Справа № 22ц-10800/2007. Головуючий
Категорія - 41 (4) в 1-й інстанції Затолочний B.C.,
Доповідач- Карнаух В.В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2007 року липня 24 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області
у складі: головуючого - судді Михайлів Л.В.,
суддів: Карнаух В.В., Митрофанової Л.В., при секретарі- Юровській О.Ю.,
за участю позивача ОСОБА_1,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за
апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Центрально-
Міського районного суду м. Кривого Рогу від 21 листопада 2006 року за позовом
ОСОБА_1 до Незалежного благодійного фонду «Нова
ідеологія» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за
невикористану відпустку, середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати, відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до незалежного благодійного фонду «Нова ідеологія» \ далі - НБФ «Нова ідеологія»\ про стягнення з відповідача на його користь 13 810 грн. 33 коп. заборгованості по заробітній платі, 1 209 грн. 80 коп. -компенсації за невикористану відпустку, 79 426 грн. - середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати, 5 908 грн. - компенсації грошових коштів за час затримки виплати заробітної плати, 14 000 грн. - моральної шкоди.
Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 21 листопада 2006 року в задоволені його позовних вимог відмовлено у повному обсязі.
В апеляційній скарзі позивач ставить питання про скасування рішення суду, просить ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, оскільки вважає рішення суду незаконним, постановленим з порушенням норм матеріального та процесуального законодавства. А саме: суд необгрунтовано відмовив йому у. стягненні заробітної плати, оскільки ніяких рішень про відмову в нарахуванні заробітної плати позивачу немає; за домовленістю з генеральним директором розмір заробітної плати повинен був дорівнювати 200 дол. США; суд не витребував у відповідача штатний розклад з зазначенням розміру його окладу.
Позивач підтримує апеляційну скаргу, вважає, що суд необгрунтовано відмовив йому у стягненні заробітної плати, оскільки ніяких рішень про відмову в нарахуванні заробітної плати позивачу немає; за домовленістю з генеральним директором розмір заробітної плати повинен був дорівнювати 200 дол. США; суд не витребував у відповідача штатний розклад з зазначенням розміру його окладу.
Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що
апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - скасуванню с постановлениям нового рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1. у відповідності до вимог п.3 ч.1 ст. 309 ЦПК України.
Відмовляючи в задоволені позовних вимог ОСОБА_1., суд першої інстанції виходив з того, що позивач, займаючи посаду директора Криворізького відділення НБФ в період з травня 1999 по грудень 2000 років, перевищив передбачений ст.. 20 Закону «Про благодійництво та благодійну діяльність» 20% розмір витрат на фінансування адміністративно-господарської діяльності, не надав доказів обґрунтованості нарахування своєї заробітної плати.
Однак, з такими висновками суду погодитися не можна, виходячи зі слідуючого.
Матеріалами справи встановлено, що згідно рішення загальних зборів засновників благодійного фонду «Нова ідеологія» від 04 травня 1999 року №5 та наказу Генерального директора незалежного благодійного фонду «Нова ідеологія» за № 3-к від 04 травня 1999 року ОСОБА_1 призначено на посаду директора Криворізького відділення незалежного благодійного фонду з 04 травня 1999 року з окладом відповідно штатному розкладу.
11 грудня 2000 року позивача звільнено з посади на підставі наказу за № 3-к від 11 грудня 2000 року згідно ст.. 38 КЗпП України \ за власним бажанням \.
Позивач, посилаючись на те, що при звільненні йому не була виплачена у повному об,ємі заробітна плата, компенсація за відпустку, просить стягнути з відповідача на свою користь 13 810 грн. 33 коп. заборгованості по заробітній платі, 1 209 грн. 80 коп. -компенсації за невикористану відпустку, 79 426 грн. - середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати, 5 908 грн. - компенсації грошових коштів за час затримки виплати заробітної плати, 14 000 грн. - моральної шкоди.
Згідно ст.. 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Відповідно до ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, передбачені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 116 КЗпП України України, при звільненні працівника виплата усіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення.
Як вбачається із довідки відповідача від 14.12.2001. за підписом генерального директора БФ «Нова ідеологія» \ а.с. 86 т.1 \ та відомостей нарахування заробітної плати за період роботи ОСОБА_1. з травня 1999 р. по грудень 2000 року, йому нарахована заробітна плата у розмірі 17 893 грн. 71 коп., з яких виплачено 7 241 грн. 15 коп., тобто недоплата становить 10 652 грн. 56 коп., яка і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. В порушення вимог ст.. 115 КЗпП України за роботу в травні, червні та липні 1999 року заробітна плата позивачу не нараховувалася і не виплачувалася, факт виконання позивачем в цей час роботи відповідачем не оспорюється. Виходячи з того, що відповідачем не надано суду штатного розкладу з зазначенням окладів співробітників підприємства, колегія суддів вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь
позивача за роботу в травні-липні 1999 року 222 грн. \ 74 грн. х 3 міс. \, виходячи із мінімального розміру заробітної плати у 1999 році згідно ст.. 2 Закону України «Про встановлення величини вартості межі малозабезпеченості та розміру мінімальної заробітної плати на 1999 рік. А всього заборгованість по заробітній платі відповідача перед позивачем, яка підлягає стягненню, складає 10 874 грн. 56 коп. \ 10 652 грн.56 коп.+222 грн. \.
Колегія суддів не може взяти до уваги іншу довідку \ а.с.158-159 т.2 \, надану відповідачем у травні 2006 року, в якій зазначено, що заробітна плата позивачу нарахована без законних на те підстав, оскільки ним як директором відділення Фонду не було складено штатного розкладу і не надано пропозиції щодо посадових окладів на затвердження генеральному директору фонду «Нова ідеологія», як це передбачено п.п. 3.3. Положення про відділення благодійного фонду «Нова ідеологія» ; не дотримано п.п. 4.7 зазначеного Положення, згідно яких розмір витрат на утримання Відділення не може перевищувати 20% від кошторису цієї організації у поточному році; оскільки ця довідка протирічить матеріалам справи та встановленим обставинам по справі, не відповідає діючому законодавству про працю.
Відповідно до п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2001. за № 159 «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв,язку з порушенням термінів їх виплати» підприємства, установи й організації всіх форм власності, які своєчасно не виплатили своїм працівникам заробітну плату за 1998-2000 роки, зобов,язані під час виплати заборгованості заробітної плати нараховувати та виплачувати працівникам компенсацію втрати частини заробітної плати у зв,язку з порушенням термінів її виплати в порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.97. № 1427 \ із змінами, внесеними постановою КМУ від 23.04.99. № 692V
Компенсація обчислюється множенням суми нарахованої, але не виплаченої заробітної плати за відповідний місяць на коефіцієнт приросту споживчих цін за період затримання виплати заробітної плати згідно даних Держкомстату України.
З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів приходить до висновку про необхідність часткового задоволення зазначених вимог у сумі 4 679 грн. 91 коп., виходячи з розрахунку:
Період виплат Сума недоплати Коефіцієнт приросту Сума компенсації
споживчих цін 1999 рік
червень 74 1.296 95.9
липень 74 1.273 94.2
серпень 172 1.242 213.62
вересень 192.35 1.217 230.09
жовтень 272.55 1.155 314.8
листопад 314.55 1.070 336.57
грудень 314.55 0.977 307.32
2000 рік
січень 314.55 0.913 287.18
лютий 314.55 0.877 275.86
квітень 314.55 0.808 254.16
травень 314.55 0.742 233.4
червень 314.55 0.744 234.02
липень 220.55 0.744 164.09
серпень 220.55 0.701 154.61
вересень 220.55 0.677 149.09
жовтень 750 0.670 502.5
листопад 700 0.644 450.8
грудень 33.71 0.644 21.71
Всього 4679 грн. 91 коп.
Відповідно до. ст.ст. 74,75 КЗпП України громадянам, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами..., незалежно від форми власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи, надаються щорічні відпустки \ основна та додаткова \ із збереженням на їх період місця роботи \ посади \ та заробітної плати; щорічна основана відпустка надається працівникам не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.
Виходячи з чого, колегія суддів приходить до висновку про те, що задоволенню підлягають також вимоги позивача щодо стягнення компенсації за невикористану відпустку у розмірі 1512,81 грн.. Визначаючи розмір компенсації за невикористану відпустку, колегія суддів виходить із положень п.2 розділу 11 постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995. № 100 « Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати», згідно якого обчислення заробітної плати для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують виплаті компенсації за невикористані відпустки, та виходячи із розрахунку:
13 808 грн. Заробітна плата за грудень 1999 р. - листопад 2000 р.\: 356 днів = 38.79 грн. \ Середньоденний заробіток х 39 дн. = 1512 грн. 81 коп..
Згідно ст.ст. 116, 117 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплати працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
Визначаючи суму виплат позивачу за час затримки заробітної плати, колегія суддів виходить із положень п.2 розділу 11 порядку обчислення середньої заробітної плати, згідно якого для таких виплат вона обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують_ звільненню, і яка становить 57 275 грн.., виходячи з розрахунку: 1450 грн. \ заробітна плата за листопад-жовтень 2000 року згідно довідки а.с. 86 т.1\: 2 х 79 міс. = 57 275 грн..
Вирішуючи спір в цій частині, колегія суддів, з урахуванням положень п. 20 постанови Пленуму ВС України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» від 24.12.1999. № 13, згідно якого при частковому задоволенні позову працівника суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку з урахуванням спірної суми, на яку той мав право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи, приходить до висновку про необхідність часткового задоволення цих вимог у сумі 25 000 грн..
Відповідно до ст.. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв,язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Колегія суддів приходить до висновку, що невиплатою позивачу належних грошових сум, яке призвело його до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв,язків, вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, відповідач спричинив позивачу моральну шкоду. Визначаючи розмір моральної шкоди, колегія суддів, враховуючи положення п. 9 постанови Пленуму ВС України №4 від 31.03.95. \ із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму ВС України №5 від 25.05.2001.\ «Про судову практику в справах про відшкодування моральної \немайнової\ шкоди», з урахуванням характеру та обсягу страждань, яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат, їх тривалості, приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1. і стягнення з відповідача на його користь 1500 грн. у відшкодування моральної шкоди.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити за їх недоведеністю.
Керуючись CT..CT. 303, 304, 307, п.3 ч.1 ст. 309, ст..ст. 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,-
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 21 листопада 2006 року скасувати.
Постановити нове рішення.
Стягнути з Незалежного благодійного фонду «Нова ідеологія» на користь ОСОБА_1 невиплачену заробітну плату у сумі 10 874 грн. 56 коп.; компенсацію втрати частини заробітної плати у зв,язку з порушенням термінів її виплати - у сумі 4 679 грн. 91 коп.; компенсацію за невикористану відпустку - у сумі 1 512 грн. 81 коп.; відшкодування за час затримки виплати заробітної плати на час постановления рішення колегією суддів - у сумі 25 000 грн.;моральну шкоду - у сумі 1 500 грн.. В іншій частині позову ОСОБА_1відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено до Верховного Суду України в двомісячний термін з дня набрання ним законної сили.