ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 322
РІШЕННЯ
Іменем України
16.02.2010Справа №2-27/3797-2009
За позовом - Заступника прокурора м.Ялти АР Крим, м. Ялта, вул.. Кірова, 18 в інтересах держави в особі 1) Міністерства житлово – комунального господарства АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Кірова 13, 2) Виконавчого комітету Ялтинської міської ради, м. Ялта, пл.. Радянська, 1
До відповідачів – 1) Фонду комунального майна Ялтинської міської Ради, м.Ялта, пл.. Радянська, 1
2) Ялтинської міської ради, м.Ялта, пл.. Радянська, 1
3) СПД ОСОБА_2, АДРЕСА_1
Треті особі, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - 1) Комунальне підприємство "РЕО-2", м.Ялта, вул.. Київська , 64/1, 2) Комунальне підприємство «Комбінат благоустрою», м. Ялта, пер. Дарсановський, 5, 3) Комунальне підприємство "Бюро технічної інвентаризації", м.Ялта, вул.. Дзержинського, 4, 4) громадянин ОСОБА_3, АДРЕСА_2, 5) ОСОБА_4, АДРЕСА_3; 6) ОСОБА_5 Ільйнічна, АДРЕСА_4; 7) ОСОБА_6, АДРЕСА_5, 8) ОСОБА_7, АДРЕСА_6; 9) ОСОБА_8, АДРЕСА_7; 10) ОСОБА_9, АДРЕСА_8, 11) ОСОБА_10, ОСОБА_11, АДРЕСА_51; 12) ОСОБА_12, АДРЕСА_9; 13) ОСОБА_13, АДРЕСА_10; 14) ОСОБА_14, АДРЕСА_11; 15) ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, АДРЕСА_12; 16) ОСОБА_18, АДРЕСА_13; 17) ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, АДРЕСА_14; 18) ОСОБА_22, ОСОБА_23, АДРЕСА_15; 19) ОСОБА_24, ОСОБА_25, АДРЕСА_16; 20) ОСОБА_26, АДРЕСА_17; 21) ОСОБА_27, ОСОБА_28, АДРЕСА_18; 22) ОСОБА_29, м. Ялта, АДРЕСА_19; 23) ОСОБА_30, ОСОБА_31, АДРЕСА_20; 24) ОСОБА_32, АДРЕСА_21; 25) ОСОБА_33, АДРЕСА_22; 26) ОСОБА_34, АДРЕСА_23; 27) ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, АДРЕСА_24; 28) ОСОБА_40, АДРЕСА_25; 29) ОСОБА_41, ОСОБА_42, АДРЕСА_26; 30) ОСОБА_43, АДРЕСА_27; 31) ОСОБА_44, АДРЕСА_28; 32) ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, АДРЕСА_29; 33) ОСОБА_48, ОСОБА_49, АДРЕСА_30; 34) ОСОБА_50, АДРЕСА_31; 35) ОСОБА_51, АДРЕСА_32; 36) ОСОБА_52, АДРЕСА_33; 37) ОСОБА_53, АДРЕСА_34; 38) ОСОБА_54, АДРЕСА_35; 39) ОСОБА_55, АДРЕСА_36; 40) ОСОБА_56, АДРЕСА_28; 41) ОСОБА_57, АДРЕСА_37; 42) ОСОБА_58, АДРЕСА_38; 43) ОСОБА_59, АДРЕСА_9; 44) ОСОБА_60, АДРЕСА_39; 45) ОСОБА_61, АДРЕСА_40, 46) ОСОБА_62, АДРЕСА_41; 47) ОСОБА_29, АДРЕСА_42; 48) ОСОБА_63, АДРЕСА_43; 49) ОСОБА_64, АДРЕСА_44; 50) ОСОБА_65, АДРЕСА_45; 51) ОСОБА_66, АДРЕСА_46; 52) ОСОБА_67, АДРЕСА_47; 53) ОСОБА_68, АДРЕСА_48; 54) ОСОБА_69, АДРЕСА_49; 55) ОСОБА_74, АДРЕСА_50; 56) ОСОБА_70, АДРЕСА_52; 57) ТОВ Фірма «Юний город», АДРЕСА_52; 58) ОСОБА_71, АДРЕСА_52; 59) ОСОБА_72, АДРЕСА_52; 60) ОСОБА_73, АДРЕСА_52
Про визнання недійсним рішення, наказу та договору.
Суддя Н.В.Воронцова
представники:
Від позивача № 1 – не з’явився.
Від позивача № 2 – не з’явився.
Від відповідачів № 1 – Мерещякова, дов. у справі.
Від відповідачів № 2, 3 – не з’явились.
Третя особа № 1 - 60 – не з’явилися.
Прокурор – Сокол, посв.
Сутність спору:
Прокурор звернувся до Господарського суду АР Крим з позовом в інтересах держави в особі Міністерства житлово – комунального господарства АР Крим, м. Сімферополь, та Виконавчого комітету Ялтинської міської ради, м. Ялта, до відповідачів та просить суд визнати недійсним рішення Ялтинської міської ради № 52 від 18.03.08р., визнати недійсним наказ Фонду комунального майна Ялтинської міської ради № 78-п від 31.03.08р., визнати недійсним договір купівлі – продажу окремого індивідуально визначеного майна – нежитлових приміщень в літ . «А» з № 49-20 по № 49-29, загальною площею 277,5 кв.м., що розташовані за адресою : м. Ялта, АДРЕСА_52, укладеного 30.05.08р.між Фондом комунального майна Ялтинської міської Ради та ОСОБА_2, також просить стягнути судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем №3, з метою приватизації нежитлових підвальних приміщень, було, зокрема, надано декларацію про доходи, при цьому вніс до неї неправдиві відомості щодо коштів, необхідних для здійснення правочину по приватизації комунального майна накоплені ним за рахунок доходів від підприємницької діяльності з 2002 р. Крім того, прокурор вказав, що вищевказаними с спірними актами, відповідачі №1 -2 порушили право мешканців на користування і отримання у власність вищевказаних нежитлових приміщень.
Ухвалою ГС АР Крим від 17.07.2009 р. було залучено до участі у справі, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Комунальне підприємство "РЕО-2", ( Третя особа №1 ), Комунальне підприємство «Ялтажилексплуатація», ( Третя особа №2 ), Комунальне підприємство "Бюро технічної інвентаризації", ( третя особа №3 ).
Відповідач №1 проти позовних вимог заперечував по мотивам, викладеним у відзиві на позов.
Третя особа № 3 надала письмові пояснення по суті спору.
Комунальне підприємство «Комбінат благоустрою» надіслало на адресу суду відзив на позов, у якому повідомив суду, що рішенням 10-ї сесії 5 скликання Ялтинської міської ради від 23.05.07р. Комунальне підприємство "Ялтажилексплуатація" припинено шляхом його приєднання до Комунального підприємства «Комбінат благоустрою» та вважати Комунального підприємства «Комбінат благоустрою», правонаступником майна, прав та обов’язків КП «Ялтажитлоексплуатація».
В зв’язку з вказаним ухвалою ГС АР Крим від 17.08.2009 р. суд замінив третю особу № 2 по справі - КП «Ялтажитлоексплуатація» на його правонаступника - Комунального підприємства «Комбінат благоустрою», м. Ялта, пер. Дарсановський, 5, ( Третя особа №2 ).
Також ухвалою від 17.08.2009 р. було залучено до участі у справі у якості третьої особи №4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – громадянина ОСОБА_3, АДРЕСА_2, оскільки він є покупцем нежитлових приміщень за спірним договором купівлі – продажу окремого індивідуально визначеного майна – нежитлових приміщень в літ . «А» з № 49-20 по № 49-29
Відповідач №2 проти позовних вимог заперечував по мотивам, викладеним у відзиві на позов.
Третя особа №2 у поясненнях по справі повідомила про те, що відповідно до висновку спеціаліста №12 від 22.02.2006 р. нежитлові приміщення, що були передані в оренду відповідачу №3, не є допоміжними приміщеннями житлового будинку №37 по вул. Московська, м. Ялта. В зв’язку з вказаним, вважає, що відповідачами по справ не було порушено жодної норми чинного законодавства України.
Сторони заявили клопотання про продовження строку розгляду справи.
Суд вказане клопотання сторін задовольнив та ухвалою в ід 14.09.2009 р. продовжив строк розгляду справи.
Суд ухвалою від 28.09.2009 р. залучив до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору – третіх осіб №№ 5 - 60, оскільки вони є власниками квартир будинку, який знаходиться за адресою : АДРЕСА_52, законність приватизації нежитлових підвальних приміщень якого оскаржує прокурор та позивачі.
Треті особи № 20, 5, 6, 9, 11, 13, 15, 19, 46, 27, 32, 33, 34, 35, 42, 50, 53, 10 надіслали на адресу суду заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нежитлові приміщення літ. «А» з № 49-20 по № 49-29, загальною площею 277,5 кв.м., які розташовані за адресою: м. Ялта, АДРЕСА_52.
Ухвалою ГС АР Крим від 03.12.2009 р. у задоволенні вказаного клопотання було відмовлено.
Позивач №2 у поясненнях від 12.11.2009 р. повідомив про те, що позовні вимоги прокурора м. Ялта по даній справі не засновані на законі, в зв’язку з чим він не підтримує вказані позовні вимоги.
Треті особи № 20, 5, 6, 9, 11, 13, 15, 19, 46, 27, 32, 33, 34, 35, 42, 50, 53, 10 надіслали на адресу суду письмові пояснення по справі.
Відповідач №1 у поясненнях по справі від 17.11.2009 р. повідомив про те, що вищевказані нежитлові приміщення у встановленому законом порядку були зареєстровані за праві власності за Ялтинською міською радою і не знаходилися в загальної сумісної власності мешканців будинку за адресою: м. Ялта, АДРЕСА_52.
Ухвалою ГС АР Крим від 21.12.2009 р. справу слуханням було відкладено на 21.01.2010 р.
21.10.2010 р. розгляд справи було перенесено на 16.02.2010р., в зв’язку з хворобою судді, про що сторін, прокурора та третіх осіб було повідомлено відповідними листами - переносами.
Позивачі № 1 і №2 явку представників у судове засідання не забезпечили, про час та місце розгляду справи були сповіщені належним чином.
Прокурор позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач № 1 проти позову заперечував.
Відповідачі № 2,3 явку представників у судове засідання не забезпечили, про причини неявки суду не повідомили, про час та місце судового засідання були сповіщені належним чином.
Третя особа №2 явку представника в судове засідання не забезпечила, заявою від 04.02.2010 р. просила суд розглянути справу за наявними у неї документами, за відсутності свого представника.
Треті особи № № 1, 3 – 60 явку у судове засідання не забезпечили, про причини неявки суду не повідомили, про час та місце судового засідання були сповіщені належним чином.
Суд дійшов висновку, що неявка представників позивачів №1 і №2, відповідачів №2 і №3 та третіх осіб № № 1, 3 – 60 не перешкоджає розгляду справи по суті і вона може бути розглянута за наявними у неї матеріалами, у відповідності до ст.. 75 ГПК України.
Справа слуханням відкладалася та оголошувалася перерва, в порядку ст.. 77 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, суд
встановив:
Рішенням Ялтинської міської Ради № 52 від 18.03.2008р. було затверджено перелік об’єктів комунальної власності, які підлягають приватизації шляхом викупу.
У додатку № 1 до вказаного рішення до переліку об’єктів під № 14 також було включено окреме індивідуально визначене майно – нежитлові приміщення в літ. «А», які орендуються ОСОБА_2 за договором оренди № 235 від 12.11.2007р., та які знаходяться за адресою : м. Ялта, АДРЕСА_52.
В подальшому наказом Фонду комунального майна Ялтинської міської ради від 31.03.2008р. № 78-П було наказано здійснити приватизацію окремого індивідуально визначеного майна – нежитлові приміщення в літ. А, які орендуються ОСОБА_2, які розташовані за адресою: м. Ялта, АДРЕСА_52, шляхом викупу ОСОБА_2
30 травня 2008 року між Фондом комунального майна Ялтинської міської Ради (Продавець) та ОСОБА_2 (Покупець) було укладено договір купівлі – продажу майна : нежитлових приміщень підвалу в літ. А з № 49-20 по № 49-29, що розташовані за адресою: м. Ялта, АДРЕСА_52.
Відповідно до п. 3.1.,3.2. вказаного договору передача об’єкта приватизації і всієї необхідної документації здійснюється Продавцем Покупцю протягом 3 (трьох) днів після сплати повної вартості (з урахування ПДВ) придбаного об’єкта приватизації. Передача об’єкта приватизації Продавцем і прийняття об’єкта приватизації Покупцем посвідчується Актом прийому – передачі, який підписується сторонами.
01 липня 2008 року між Фондом комунального майна Ялтинської міської Ради та ОСОБА_2 було підписано акт приймання – передачі окремого індивідуально визначеного майна – нежитлових приміщень в літ. А, які орендуються ОСОБА_2, що розташоване за адресою: Україна, АРК, м. Ялта, вул. Московська, 37.
03 липня 2008 року між ОСОБА_2 (Продавець) та ОСОБА_3 (Покупець) було укладено договір купівлі – продажу нежитлових приміщень підвалу літ. А з № 49-20 по № 49-29, що розташовані за адресою: м. Ялта, АДРЕСА_52.
Прокурор стверджує, що вищевказані нежитлові приміщення є допоміжними приміщеннями і, відповідно, знаходяться у спільної власності мешканців відповідного житлового будинку.
Відповідно до ч. 7 ст. 3 Закону України « Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмеження» передбачає, що зареєстровані речові права та їх обмеження має перевагу над незареєстрованими у випадку спору у відношенні нерухомого майна.
На момент прийняття спірних рішень міської ради, наказу Фонду та укладення договору купівлі – продажу право власності на нежитлові приміщення підвал літ. А з № 49-20 по № 49-29, загальною площею 277,5 кв.м., розташовані за адресою : м. Ялта, АДРЕСА_52, було в установленому законом порядку зареєстровано за Ялтинською міською Радою, що підтверджується свідоцтвом про право на нерухоме майно від 22.06.2006р.
Також вказане підтверджується поясненнями від 14.08.2009р. третьої особи № 3, у якому вказано, що право власності на ціле домоволодіння № 37 по вул.. Московській у м. Ялта з 12.06.1969 р. було зареєстровано за Виконавчим комітетом Ялтинською міської Ради на підставі рішення Виконавчого комітету від 02.09.1968 № 459.
22.06.2006р. було зареєстровано право власності Ялтинської міської Ради на приміщення підвалу з № 49/20 по № 49-29 загальною площею 277,5 кв.м. дому літ. А по АДРЕСА_52 на підставі свідоцтва про право власності, виданого Виконавчим комітетом Ялтинської міської Ради.
Враховуючи вищевикладене слідує, що Ялтинська міська Рада при прийнятті рішення від 18.03.2008р. № 52 «Про затвердження переліку об’єктів комунальної власності, які підлягають приватизації» діяла в рамках компетенції, яка визначена законом, та вказане рішення не суперечить чинному законодавству. Крім того, у Ялтинської міської Ради були відсутні законні підстави для відмови включити орендуємий СПД ОСОБА_2 об’єкт у перелік об’єктів, які підлягають приватизації.
Відповідно до Положення «Про Фонд комунального майна Ялтинської міської Ради», затверджене Рішенням 1-ої сесії Ялтинської міської Ради 5-го скликання від 21.04.2006р. № 21, Фонд комунального майна (далі - Фонд) є виконавчим органом Ялтинської міської ради по реалізації права володіння, користування та розпорядження комунальним майном.
Згідно до п. 21.1. Положення Фонд здійснює повноваження Ради, як власника комунального майна, у процесі відчуження (приватизації) комунального майна.
Згідно до ч. 1 ст. 73 Закону України « Про місцеве самоврядування в Україні» акти ради, прийняті у рамках його повноважень, є обов’язковими для виконання усіма розташованими та відповідній території органами виконавчої влади, установ, організацій та таке інше.
Фонд комунального майна, прийнявши наказ від 31.03.2008р.№ 78-П фактично виконував рішення 16 сесії Ялтинської міської Ради 5–го скликання № 52 від 18.03.2008р. та виконав свої безпосередні обов’язки, передбачені законом.
Таким чином, вказаний наказ відповідає вимогам діючого законодавства та прийнятий у відповідності до визначеної законом компетенції Фонду, а також не порушує прав позивача по справі.
Згідно до п. 2 Роз’яснення Президуму ВАСУ № 02-5/35 від 26.01.2001р. « Про деякі питання практики рішення спорів, пов’язаних з визнанням недійсними актів державної або інших органів» підставами для визнання акту недійним є невідповідність його вимогам діючого законодавства та/або визначеної законом компетенції органа, який видав цей акт. Обов’язковою умовою визнання акту недійним є також порушення у зв’язку з прийняттям відповідного акту прав та охоронних законом інтересів підприємства або організації – позивача по справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малої приватизації)» перелік об’єктів комунальної власності, які підлягають викупу, затверджують місцеві ради.
Відповідно до ч. 4 ст. 7 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малої приватизації)» покупці подають у відповідний орган приватизації заяву про включення підприємства в один з вказаних у даній статті перелік об’єктів, які підлягають приватизації, до заяви додають : документ про внесення плати за подачу заяви; нотаріально посвідчену копію засновницьких документів (для юридичних осіб); декларацію про прибутки (для фізичних осіб). Додаткові відомості та документи подаються в орган приватизації тільки за згодою заявника.
Відповідно до ч. 5 ст. 7 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малої приватизації)» орган приватизації розглядає подану заяву та в випадку відсутності підстав для відмови у приватизації включає підприємство у перелік об’єктів, які визначені у частині першій цієї статті ( перелік об’єктів, які підлягають приватизації). Відмову у приватизації можливий у разі, коли : особа, яка подала заяву, не може бути визнана покупцем підприємства у відповідності з цим законом; є встановлене законодавством обмеження на приватизацію цього підприємства; не затверджений перелік, передбачений частиною першою цієї статті.
Позивачем у позовній заяві зазначено, що ОСОБА_2 з метою приватизації нежитлових підвальних приміщень літ. А загальною площею 277,5 кв. м, що розташовані за адресою : м. Ялта, АДРЕСА_52 та які перебували у нього в оренді, 06.03.08р. звернувся з заявою до Фонду комунального майна Ялтинської міської Ради про включення об’єктів, які підлягають приватизації, до якого додав декларацію про доходи від 04.03.2008р., при цьому вніс до неї неправдиві відомості щодо коштів необхідних для здійснення правочинну по приватизації комунального майна накоплені ним за рахунок доходів від підприємницької діяльності з 2002 року.
Так, в матеріалах справи наявна постанова Ялтинського міського суду АРК від 28.04.2009р. по справі № 1п-391/09год, якою було встановлено, що ОСОБА_2 з ціллю приватизації нежитлових підвальних приміщень літ. А загальною площею 277,5 кв.м. за адресою: м. Ялта, АДРЕСА_52, 06.03.08р. звернувся з заявою до фонду комунального майна Ялтинської міської Ради про включення об’єктів у перелік об’єктів, які підлягають приватизації.
До заяви додав декларацію від 04.03.2008р. про джерело грошових коштів, на здійснення покупки або угоди, при цьому вніс до неї неправдиві відомості, про те, що кошти необхідні для укладення угоди по приватизації комунального майна накопичені ним за рахунок прибутків від підприємницької діяльності з 2002 року.
ОСОБА_74 зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності з 17.07.2003 року та за весь період праці подавав декларації про прибутки з нульовим показником.
Також було зазначено, що кошти на придбання нежитлових приміщень були взяті ОСОБА_2 у борг.
Факт незаконного отримання ОСОБА_2 вказаних коштів у постанові Ялтинського міського суду АРК від 28.04.2009р. по справі № 1п-391/09год встановлено не було.
Таким чином, шлях отримання вказаних коштів ОСОБА_2 для придбання нежитлових приміщень не має значення, оскільки гроші були сплачені ним своєчасно та у повному обсязі. Має місце тільки факт невірного вказання джерела отримання грошових коштів ( отримання в борг, а не накопичення в наслідок підприємницької діяльності ), однак вказане зовсім не позбавляло ОСОБА_2 права виступати покупцем вищевказаних нежитлових приміщень. Вказане свідчить про те, що приватизацію нежитлових приміщень було здійснено у відповідності до вимог діючого законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст.. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до ст.. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до п.п. 2, 12 Постанови Пленуму Верховного суду України від 28.04.1978 р. «Про судову практику у справах про визнання угод недійсними» зазначено, що угода може бути визнана недійсною лише на підставі та за наслідками, передбаченими законом. В кожній справі про визнання угоди недійсною суд має встановити ті обставини, за якими закон пов’язує визнання угоди недійсною та настання визначених юридичних наслідків.
Вирішуючи спір про визнання угоди недійсною, суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов’язує визнання угод недійсними та настання відповідних наслідків: відповідність угоди вимогам закону, додержання встановленої форми угоди, правоздатність сторін за угодою, у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» зазначено, що судам необхідно враховувати, що згідно із статтями 4, 10 та 203 ЦК зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної ОСОБА_1 Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства.
Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (статті 1, 8 Конституції України).
Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.
Суду не наведено прокурор доказів, що слугували би підставою для визнання судом договору купівлі – продажу майна : нежитлових приміщень підвалу в літ. А з № 49-20 по № 49-29, що розташовані за адресою: м. Ялта, АДРЕСА_52, недійсним.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що права Міністерства житлово – комунального господарства АР Крим – позивача по справі не порушені, оскільки компетенція Міністерства поширюється на відношення у сфері житлово – комунального господарства, а не на відношення у сфері приватизації комунальної власності.
Що ж стосується другого позивача по справі – Виконавчий комітет Ялтинської міської ради, то у поясненнях від 12.11.2009р. № 02.10-05/1333 ним було зазначено, що позовні вимоги прокурора м. Ялта не підтримує, та вважає що вони не обґрунтовані на законі.
Також необхідно зазначити, що відповідно до вимог чинного законодавства України підставою представника прокуратурою в суді інтересів держави є наявність порушень або загроза порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій ( бездіяльності ) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або державою. На вказане прокурор сам вказує у своєї позовної заяві.
Однак при цьому у позовної заяві робить висновок про те, що незаконними діями відповідачів по справі, що відобразилися у рішенні №52 та наказі №78 - П порушуються інтереси та права мешканців будинку №37 по вул.. Московська, в м. Ялта не тільки на користування, а і на подальше отримання вищевказаних нежитлових приміщень.
Але, якщо так, тоді не зрозуміло, чому прокурор звертається з вказаним позовом не в інтересах вищевказаних фізичних осіб, а в інтересах позивачів по справі.
При таких обставинах, у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити у повному обсязі.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 82 – 84 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
У позові відмовити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Воронцова Н.В.