2005 р. по справі №2-2/6251-2005 позов ДП Радгосп-завод “Алушта” було задоволено у повному обсязі та забовязано ПП Фірма “Тредко-Україна” звільниту самовільно зайняту земельну ділянку площею 4300 кв. м., що розташована за адресою: м. Алушта, пров. Іванов, 3 та повернути дану земельну ділянку ДП Радгосп-завод “Алушта”.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.08.05 р. апеляційну скаргу ПП Фірма “Тредко-Україна” було залишено без задоволення, а рішення ГС АР Крим від 10.05.2005 р. по справі №2-2/6251-2005 було залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 22.02.2006 р. касаційну скаргу ПП Фірма “Тредко-Україна” було задоволено, а рішення ГС АР Крим від 10.05.2005 р. та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.08.05 р. по справі №2-2/6251-2005 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до господарського суду АР Крим, яку було доручено судді ГС АРК Гайворонському В. І. з привласненням їй номеру №2-17/7922.1 – 2006 р.
В подальшому ДП Радгосп-завод “Алушта” уточнило позовні вимоги та просило суд зобов’язати ПП фірму “Тредко-Україна” повернути ДП Радгосп-завод “Алушта” самовільно зайняту земельну ділянку загальною площею 4069 м.кв., в контурі №4867, 4866 м.Алушті, біля розвилки траси “Алушта-Судак” та стягнути з ПП Фірма “Тредко-Україна” на користь ДП Радгосп-завод “Алушта” збиток у розмірі 13 707,49 грн., у зв’язку з тим, що 29.03.2002р. між позивачем та відповідачем був укладений договір оренди будівлі, споруди, згідно якого відповідачу було надано будівля, що окремо стоїть, склад будматеріалів, земельна ділянка. Згідно рішення Господарського суду АР Крим від 05.04.04р. вказаний договір визнаний недійсним. Відповідач земельну ділянку не звільнив. Відповідач також, у зв’язку з самовільним використанням земельної ділянки не по цільовому призначенню та зняття ґрунтового покриття, згідно Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покрову (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, завдав збиток в сумі 13 707,49грн.
Відповідачем була надана зустрічна позовна заява та уточнення до неї, згідно яких він просив стягнути з позивача по первісному позову 54154,8грн., у зв’язку з тим, що на спірної земельної ділянці виконав будівельні роботи по благоустрою та зобов’язати ДП Радгосп-завод “Алушта” та Ізобільнінську сільську раду зареєструвати у встановленому порядку договір про надання у користування земельної ділянки площею 4300 м.кв., згідно договору оренди від 29.03.2002р., укладеного між ДП Радгосп-завод “Алушта” та ПП Фірма “Тредко-Україна”, у зв’язку з тим, що договір визнаний недійсним та постановлено виселити ПП Фірму “Тредко-Україна” із займаємого приміщення, а в іншій частині в позові відмовлено. В частині передачі в користування земельної ділянки, тобто п. 1.5, рішенням суду договір не відмінений.
Рішенням ГС АР Крим від 07.04.2008 р. по справі №2-17/7922.1-2006 первісний позов було задоволено частково та забовязано ПП Фірму “Тредко-Україна” повернути ДП Радгосп-завод “Алушта” самовільно зайняту земельну ділянку загальною площею 4069 м.кв. у контурі № 4867, 4866 м. Алушти, біля розвилки траси “Алушта-Судак”. У частині стягнення 13 707,49грн. збитків в позові було відмовлено.
У задоволенні зустрічного позову було відмовлено повністю.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 21.05.08 р. апеляційну скаргу ПП Фірма “Тредко-Україна” було залишено без розгляду.
Постановою Вищого господарського суду України від 30.07.2008 р. ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 21.05.08 р. було скасовано та справу повернено на апеляційний розгляд.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 30.09.08 р. апеляційна скарга ПП Фірма “Тредко-Україна” була задоволена частково, рішення ГС АР Крим від 07.04.2008 р. по справі №2-17/7922.1-2006 було змінено, у задоволенні зустрічного позову було відмовлено у повному обсязі, а в частині часткового задоволення первісного позову залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 08.07.2009 р. касаційну скаргу ПП Фірма “Тредко-Україна” було задоволено частково, рішення ГС АР Крим від 07.04.2008 р. та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 30.09.08 р. по справі №2-17/7922.1-2006 скасовано в частині стягнення з ПП Фірма “Тредко-Україна” збитків, а справу в цій частині направлено на новий розгляд до господарського суду АР Крим, яка доручена судді ГС АРК Воронцової Н. В. з привласненням їй номеру №2-27/3928.2 – 2009 р.
Ухвалою ГС АР Крим від 03.08.2009 р. вказану справу було прийнято до розгляду суддею ГС АР Крим Воронцовою Н. В.
Відповідач звернувся з касаційною скаргою на постанову Вищого господарського суду України від 08.07.2009 р. по справі 2-17/7922.1-2006.
Ухвалою Верховного суду України від 29.10.2009 р. було відмовлено у порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 08.07.2009 р., а справу було повернено до господарського суду АР Крим.
В зв’язку з вказаним, ухвалою ГС АР Крим від 08.12.2009 р. розгляд справи було продовжено.
Ухвалою ГС АР Крим від 16.02.2010 р. строк розгляду справи було продовжено за згодою сторін.
Позивач явку представник в судове засідання не забезпечив, про час та місце розгляду справи був сповіщений належним чином.
Відповідач проти позовних вимог заперечував.
Третя особа у поясненнях по справі повідомила про те, що вилучення спірної земельної ділянки у позивача не проводилося, проекти землеустрію по вилученню земель позивача або по впорядкуванню земель позивача третьою особою не затверджувалося. Відомості про припинення права постійного користування позивача спірною земельною ділянкою в державний реєстр земель не вносилося.
Справа слуханням відкладалася та оголошувалася перерва, в порядку ст.. 77 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників відповідача та третьої особи, суд
встановив:
ДП Радгосп-завод “Алушта”, в відповідно до останніх уточнень, просить суд стягнути з ПП Фірма “Тредко-Україна” на користь ДП Радгосп-завод “Алушта” збиток у розмірі 13 707,49 грн., у зв’язку з тим, що 29.03.2002р. між позивачем та відповідачем був укладений договір оренди будівлі, споруди, згідно якого відповідачу було надано будівля, що окремо стоїть, склад будматеріалів, земельна ділянка.
Відповідач в зв’язку з самовільним використанням земельної ділянки не по цільовому призначенню та зняття ґрунтового покриття, згідно Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покрову (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, завдав збиток в сумі 13 707,49грн.
Відповідно до п. 4.2.1 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 02.02.2010 р. №04-06/15 у вирішенні питання про задоволення вимог щодо стягнення шкоди, завданої самовільним зайняттям земельної ділянки, господарським судам необхідно враховувати, що розмір такої шкоди визначається відповідно до розрахунку, зробленого територіальними органами інспекції Міністерства охорони навколишнього природного середовища України або Державною інспекцією з контролю за використанням і охороною земель Держкомзему та її територіальними підрозділами на підставі Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 року N 963.
Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно до ст.. 181 Цивільного кодексу України до переліку речей, зазначених у ст.. 22 ЦК України, належать і земельні ділянки.
Таким чином, під збитками слід розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим або які мають бути зроблені та упущену вигоду.
Відповідно до п.п. «г» ст.. 156 Земельного кодексу України за приведення сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників у непридатний для використання стан власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки.
Відповідно до ч. 1 ст. 211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за таке, зокрема, порушення, як псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засміченням промисловими, побутовими та іншими відходами.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 р. №963 було затверджено Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покрову (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу.
Відповідно до п. 7 вказаної Методики розрахунок розміру шкоди, заподіяної юридичним та фізичним особам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу проводиться територіальними підрозділами Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Держкомзему на підставі матеріалів обстежень земельних ділянок, проведених відповідно до Порядку виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 листопада 2000 р. N 1619.
Відповідно до п. 1 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 р. №284, встановлено, що власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.
Відповідно до п. 2 вказаної Постанови розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад.
До складу комісій включаються представники Київської, Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, виконавчих комітетів міських (міст обласного значення) рад (голови комісій), власники землі або землекористувачі (орендарі), яким заподіяні збитки, представники підприємств, установ, організацій та громадяни, які будуть їх відшкодовувати, представники державних органів земельних ресурсів і фінансових органів, органів у справах містобудування і архітектури та виконавчих комітетів сільських, селищних, міських (міст районного значення) рад, на території яких знаходяться земельні ділянки.
У разі, коли збитки заподіяні погіршенням якості земель або приведенням їх у непридатність для використання за цільовим призначенням, до складу комісій включаються також представники санітарно-епідеміологічних і природоохоронних органів.
Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії.
Однак позивачем вказану процедуру додержано не було.
Крім того необхідно вказати, що відповідно до рішення Ізобільненської сільської ради від 17.04.2003 р. №29 ( т. 2, а.с. 21 ) було припинено право користування позивачем по справі вищевказаною земельною ділянкою.
При таких обставинах, у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити у повному обсязі.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 82 – 84 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
У позові відмовити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Воронцова Н.В.