САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 2-207/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2010 року Самарський районній суд м. Дніпропетровська у складі:

    головуючого судді                     Румянцева О.П.

    при секретарі                     Бакум І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Самарської районної у м. Дніпропетровська Ради, треті особи: Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Дніпропетровської області, Головне архітектурно-планувальне управління Дніпропетровської міської Ради та КП «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» про визнання права власності на самовільно збудоване нерухоме майно,  -

В С Т А Н О В И В:

30.04.2009 року позивачі звернулися до Самарського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до Виконавчого комітету Самарської районної в м. Дніпропетровську Ради,  треті особи: Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Дніпропетровської області,  Головне архітектурно-планувальне управління Дніпропетровської міської Ради та Комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації»  про визнання права власності на самовільно збудоване нерухоме майно.

Свої вимоги позивачі обґрунтовують тим, що їм на підставі свідоцтва про право на спадщину від 26.02.2009 року на праві приватної власності  належить 12/25 частин домоволодіння по АДРЕСА_1. Ця частина домоволодіння розташована на земельній ділянці площею 265 кв.м. та складається з частини житлового будинку А-1 вартістю 31848 грн., літньої кухні вартістю 10769 грн., вбиральні «М» вартістю 937 грн., інших споруд вартістю 4704 грн. Всього вартість належної частини домоволодіння складає 48248 грн. Земельна ділянка приватизована. В 1985 році  без необхідного дозволу органів влади на земельній ділянці була здійснена перебудова – дерев’яний коридор до житлового будинку був перебудований на цегляну прибудову а№-1, вартість якої складає 7518 грн., також в 1983 році дерев’яний сарай «Л» був перебудований у цегляний, вартість якого складає 9456 грн. Позивачі просять визнати за ними право власності на самовільно побудовані прибудову «а№-1» та сарай «Л».

У судовому засіданні  представники позивачів заявлені позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

 Представник відповідача - Виконкому Самарської районної в м. Дніпропетровську ради м. Дніпропетровська  у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову.

  Представник відповідача – Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в судове засідання не з’явився,  надіслав на адресу суду письмові пояснення в якій не заперечував проти задоволення позовних вимог.

 Представник третьої особи - Головного архітектурно-будівельного управління Дніпропетровської міської ради в судове засідання не з’явились, повідомлені належним чином.

Представник третьої особи – КП «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» в судове засідання не з’явився та надіслав клопотання, в якому  просив розглянути справу у його відсутність.

В судовому засіданні встановлено, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 26.02.2010 року позивачам належить по 12/50 частин домоволодіння АДРЕСА_1 та по Ѕ частині земельної ділянки площею 0,0265 га за вказаною адресою. (а.с. 20-22).      

Під час експлуатації домоволодіння на його території самовільно, без відповідних дозволів та узгоджень, були здійснені переобладнання – дерев’яний коридор перебудований на цеглову прибудову «а№-1», а також дерев’яний сарай «Л» в цегляний, що підтверджується копію технічного паспорту на домоволодіння (а.с. 15-18).  

Згідно з висновком спеціаліста, виконаним ТОВ «Арт-Синтез», стан будівельних конструкцій спірних об’єктів є задовільним, самочинні об’єкти придатні для подальшої експлуатації ( а.с. 6-14 ).

Вказане самовільне будівництво не порушує права суміжних землекористувачів, про що свідчать відповідні заяви (а.с. 33-35).

Вказані вище спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України, Положенням про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженим Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 05.12.2000 р. № 273.

В силу с ч. 1 ст. 376 ЦК України жилий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважається самовільним будівництвом, якщо вони побудовані або будуються на земельній ділянці, яка не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу або належним чином затвердженого проекту, або з суттєвими порушеннями будівельних норм і правил.

Відповідно до п. 1.1 Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт дозвіл на виконання будівельних робіт з нового будівництва є документом, що посвідчує право забудовника (замовника) та генерального підрядника на виконання будівельних робіт.

Згідно з п. 5.1 Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт виконання будівельних робіт на об’єктах без одержання дозволу є самовільним будівництвом.

В ході судового розгляду встановлено, що при виконанні робіт з будівництва спірних об’єктів нерухомого майна не було отримано відповідних дозволів на проведення будівельних робіт, отже, результат таких робіт є самочинним будівництвом у розумінні ст. 376 ЦК України.

У відповідності до ч. 5 ст. 376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Оцінюючи усі докази, досліджені в ході судового засідання в їх сукупності, приймаючи до уваги, що позивачі є власниками  земельної ділянки,  земельна ділянка приватизована у встановленому законом порядку, виконане самовільне будівництво зроблено із додержанням встановлених норм й правил, суд вважає за можливе задовольнити позов.

Керуючись ст. ст. 16, 376 Цивільного кодексу України, п.п. 1.1, 5.1 Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженого Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 05.12.2000 р. № 273, ст.ст. 4 – 8, 10, 11, 18, 57 – 60, 130, 169, 174, 208, 209, 212 – 215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2, право власності, на Ѕ частину за кожним, на самочинно побудовані прибудову літ. «а№-1» та сарай літ. «Л», які знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.  

Суддя                                         О.П.Румянцев