П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
Справа номер 2-а-125/10/1023
01 червня 2010 року Славутицький міський суд Київської області у складі:
головуючого Малишенко Т. О.
при секретарі Брагіда А.А.
за участі сторін: позивача ОСОБА_1, представник відповідача і третя особа не з'явилися
Розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління ДАІ УМВС України в Чернігівській області , третя особа: інспектор ДПС ВДАІ м.Чернігова молодший сержант міліції Сапон Максим Анатолійович про визнання неправомірними дій суб’єкта владних повноважень та скасування постанови про накладення штрафу,
в с т а н о в и в :
01 квітня 2010 року позивач звернувся до суду з позовною заявою про визнання неправомірними дій інспектора ДПС та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, у позовній заяві посилається на те, що відповідно до постанови серії СВ №115944 від 28.03.2010 року його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП і на нього старшим інспектором ДПС ВДАІ м.Чернігова Сапон М.А. було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 510 гривень. Він вважає дане рішення працівника міліції необґрунтованим і тому просив скасувати вищевказану постанову.
В судовому засіданні ОСОБА_1 заявлені вимоги підтримав, суду пояснив, що 28 березня 2010 року він рухався на автомобілі марки “Мітсубісі” д.н.з. НОМЕР_1 в м.Чернігів по вулиці 1 Травня. На перехресті з вулицею Седнівська на вімкнений зелений сигнал додаткової секції світлофору він з правої смуги здійснив проїзд перехрестя. Проїхавши перехрестя він був зупинений інспектором ДПС, який звинуватив його в порушенні правил дорожнього руху, а саме проїзді перехрестя при вимкненій додатковій секції світлофору “стрілка”. З рішенням інспектора він не погодився, оскільки діяв в межах правил, адже перехрестя проїхав без порушень і якби діяв інакше, то міг би допустити зіткнення з автомобілем, який рухався позаду нього. За таких обставин вважає, що інспектор ДПС не мав підстав складати протокол про притягнення його до адміністративної відповідальності і накладати адміністративне стягнення, оскільки порушення правил дорожнього руху з його боку допущено не було.
Відповідачі і третя особа у судове засідання не з’явилися, про час і місце розгляду справи повідомлені. Заперечень проти позову на момент розгляду справи від них не надходило. За правилами ст.128 КАС України справу розглянуто на підставі наявних доказів.
Заслухавши позивача, свідка ОСОБА_3, яка підтвердила те, що проїзд перехрестя водій ОСОБА_1 здійснював без порушення ПДР, а з того місця, де їх зупинили працівники ДАІ, взагалі не можливо було зафіксувати інкримінованого правопорушення, вивчивши матеріали справи, оглянувши адміністративний матеріал про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.2 КУпАП суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що в ідповідно до постанови серії СВ № 098836 від 28.03.2010 року ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП і на нього інспектором ДПС ВДАІ м.Чернігова Сапон М.А. було накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 510 гривень. Із змісту постанови вбачається, що 28.03.2010 р. о 10 год. 10 хв. в м.Чернігові на перехресті вулиць 1-го Травня – Седнівська ОСОБА_1 керував автомобілем Мітсубісі д.н.з. НОМЕР_1 та проїхав перехрестя на вимкнену додаткову секцію світлофора “стрілку”, за що передбачена відповідальність за ч.2 ст.122 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії СВ № 115944 від 28.03.2010 року ОСОБА_1 порушив п.8.7.3. “з” ПДР України.
Частина 2 ст. 122 КУпАП передбачає відповідальність за порушення водіями транспортних засобів правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонений сигнал світлофора або жест регулювальника, ненадання переваги в русі маршрутним транспортним засобам, порушення правил обгону і зустрічного роз’їзду, безпечної дистанції та інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами під час початку чи зміни його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування водієм під час руху транспортного засобу засобами зв’язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів від час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
П. 8.7.3. “з” Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою КМУ від 10 жовтня 2001 року №1306 забороняє рух у напрямку, вказаному її стрілкою (стрілками) при вимкненому сигналі додаткової секції світлофора.
Відповідно до ст. 245 КпАП України завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 251 цього Кодексу, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини справи, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до вимог ст. 280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний, зокрема, з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Всупереч зазначеним вимогам закону при розгляді справи не було з’ясовано з достатньою повнотою чи було вчинено адміністративне правопорушення. Таким чином при провадженні у справі інспектором ДПС була допущена істотна неповнота, яка призвела до винесення необгрунтованої постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Ві дповідно ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача якщо він заперечує проти адміністративного позову. Якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона повинна зазначити причини, через які ці докази не можуть бути надані, та повідомити, де вони знаходяться чи можуть знаходитися.
На час розгляду справи відповідачі не довели ті обставини, на які посилаються в постанові про адміністративне правопорушення, тому судом зроблено висновок, що вищенаведені обставини свідчать про відсутність доказів вини позивача в інкримінованому порушенні п.8.7.3.”з” ПДР України.
У відповідності до п.12.3 Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої Наказом МВС України від 26.02.2009 року №77, оформлення матеріалів адміністративного правопорушення, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, проводиться після обробки інформації, що міститься на електронних носіях, особою, яка відповідальна за роботу цього технічного засобу. Зазначена особа робить роздруківки матеріалів фото-, кінозйомки чи відеозапису, перевіряє транспортний засіб по автоматизованій інформаційно-пошуковій системі “Автомобіль” для встановлення власників або співвласників транспортних засобів, фотокартку передає до підрозділу з адміністративної практики для реєстрації.
В протоколі про адміністративне правопорушення міститься вказівка на те, що порушення правил дорожнього руху ОСОБА_1 було зафіксовано за допомогою відеокамери “Самсунг”, проте до матеріалів справи не додано жодних роздруківок на підтвердження правопорушення.
Оскільки судом встановлено, що оскаржувана постанова винесена посадовою особою за результатами розгляду справи, проведеного без додержання вимог ст. 245 та 280 КпАП України, вона не може вважатися правомірною і підлягає скасуванню.
Керуючись ст. 160,161 КАС України, суд
в и р і ш и в :
Позовну заяву задовольнити повністю.
Визнати неправомірним рішення інспектора ДПС ВДАІ м.Чернігова молодшого сержанта міліції Сапон Максима Анатолійовича про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КпАП України.
Скасувати постанову інспектора ДПС ВДАІ м.Чернігова молодшого сержанта міліції Сапон Максима Анатолійовича серії СВ № 098836 по справі про адміністративне правопорушення від 28.05.2010 року, якою ОСОБА_1 був визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП та якою на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 510 гривень .
Провадження у справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення.
Копію постанови направити відповідачу, третій особі для ознайомлення.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення, в даному випадку після виготовлення повної постанови з 05.06.2010 року, або протягом двадцяти днів після подання письмової заяви про апеляційне оскарження рішення, яка подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя