Справа № 22ц- 4237                                       Головуючий 1 інстанції   Чебикін В.П.

Категорія 29                                                     Доповідач Лаченкова О.В.

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2007 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого-  Осіяна О.М. суддів - Лаченкової О.В., Басуєвої'Т.А. при секретарі Панченко Д.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську   апеляційну скаргу позивачів ОСОБА_1

на рішення Індустріального районного суду М.Дніпропетровська від 29 березня 2007 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод в здійснені права власності шляхом вселення та стягнення моральної шкоди.

                       встановила:

В  липні 2006 року суд з позовом звернулась ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення грошової компенсації ½ г частини вартості квартири.

В листопаді 2006 року позивачка уточнила свої вимоги і просила усунути перешкоди в здійснені права власності шляхом вселення та стягнути моральну шкоду у сумі 50000 грн.

Рішенням Індустріального районного суду М.Дніпропетровська від 29 березня 2007 року позовні вимоги були задоволені частково . ОСОБА_2 була вселена разом з неповнолітньою дочкою ОСОБА_3 в квартиру АДРЕСА_1 і стягнуто на її користь з відповідача моральна шкода 5000 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення суду, та постанови нового рішення,яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її задовольнити частково.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 та вселяючи разом з неповнолітньою дочкою ОСОБА_3 в квартиру АДРЕСА_1 суд першої інстанції виходив з положень ст.. 391 ЦК України відповідно якої позивачка як власниця 1А частини спірної квартири має право вимоги усунення перешкод у здійсненні нею права користування та розпорядження

Розглядаючи спір, колегія суддів вважає, що суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи та сторонами не заперечується, що квартира АДРЕСА_1 зареєстрована за сторонами на підставі договору міни,зареєстрованого 17.08.1999 року на товарній біржі "Біржа нерухомості "Центральна".

Як вбачається з матеріалів справи позивачка з 31.08.2001 року не мешкає в спірній квартирі,оскільки відповідач її змусив виселиться зі спірної квартири і змінив замок на вхідних дверях, чим створив перешкоди в користуванні ,володінні та розпорядженні належною їй жилою площею.

Отже суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод в здійснені права власності і обгрунтовано вселив її з неповнолітньою дочкою ОСОБА_3 в спірну квартиру АДРЕСА_1

Щодо стягнення моральної шкоди з відповідача на користь позивачки, колегія суддів вважає ,що в цій частині рішення Індустріального районного суду М.Дніпропетровська від 29 березня 2007 року необхідно скасувати і в позові ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди -відмовити,оскільки відшкодування моральної при даному виді правовідносин діючим законодавством не передбачено.

Виходячи з вищевикладеного,колегія судів вважає,що рішення   Індустріального  районного суду    М.Дніпропетровська від      29 березня 2007    року в частині стягнення моральної  шкоди  скасувати   і      в  задоволенні   позовних   вимог  ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди -відмовити,а в решті позовних вимог рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст.304, ч.1 ст. 307, 309, 313,ч.1 ст.314,315,317,319 ЦПК України колегія суддів,-

вирішила :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 -задовольнити частково.

Рішення Індустріального районного суду М.Дніпропетровська від 29 березня 2007 року в частині стягнення моральної шкоди скасувати. В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди -відмовити.В решті позовних вимог рішення залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до Верховного Суду України.