Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м   У к р а ї н и

Справа номер 2-234/2010р.

07 травня  2010  року Славутицький міський суд, Київської області, у складі:

головуючого :                 Малишенко Т.О.

при секретарі:                 Брагіда А.А.

за участі                     прокурора  Косенко О.В.

адвоката ОСОБА_1

за участі сторін:                 позивача: ОСОБА_2

представника зацікавленої особи :     Кушнаренко Г.С.

відповідач відсутній.

Розглянувши в відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_4, зацікавлені особи : Орган опіки та піклування  виконавчого комітету Славутицької міської ради Київської області, прокурор м. Славутича   – про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на дітей,

в с т а н о в и в :

    Позивач звернулася до суду з позовною заявою про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на  дітей. Посилається на те, що з відповідачем від спільного шлюбу  мають двох дітей. З 1999 року, після засудження відповідача по позбавлення волі, вони проживають окремо,  у 2002 році шлюб розірвали.   Відповідач не тільки не  надає  матеріальної  допомоги на утримання дітей, але навіть не приймає ніякої участі у їхньому вихованні, не спілкується з дітьми та не  виявляє бажання дізнатися про їх  становище, тобто повністю ухиляється від виконання батьківських обов’язків. В зв’язку з чим просить суд позбавити відповідача батьківських прав та стягнути аліменти на утримання дітей в розмірі 1/3 частини  доходів.

В судовому засіданні позивач та її представник свої вимоги підтримали в повному об’ємі. Просили  позбавити відповідача батьківських прав та стягувати з відповідача :  аліменти на утримання дітей   у розмірі 1/3 частини від усіх видів його доходу.

Відповідач у судове засідання не з’явився, прислав суду  письмову заяву, в якій позовні вимоги визнав повністю, та не заперечує проти їх задоволення, просить розглянути справу  без його участі.

Представник органу опіки та піклування та прокурор просили  задовольнити позов з тих підстав, що відповідач ухиляється  від виконання батьківських обов’язків  досить тривалий час, не піклується про фізичний та моральний розвиток дітей.

Допитані  у судовому засіданні свідки    ОСОБА_5 та  ОСОБА_6 підтвердили, що відповідач ніяким чином  на протязі майже 10 років не цікавився ні розвитком своїх дітей ні їх забезпеченням, усі  обов’язки по вихованню, утриманню та матеріальному забезпеченню дітей несе позивачка.  

Суд, вислухавши позивача та його представника,  представників зацікавлених осіб, свідків, вивчивши матеріали справи та надані сторонами письмові докази, дійшов до висновку про доцільність задоволення позову з наступних підстав.

В судовому засіданні було встановлено, що позивач та відповідачка  перебувають  у шлюбі,  зареєстрованому  11 березня 1995 року  у відділі реєстрації актів  громадянського стану Славутицького міськвиконкому, актовий запис № 30, про що свідчить копія свідоцтва про укладення шлюбу, долучена до матеріалів справи (а.с.13) , який розірвано  відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу   від 18.01.2002 року у  відділі реєстрації актів  громадянського стану Славутицького міського управління юстиції Київської області , актова запис  № 08 ( а.с.14).

Від сумісного шлюбу мають двох дітей :  неповнолітнього сина ОСОБА_7  ІНФОРМАЦІЯ_1, батьком якого є відповідач, що підтверджено копією свідоцтва про народження, яке знаходиться в матеріалах справи ( а.с 17) та  неповнолітню дочку ОСОБА_8  ІНФОРМАЦІЯ_2, батьком якої є відповідач, про що свідчить копія свідоцтва про народження, яка також долучена до матеріалів справи ( а.с.21).

На даний час сторони проживають окремо, діти  проживають  разом з позивачкою.

Як видно із акту контрольного обстеження  умов проживання № 2-16-52 від 07.12.2009 року,  ОСОБА_2 – позивачка по справі  проживає разом зі своїми дітьми ОСОБА_8 та ОСОБА_7  за адресою : АДРЕСА_1 у житловому приміщенні, яке  складається із 5 кімнат та є особистою приватною власністю  позивачки. ОСОБА_2 створила належні житлово – побутові умови для життя та розвитку дітей, турбується про їх  стан здоров’я,  дбає про розвиток, займається вихованням.  Батько дітей ОСОБА_4  вихованням та утриманням дітей не займається, не спілкується з ними більше 9 років.  Разом з сім’єю ОСОБА_4 у  вказаному  житловому приміщенні проживає співмешканець позивачки ОСОБА_6, який також займається вихованням та матеріальним утриманням дітей.

Згідно висновків Органу опіки та піклування  виконавчого комітету Славутицької міської Ради  № 2-16-258 від 01.12.2008 року та №  2-16-138/1 від 09.12.2009 року  батько дітей  ОСОБА_4 – відповідач по справі  участі в утриманні та вихованні дітей не бере,  станом здоров’я, навчанням – не цікавиться, не дбає про фізичний, духовний та моральний розвиток , а тому позбавлення його батьківських прав відносно дітей  ОСОБА_7 та ОСОБА_8 є доцільним і відповідатиме інтересам дітей.

Відповідно до п. 2 ст. 164 Сімейного Кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона або він  ухиляються від виконання  своїх обов’язків по вихованню дитини.

Відповідно до вимог ст. 180  Сімейного Кодексу України батьки  зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Угоди про добровільну  сплату аліментів сторонами не досягнуто. При визначенні розміру аліментів , які підлягають до стягнення з платника, суд повинен враховувати обставини передбачені ст.ст.182  Сімейного Кодексу України.

Встановлені судом обставини справи  на підставі досліджених доказів, дають підстави для висновку про те, що відповідач дійсно ухиляється від  виконання своїх обов’язків по  вихованню дітей ОСОБА_7 та ОСОБА_8, а  також не забезпечує утримання своїх неповнолітніх дітей, а тому його потрібно позбавити батьківських прав  та задовольнити вимоги про стягнення аліментів з відповідача на утримання дітей  в розмірі 1/3 частини від усіх видів доходу  відповідача.

За правилами ст. 81, 88  ЦПК України  стягненню з відповідача підлягають судовий збір та витрати на інформаційно – технічне забезпечення  розгляду справи.

На підставі викладеного та керуючись ст.209,213 - 215 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позовні вимоги  задовольнити.

Позбавити ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Полевське Свердловської області, Російської Федерації, проживаючого за адресою : АДРЕСА_2 батьківських прав відносно його дітей : ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Славутича Київської області, Україна та дочки ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженки м. м. Славутича Київської області, Україна.

Стягувати з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Полевське Свердловської області, Російської Федерації, проживаючого за адресою : АДРЕСА_2, непрацюючого аліменти в розмірі 1/3 частини усіх видів його доходів щомісяця на  утримання: сина  ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Славутича Київської області, Україна та дочки ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженки м. м. Славутича Київської області, Україна до досягнення ними повноліття  на користь ОСОБА_2, проживаючої за адресою :  АДРЕСА_3.  Стягнення розпочати з  11.03.2010 року.

Стягнути  з ОСОБА_4 судовий збір у сумі – 51 гривня на підставі Декрету Кабінету міністрів України “Про державне мито” і витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 гривень.

Допустити негайне виконання рішення у межах платежу аліментів за один місяць.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Славутицький міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги, з подачею  її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Повне рішення виготовлено 11.05.2010 року.

Копію рішення направити  відповідачу для ознайомлення.

Суддя