Справа № 2-520/ 2010 р.                                                                                                                                                                                                                                                                        

                                                                      Р І Ш Е Н Н Я

                                                           І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И                                                            

                06 липня 2010 року  Славутський міськрайонний суд Хмельницької області

в складі:                       головуючого                       судді Зеленської В.І.

                                      при секретарі                               Кондратюк Л.О.,                

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Славута цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, що є спільною власністю  ,

                                                                в с т а н о в и в.

    Рішенням Славутського міського суду Хмельницької області від 23 грудня 1994 року вирішено спір про право власності на будинковолодіння АДРЕСА_1. Зокрема, визнано право власності на 27,69 % означеного будинковолодіння за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 і виділено їм у власність кімнату 1-3 площею 24,4 кв.м. та кімнату 1-2 площею 10,9 кв.м. в житловому будинку; виділено у власність ОСОБА_2 та його неповнолітній дочці ОСОБА_5  72,31 % будинковолодіння, що складається з коридору 1-1 площею 5,0 кв.м., кімнати 1-4 площею 18,9 кв.м., кімнати 1-5 площею 11,2 кв.м., сіней 1 площею 4,3 кв.м, кухні ІІ площею 6,3 кв.м., ганку з трьома сходинками площею 10,21 кв.м., підвалу «б» - 10,2 кв.м., літньої кухні 2-1 площею 9,6 кв.м., кочегарки 2-2 площею 2,4 кв.м., кладовки 2-3 площею 5,3 кв.м.,   ванної 2-4 площею 3,8 кв.м., гаража площею 14,3 кв.м., хліва 2-6 площею 14,3 кв.м., козирок хліва площею 24,7 кв.м. (а.с.3).

    25 травня 2004 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 подарували ОСОБА_5 належні їм на праві власності 28/100 частин житлового будинку житловою площею 35,4 кв.м. в АДРЕСА_1, що складаються з кімнати площею 10,9 кв.м. та кімнати площею 24,5 кв.м., про що уклали нотаріально посвідчений договір дарування (а.с.4-6).

ОСОБА_5 одружилася і змінила прізвище на ОСОБА_1 .

Між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виник спір з приводу користування спільним сумісним майном, тому ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом про поділ спільного сумісного майна.

В позовній заяві ОСОБА_1 просить поділити 72,31 % житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 в натурі між нею та відповідачем та виділити їй у власність кімнату 1-4 та кухню ІІ.

В ході судового розгляду, ознайомившись з висновком судово-будівельної технічної експертизи, ОСОБА_1 збільшила розмір позовних вимог, про що подала письмову заяву і просить поділити 72,31 % житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 в натурі між нею та відповідачем і виділити їй у власність кімнату 1-4, кухню 2, приміщення гаража в хліві «Б» та приміщення сараю в хліві «Б».

ОСОБА_1 пояснила, що між нею та ОСОБА_2 виникли неприязні стосунки, які унеможливлюють їх спільне користування житловим будинком та господарськими приміщеннями. При здійсненні поділу будинковолодіння просить врахувати, що у неї на утриманні є неповнолітня дитина.

Відповідач ОСОБА_2 позов не визнав і пояснив, що за період з 1994 року він за власні кошти здійснив капітальний ремонт кімнат 1-2 та 1-3, здійснив переобладнання інших приміщень, що є спільною сумісною власністю його та позивачки. Вважає, що ОСОБА_1 достатньо для проживання належних їй за договором дарування кімнат 1-2 та 1-3 і немає підстав для поділу решти будинковолодіння. Просить відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши письмові докази, суд знаходить, що позов слід задоволити частково з таких підстав.

Відповідно до рішення Славутського міського суду від 23 грудня 1994 року та договору дарування від 25.05.2004 року ОСОБА_1 набула у власність 28/100 частин житлового будинку  по АДРЕСА_1 (а.с.3-6).

На підставі рішення Славутського міського суду від 23 грудня 1994 року 72,31 % будинковолодіння по АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с.3).

Рішення Славутського міського суду від 23 грудня 1994 року набрало законної сили в установленому законом порядку.

Відповідно до ст.. 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов’язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Оскільки рішенням суду від 23 грудня 1994 року не визначено частки ОСОБА_2 та неповнолітньої ОСОБА_5 у спільному майні, то відповідно до ст.. 368 ЦК України суд вважає, що 72,31 % будинковолодіння по АДРЕСА_1 є спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_5

Відповідно до ст.. 370 ЦК України співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у їх спільній сумісній власності. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Отже, відповідно до ст.. 370 ЦК України ОСОБА_1 має право на виділ в натурі ? частини спільного сумісного майна, яке складається з 72,31 % будинковолодіння в АДРЕСА_1.

Судом досліджені покази свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7,  ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_3, ОСОБА_10 про те, що в період з 1995 року ОСОБА_2 вкладав власні кошти та здійснював ремонт і переобладнання  будинковолодіння.

Означену обставину не заперечує і позивачка ОСОБА_1

Однак, судом встановлено, що ремонт і переобладнання здійснені ОСОБА_2 в період до настання повноліття його дочки ОСОБА_1

Відповідно до ст.. 177 Сімейного кодексу України батьки управляють майном, належним малолітній дитині без спеціального не та повноваження. Батьки зобов’язані дбати про збереження та використання майна дитини в її інтересах. Після припинення управління батьки зобов’язані повернути дитині майно, яким вони управляли, а також доходи від нього.

Отже, суд вважає, що  здійснюючи ремонти частини будинковолодіння, яка належала на праві спільної сумісної власності відповідачу та його неповнолітній дочці, відповідач виконував свої обов’язки щодо забезпечення належного збереження майна, в тому числі належного неповнолітній дитині.

ОСОБА_1 досягла повноліття 10.01.2004 року.

Щодо поділу спільної сумісної власності сторін відповідно до ст.. 370 ЦК України, то судом досліджено та проаналізовано висновок судової будівельно-технічної експертизи (а.с.18-58).

Експертом запропоновано два варіанти поділу 72,31 % будинковолодіння, причому, в кожному із запропонованих варіантів експерт пропонує поділити житловий будинок шляхом виділення першому співвласнику кімнати 1-4, другому співвласнику – кімнати 1-5, коридору 1, коридору І та кухні 2. Приміщення 1-4 може бути виділено при умові приєднання його до приміщень 1-2 і 1-3.

Оскільки приміщення (кімнати) 1-2 та 1-3 належать на праві власності позивачці ОСОБА_1 на підставі договору дарування, то суд погоджується з висновком експерта і вважає за доцільне провести розподіл житлового будинку шляхом виділення ОСОБА_1 у власність та користування кімнати 1-4, а  кімнату 1-5, коридор 1, коридор І та кухню 2 виділити у власність та користування відповідача ОСОБА_2

Щодо поділу господарських приміщень, то суд вважає, що запропоновані експертом варіанти поділу не повністю відповідають обставинам справи та потребам сторін. Зокрема, в першому варіанті поділу експертом не враховано потреби першого співвласника в господарських приміщеннях та запропоновано поділ, при якому другому співвласнику доведеться сплачувати значну суму коштів в рахунок компенсації вартості ? ідеальної частки. В другому варіанті експертом не враховано потреби в господарських приміщеннях та наявність на праві власності у другого співвласника (відповідача ОСОБА_2.) транспортного засобу (що визнано сторонами та стверджується фотознімком експерта на а.с. 53), а отже його потребу в гаражі, що знаходиться в хліві «Б».

При цьому суд враховує, що господарські приміщення в хліві «Б» (літня кухня, гараж, сарай) є відокремленими і ізольованими приміщеннями, а отже можливе їх незалежне використання сторонами. Тому, суд знаходить за необхідне провести розподіл господарських споруд шляхом виділення першому співвласнику ОСОБА_1 приміщення літньої кухні в хліві «Б» та приміщення сараю в хліві «Б», другому співвласнику ОСОБА_2 – погріб під добудовою «а», відкритий тамбур (відповідно до рішення суду від 23.12.1994 року – ганок з трьома сходинками), дворову вбиральню та гараж в хліві «Б».

Експертом встановлено, що вартість 72,31 % будинковолодіння по АДРЕСА_1 вцілому становить 184103 грн, вартість ? будинковолодіння – 92051 грн 50 коп.

Провівши обрахунки, судом встановлено, що в разі запропонованого поділу вартість частки будинковолодіння, що може бути виділена у власність ОСОБА_1 становитиме 78180 грн., вартість частки, що може бути виділена ОСОБА_2,  - 105923 грн. Таким чином різниця вартості належної кожному ідеальної частки нерухомого майна становитиме 13871 грн 50 коп (92051,50 – 78180 = 13871,50 грн; 105923 – 92051,50 = 13871,50 грн). Отже, 13871,50 грн слід стягнути з відповідача ОСОБА_2 в користь позивачки ОСОБА_1

У разі поділу житлового будинку на дві окремі ізольовані частини (квартири) з тим, щоб кожна частина становила окремий об’єкт власності, за висновком експерта сторонам слід здійснити переобладнання та перепланування: замурувати дверний проріз між приміщеннями 4 і 5, обладнати дверний проріз в перегородці між приміщеннями 3 і 4, демонтувати перегородку між приміщеннями 1 і 5 переобладнати існуючу систему опалення і електроосвітлення, при цьому переобладнання житлового будинку та інженерних комунікацій слід здійснювати згідно з розробленим і погодженим в установленому порядку проектом.

Відповідно до рішення № 213 від 21.06.2010 року, виконком Славутської міської ради надав дозвіл на розподіл житлового будинку в натурі між співвласниками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (слід врахувати, що вул.. Клари Цеткін рішенням сесії Славутської міської ради перейменована на вул.. Плотиче).

З урахуванням наведеного суд знаходить за доцільне зобов’язати відповідача ОСОБА_2 демонтувати перегородку між приміщеннями, що виділяються у власність йому, 1 (коридор) і 5 (жила кімната) та замурувати дверний проріз між приміщеннями жилих кімнат 4 і 5, зобов’язати позивачку ОСОБА_1 обладнати дверний проріз в перегородці між приміщеннями жилих кімнат, що виділяються їй, 3 і 4 з використанням дверного блоку, взятого з перегородки між приміщеннями жилих кімнат 4 і 5. Враховуючи вартість означених робіт, суд вважає за необхідне різницю вартості робіт по переобладнанню приміщень в сумі 500 грн зарахувати в рахунок погашення ОСОБА_2 вартості ідеальної частки нерухомого майна ОСОБА_1.

Крім цього. суд вважає за необхідне зобов’язати позивачку ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_2 здійснити переобладнання існуючої системи опалення і електроосвітлення окремими для кожної частини житлового будинку системами відповідно до розробленого і погодженого в установленому порядку проекту.

Судові витрати слід розділити між сторонами відповідно до ст.. 88 ЦПК України. Оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, суд вважає, що сплачені нею судовий збір в сумі 127 грн 89 коп та  витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справ судом в сумі 120 грн (а.с.7-8) слід відшкодувати за рахунок відповідача. Враховуючи, що вартість належної кожному із сторін ідеальної частки в будинковолодінні становить 92051 грн 50 коп, розмір судового збору повинен становить 920 грн 51 коп. При зверненні до суду ОСОБА_1 сплачено лише 127 грн 89 коп судового збору, так як не було встановлено вартості ? частки будинковолодіння, то суд вважає, що недоплачений судовий збір в розмірі 780 грн 07 коп (920,51 – 127,89 = 780 грн 07 коп) слід стягнути в користь держави з відповідача.

Керуючись ст..ст. 8, 10, 14, 15,  158, 179, 209, 212-215   ЦПК України, ст..ст. 368, 370 ЦК України,   суд

                                                              в и р і ш и в .

Позов задоволити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на  ? частину від 72,31 % будинковолодіння в АДРЕСА_1.

Виділити у власність ОСОБА_1   у житловому будинку А житлову кімнату 4 площею 18,7 кв.м. вартістю 37836 грн та надвірні будівлі: приміщення літньої кухні в хліві «Б» вартістю 27728 грн, приміщення сараю в хліві «Б» вартістю 12616 грн, а всього нерухомого майна загальною вартістю 78180 грн.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на ? частину від 72,31 % будинковолодіння в АДРЕСА_1.

Виділити у власність ОСОБА_2 у житловому будинку А коридор 1 площею 5,0 кв.м. вартістю 10116 грн, житлову кімнату 5 площею 11,2 кв.м. вартістю 22661 грн, коридор І площею 4,5 кв.м. вартістю 11354 грн, кухню ІІ площею 6,4 кв.м. вартістю 16148 грн та надвірні будівлі: погріб під добудовою «а» вартістю 16746 грн, відкритий тамбур вартістю 13675 грн, дворову вбиральню вартістю 2607 грн та гараж в хліві «Б» вартістю 12616 грн, а всього нерухомого майна загальною вартістю 105923 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 різницю вартості належної кожному ідеальної частки нерухомого майна в сумі 13871 грн 50 коп (тринадцять тисяч вісімсот сімдесят одну грн 50 коп).

Зобов’язати ОСОБА_2 демонтувати перегородку між приміщеннями 1 (коридор) і 5 (жила кімната) та замурувати дверний проріз між приміщеннями жилих кімнат 4 і 5.

Зобов’язати ОСОБА_1 обладнати дверний проріз в перегородці між приміщеннями жилих кімнат 3 і 4 з використанням дверного блоку, взятого з перегородки між приміщеннями жилих кімнат 4 і 5.

Різницю вартості робіт по переобладнанню приміщень в сумі 500 грн зарахувати в рахунок погашення ОСОБА_2 вартості ідеальної частки нерухомого майна ОСОБА_1.

Зобов’язати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 переобладнати існуючу систему опалення і електроосвітлення окремими для кожної частини житлового будинку системами відповідно до розробленого і погодженого в установленому порядку проекту.

Стягнути з  ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 127 грн 89 коп судового збору та  120 грн 00 коп витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ судом.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь держави  780 грн 07 коп судового збору.

              Протягом десяти днів сторони можуть подати заяву про апеляційне оскарження рішення  та протягом наступних двадцяти днів - подати апеляційну скаргу на рішення суду в апеляційний суд Хмельницької області через Славутський міськрайонний суд.

                                               Суддя