Справа №22-10863\2007. Головуючий в 1 інстанції
Категорія 21(3) Грищенко Н.М.
Доповідач Карнаух В.В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2007 року липня 24 дня колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
Головуючого - Михайлів Л.В.,
Суддів - Карнаух В.В., Митрофанової Л.В.,
При секретарі - Юровській О.Ю.,
за участю позивачаОСОБА_1, представника позивача - ОСОБА_2., представника відповідача - Бершадської Л.С.,
розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 06 грудня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі про стягнення моральної шкоди, спричиненої ушкодженням здоров'я, отриманим при виконанні трудових обов'язків, -
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення моральної шкоди з відповідача.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 06 грудня 2006 року його позов до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі про стягнення моральної шкоди задоволено частково.
З відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі на користь позивача стягнуто 30 000 грн.
В апеляційній скарзі Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Кривому Розі ставить питання про скасування рішення суду, оскільки судом порушені норми матеріального і процесуального права. Суд не взяв до уваги, що на підставі ст. 77 Закону України "Про державний бюджет на 2006 рік" з 01.01.2006 року призупинена дія абзацу четвертого, статті 1 ( в частині відшкодування моральної шкоди), підпункту "є" пункту 2 частини 1 ст. 21, частини 3 ст. 28, частини 3 ст. 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності". Суд неправильно керувався ст. 34 Закону України" Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного
захворювання, які призвели до втрати працездатності", порушив ст.ст. 10, 60, 212 ЦПК України.
Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 працював в ШБУ шахти ім. Леніна «Гвардійська», яка є структурним підрозділом Відкритого акціонерного товариства «КЗРК», підземним крепильником в шкідливих умовах праці.
Відповідно до висновку МСЕК від 21.07.2004 року первинно позивачу встановлено ЗО % втрати професійної працездатності, при переосвідченні висновком МСЕК від 13.07.2006 року ОСОБА_1. встановлено 50 % втрати професійної працездатності до 01.08.2008 року.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції обгрунтовано керувався ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві і профзахворювань, що призвели втрату працездатності», яка передбачає відшкодування Фондом моральної шкоди за наявності факту його спричинення.
Факт спричинення моральної шкоди позивачу у зв'язку з професійним захворюванням, встановлений в судовому засіданні. Позивач переносить як фізичні так і моральні страждання та переживання, ушкодження здоров'я вимагає від позивача періодично перебуває, як на стаціонарному та амбулаторному лікуванні, позивачу доводиться застосовувати додаткові зусилля для забезпечення його життєвих потреб.
Висновок суду про відшкодування позивачу з боку відповідача відповідає Рішенню Конституційного Суду України від 27.01.2004 року № 1-рп\2004р. відповідно до якого, громадяни, котрим встановлена стійка втрата професійної працездатності, мають право на стягнення на їх користь моральної шкоди.
Розмір моральної шкоди визначений судом з урахуванням роз'яснень п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.І995р., з подальшими змінами, "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", відповідно до якого, розмір відшкодування моральної ( немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість завданої травми, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретних обставин по справі, характер моральних страждань і наслідків, що наступили. Суд при визначенні розміру спричиненої позивачу з боку відповідача моральної шкоди врахував, фізичні і моральні страждання позивача, їх тривалість і тяжкість, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретні обставини по справі, і наслідки, що наступили.
Доводи відповідача про те, що суд не врахував, що на підставі ст. 77 Закону України "Про державний бюджет на 2006 рік" з 01.01.2006 року призупинена дія абзацу четвертого, статті 1 ( в частині відшкодування моральної шкоди), підпункту "є" пункту 2 частини 1 ст. 21, частини 3 ст. 28, частини 3 ст. 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності" є безпідставними, оскільки правовідносини сторін виникли до набрання чинності цим Законом, який не має зворотної сили і розповсюджується на ті правовідносини, які виникли після 01.01.2006 року, а позивачу втрата професійної працездатності вперше встановлена висновком МСЕК від 21.07.2004 року.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі про те, що суд неправильно керувався ст. 34 Закону України" Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності"; а також про те, що відмовивши відповідачу в задоволенні клопотання про призначення МСЕК для встановлення факту спричинення моральної шкоди, суд порушив принцип змагальності сторін є безпідставними і висновків суду не спростовують.
Однак з матеріалів справи видно, що визначена судом сума відшкодування моральної шкоди- ЗО 000 грн. не відповідає важкості перенесених страждань позивача та ступеню втрати ним працездатності, у зв'язку з чим колегія суддів вважає, що суму відшкодування належить зменшити до 22 000 грн.
В іншій частині рішення відповідає нормам матеріального та процесуального закону.
Керуючись ст.ст. 303,307, п.3 ч.1 ст. 309, ст.хт. 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,-
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального
страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області задовольнити частково.
Змінити рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 06 грудня 2006 p., зменшивши суму відшкодування моральної шкоди.
Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 22 000 грн. у відшкодування моральної шкоди.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене на протязі двох місяців до Верховного Суду України з моменту набрання ним законної сили.