САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 2-а-525/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2010 року Суддя Самарського районного суду м. Дніпропетровська Румянцев О.П. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Самарському районі м. Дніпропетровська про встановлення надбавки до пенсії за віком та перерахунок пенсії -

ВСТАНОВИВ:

04 березня 2010 року ОСОБА_1 звернулася до Самарського районного суду м. Дніпропетровська з позовними вимогами про стягнення щомісячної соціальної допомоги дітям війни визнання дій відповідача неправомірними та зобов’язання Управління Пенсійного фонду України в Самарському районі м. Дніпропетровська виплатити підвищення до пенсії, передбачене діючим законодавством.  

          В обґрунтування позовних вимог позивач послалася на те, що вона має статус «дитини війни», тому має право на пільги, передбачені ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а саме, на щомісячну державну соціальну допомогу в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, яка їй виплачується не в повному обсязі. Крім того, позивач посилається на Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року та від 22 травня 2008, яким було визнано такими, що не відповідають Конституції України, положення Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» та Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», що обмежували розмір соціальних виплат.

          В судове засідання позивач не з’явилася, але до початку судового засідання надала до суду заяву з проханням розглядати справу у її відсутність.  

          Від представника відповідача до суду також надійшла заява про розгляд справи у її відсутність.  

Враховуючи наявність клопотань позивача та відповідача про розгляд справи у їх відсутність, суд, у відповідності до ч.3 ст.122 КАС України, розглядає справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

          Позивач ОСОБА_1 має статус дитини війни, що підтверджується пенсійним посвідченням, в якому проставлено відмітку «дитина війни», та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду Самарського району м. Дніпропетровська.

          Правовий статус дітей війни визначений Законом України «Про соціальний захист дітей війни» №2195-IV від 18.11.2004 р.

          Відповідно до статті 6 цього Закону, дітям війни пенсії, або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.

  У ст. 95 Конституції України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР зазначено, що виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

  Статтею 23 Бюджетного кодексу України встановлено, що будь-які бюджетні зобов’язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення.

  Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України.

             Пунктом 41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до ст. 6 закону України «Про соціальний захист дітей війни», якою визначалось, що дітям війни до пенсії виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

             Рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року положення п. 41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» визнанні такими, що не відповідають Конституції України, тобто є неконституційними.

           Відповідно до вимог ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнання неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

З огляду на закріплений статтею 9 КАС України принцип законності при вирішення адміністративної справи, суд не бере до уваги посилання відповідача на відсутність законодавчого врегулювання щодо розміру мінімальної пенсії за віком, з якого необхідно виходити при здійсненні розрахунку підвищення до пенсії дітям війни. Також, суд не погоджується з позицією відповідача про неможливість застосування до спірних правовідносин мінімального розміру пенсії за віком, визначеного Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», який, згідно ч.3 ст. 28 цього Закону, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з зазначеним Законом, оскільки, у відповідності до ч.7 ст. 9 КАС України, в разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини.

З урахуванням викладеного, суд проходить до висновку, що в період з 01 січня 2008 року по 22 травня 2008 року позивач не мав права на перерахунок пенсії, оскільки положення Закону України «Про Державний бюджет України» втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом відповідного Рішення Конституційного Суду України, та набув права на отримання надбавки до пенсії лише з 22 травня 2008 року – з дня ухвалення Рішення Конституційного Суду України.

          У 2009 році зміст статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не змінювався та розмір підвищення не корегувався, тому розмір підвищення до пенсії як «Дитині війни» має бути таким як і у 2007-2008 роках.

Позивачем фактично оскаржується бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Самарському районі м. Дніпропетровська, яка виразилася у ненарахуванні та невиплаті йому як дитині війни, надбавки до пенсії в розмірі, встановленому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

           Згідно ч.1 ст. 17 КАС України, компетенція адміністративного суду поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

      Проте, враховуючи те, що позивач звернувся до суду із адміністративним позовом лише 04.03.2010 року, тобто позивачем було пропущено строк звернення до адміністративного суду із позовом про захист свої порушених прав за період 2007-2008 роки та з 01.01.2009 по 03.03.2009 року.

    Згідно ч.1 ст.100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна зі сторін.

    Враховуючи той факт, що представник відповідача у письмових запереченнях наполягав на відмові у задоволенні позову з зв’язку із пропуском позивачем строку звернення до суду, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог за період 2007-2008 роки та з 01.01.2009 до 03.03.2009 року.

           З огляду на викладене, суд доходить висновку про необхідність визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Самарському  районі м. Дніпропетровська, яка виразилася у ненарахуванні та невиплаті позивачу ОСОБА_1, як дитині війни, з 04 березня 2009 року по 31 грудня 2009 року надбавки до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195 від 18.11.2004 р. (в редакції Закону від 19.12.2006 р.), в розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком.

    Крім того, суд вважає, що належним способом захисту прав позивача є зобов’язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу надбавки до пенсії, як дитині війни на підставі відповідних правових норм, зазначених у судовому рішенні, тому не проводить розрахунок цих виплат.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 100, 122, 160-162, 167  КАС України,  суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Самарському районі м. Дніпропетровська, яка виразилася у не нарахуванні і не виплаті ОСОБА_1, як дитині війни, з 04.03.2009 року по 31.12.2009 року надбавки до пенсії  відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195 від 18.11.2004 р. (в редакції Закону від 19.12.2006 р.), в розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком.

  Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Самарському районі м. Дніпропетровська нарахувати та виплатити ОСОБА_1, як дитині війни, надбавки до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195 від 18.11.2004 р. (в редакції Закону від 19.12.2006 р.), в розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком відповідно до частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», за період з 04 березня 2009 року по 31 грудня 2009 року включно, за виключенням сум, що вже нею отримані.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити .

.

    Постанова суду може бути оскаржена до апеляційного суду Дніпропетровської області  шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження через Самарський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі, а апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано

Суддя                                         О.П.Румянцев